вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" жовтня 2025 р. Справа№ 910/16294/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Линник А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм»
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2025
у справі № 910/16294/24 (суддя О.Г. Удалова)
за позовом Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі:
Пирятинської міської ради (позивач 1)
Північно-східного офісу Держаудитслужби (позивач 2)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм» (відповідач 1)
Комунального підприємства «Пирятинська лікарня» Пирятинської міської ради (відповідач 2)
про визнання недійсною додаткової угоди та повернення коштів у розмірі 150 198,82 грн,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -
Лубенська окружна прокуратура Полтавської області (далі також - Прокурор) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Пирятинської міської ради (далі також - Рада) та Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі також - Держаудитслужба) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм» (далі також - Товариство) та Комунального підприємства «Пирятинська лікарня» Пирятинської міської ради (далі також - Підприємство) про визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 08.08.2023 та повернення коштів у розмірі 150 198,82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткова угода №6 від 08.08.2023 до договору №2202/46 від 01.03.2023 на постачання електроенергії укладена між КП «Пирятинська лікарня» Пирятинської міської ради та ТОВ «Український струм» у порушення Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підлягає визнанню недійсною, а грошові кошти в розмірі 150 198,82 грн підлягають стягненню з Товариства на користь Ради.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 у справі №910/16294/24 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано недійсною додаткову угоду № 6 від 08.08.2023 до договору, укладеного між Комунальним підприємством «Пирятинська лікарня» Пирятинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український струм» № 2202/46 від 01.03.2023 на постачання електроенергії. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм» на користь місцевого бюджету Пирятинської міської ради грошові кошти в сумі 150 198,82 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм» на користь Полтавської обласної прокуратури 4 844,80 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано нормами статей 1, 5, 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статей 203, 215, 652, 628, 629, 655, 669, 670, 712 ЦК України та встановленими судом обставинами відсутності правових підстав для зміни ціни одиниці товарів за договором, у зв'язку з чим, укладена додаткова угода №6 є такою, що суперечить ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що у свою чергу, вказує на обґрунтованість позовних вимог Прокурора як в частині визнання угоди недійсною, так і щодо стягнення сплачених на виконання цієї угоди грошових коштів у розмірі 150 198,82 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український струм» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Товариство вказує на те, що суд першої інстанції не застосував нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, а саме - постанову Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, а саме підпункт 7 пункту 19 Особливостей.
Оскільки ціна на електричну енергію була збільшена з 3,759296 грн без ПДВ за 1 кВт/год до 4,64263 грн без ПДВ за 1 кВт/год + 23,49% на підставі коливання зміни середньозваженої ціни електричної енергії в торговій зоні ОЕС УКРАЇНИ на ринку «на добу наперед» (РДН) за липень 2023 року у порівнянні з червнем 2023 року, то додаткова угода №6 відповідає умовам ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» і підстав для визнання її недійсною немає.
Так, п.п. 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, допускає зміну істотних умов договору у зв'язку зі зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Факт коливання зміни середньозваженої ціни електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку «на добу наперед» (РДН) за липень 2023 року у порівнянні з червнем 2023 року становив + 23,50%, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» https://www.oree.com.ua/.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 у справі № 910/16294/24 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
25.08.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 у справі № 910/16294/24 та призначено розгляд скарги на 23.10.2025. Учасникам апеляційного провадження встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 26.09.2025. Ухвалою суду також витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16294/24.
17.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Наголошує, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, на яку посилається апелянт, не передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану і така правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23 та у постанові від 01.10.2024 у справі №918/779/23.
Також, Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
19.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Держаудитслужба просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зауважує на правильності висновків суду першої інстанції про те, що укладення Сторонами додаткової угоди від 08.08.2023 № 6 до Договору без належного обґрунтування та документального підтвердження наявності коливання ціни за одиницю товару на ринку, чим порушено пункт 2 п. 19 Особливостей та п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зумовлює неефективне, нераціональне використання бюджетних коштів.
Щодо посилань апелянта на п.п. 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМ України від 12.10.2022 № 1178, Держаудитслжба вказує на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.10.2024 у справі №918/779/23 про те, що «постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 не передбачає внесення змін до Закону «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану. Отже, в будь-якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
19.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника Північно-східного офісу Держаудитслужби Штанько Т.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 було задоволено.
Позивач-1 та відповідач-1 у судове засідання, призначене на 23.10.2025 своїх уповноважених представників не направили, про день, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Судова колегія, вислухавши думку учасників справи щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності позивача-1 та відповідача-1, від яких не надійшло повідомлень про поважність причин неявки в судове засідання та клопотань про відкладення судового розгляду, дійшла висновку про наявність підстав для подальшого розгляду справи без участі учасників справи, які не з'явився.
Так, згідно з частинами 1 та 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Водночас, колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Прокурор та представник позивача-2 висловили свої заперечення проти апеляційної скарги, вказуючи на безпідставність її доводів та вимог, просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду - залишити без змін.
У судовому засіданні 23.10.2025 колегією суддів було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Обговоривши доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм», відзивів на апеляційну скаргу, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Лубенською окружною прокуратурою було опрацьовано інформацію, оприлюднену на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro», за результатами вивчення якої встановлено, що КП «Пирятинська лікарня» Пирятинської міської ради (далі - лікарня) проведено відкриті торги щодо закупівлі товару ID: UA-2023-03-02-004009-a (ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія) в обсягах 326 292 кВт.год з очікуваною вартістю 2 087 985,58 грн, у т.ч. ПДВ 347 997,60 грн за кошти місцевого бюджету.
За результатом проведення торгів переможцем аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Український струм».
Між лікарнею та ТОВ «Український струм» укладено договір № 2202/46 від 01.03.2023 про постачання електроенергії (далі - Договір).
Згідно з пунктом 2.2 договору передбачено загальний обсяг постачання електричної енергії у кількості 326 292 кВт*год.
Пунктом 4.6 договору встановлено, що ціна за одиницю електричної енергії може бути змінена сторонами на підставі п. 19 Особливостей кожну декаду місяця здійснення закупівель за зверненням сторони, яка пропонує таку зміну, в порядку, визначеному пунктами 4.6.1 та 4.6.2 договору.
Сторона, яка отримала звернення про зміну ціни за одиницю товару, повинна розглянути його та, у разі згоди із такою пропозицією, надає іншій стороні підписану та належним чином оформлену відповідну додаткову угоду.
Пунктом 4.6.1. договору встановлено, що відповідно до п.п. 2 п. 19 «Особливостей здійснення закупівель» зміна ціни за одиницю товару та встановлення ціни поставки товару здійснюється, виходячи з коливання ціни на ринку, а саме зміни середньозваженої ціни електричної енергії на ринку на добу наперед (далі - РДН).
Ціна за одиницю товару може змінюватися за наявності документального підтвердження такого коливання та за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі на момент його укладання, з одночасним здійсненням зменшення кількості товару, визначеної в договорі.
Внесення таких змін можливе у разі письмового звернення постачальника до споживача (може надаватися в електронному вигляді на електронну пошту споживача, зазначену в договорі) разом із документальним підтвердженням коливання ціни такого товару на ринку відповідно п.п. 2 п. 19 «Особливостей здійснення закупівель». Способом такого документального підтвердження згідно з умовами договору є: копія довідки або експертного висновку, видана Торгово-промисловою палатою України чи її територіальним відділенням та завірена постачальником, або копія іншого документу, наданого іншим органом, установою чи організацією, якій надані відповідні повноваження згідно чинного законодавства України.
Коливання ціни на ринку має бути підтверджено посиланням на дані ДП «Оператор ринку», зокрема оприлюднено на офіційному веб-порталі за посиланням https//www.оrее. соm.ua/.
Пунктом 4.6.2. договору визначено, що відповідно до пп. 7 п. 19 «Особливостей здійснення закупівель» зміна умов договору допускається у випадку зміни регульованих цін, нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, а саме у випадку зміни регульованих цін на послуги з передачі електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару згідно з п. 1.4 Комерційної пропозиції постачальника, та зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі.
Відповідно до п. 12.3 договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання, крім випадків, передбачених п. 19 «Особливостей здійснення закупівель», у т.ч.: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі на момент його укладення; погодження зміни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості).
Договір укладено на період з 01.03.2023 до 31.12.2023. Відповідно до п. 12.2 договору згідно зі ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» його дія може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році.
Згідно з положеннями договору ціна за 1 кВт. год. електричної енергії становить 6,399132 грн, у тому числі ПДВ.
У подальшому, додатковими угодами №1 від 11.04.2023, №2 від 28.04.2023, №3 від 30.06.2023, №4 від 07.07.2023, №5 від 07.07.2023 вносились зміни щодо вартості електричної енергії та загальної ціни Договору.
Додатковою угодою № 6 від 08.08.2023 (оскаржувана додаткова угода) підвищено ціну на електричну енергію до 6,85 грн за 1 кВт*год без ПДВ (8,22 грн з ПДВ) та зменшено її обсяг до 253650,35 кВт.год.
Підставою для внесення змін до договору слугувала консультаційно-аналітична довідка Торгово-промислової палати України від 01.08.2023 № 2237/08.0-7.3, в якій відображено коливання середньозваженої ціни електроенергії за липень 2023 року (3669.87 грн/ МВт*год без ПДВ) відносно червня 2023 року (2971,47 грн/МВт*год без ПДВ).
Водночас, як зазначає прокурор, консультаційно-аналітична довідка ТПП України від 01.08.2023 № 2237/08.0-7.3 не підтверджує коливання ціни товару на ринку в період з дати укладання (введення в дію) додаткової угоди від 07.07.2023 № 5 (01.07.2023) до дати укладання (введення в дію) додаткової угоди від 08.08.2023 № 6 (01.07.2023), оскільки ні одна з цін довідки за червень 2022 року, які підлягають порівнянню, не входить у період з дати укладання (введення в дію) додаткової угоди від 07.07.2023 № 5 (01.07.2023) до дати укладання (введення в дію) додаткової угоди від 08.08.2023 № 6 (01.07.2023), а передує йому, що суперечить п. 4.6,1, п. 12.3. договору, п.п.2 п. 19 «Особливостей здійснення закупівель».
Предметом спору у справі, що переглядається, є вимога прокурора про визнання недійсною додаткової угоди №6 до Договору як такої, що укладена з порушенням вимог пп. 2 п. 19 «Особливостей здійснення закупівель» ст. 525, ч. 1 ст. 629, ч. 2 ст. 632, ч. 1 ст. 691 ЦК України та умов договору від 01.03.2023 № 2202/46 (п. 4.1.6; п. 12.3). У свою чергу, внаслідок зменшення обсягу поставок лікарнею недоотримано електричної енергії в кількості 20 977,49 кВт*год, що підтверджується актом планової виїзної ревізії КП «Пирятинська лікарня» Пирятинської міської ради № 201604-28/19 від 21.06.2024, проведеної Управлінням Північно-східного офісу Держаудистлужби в Полтавській області.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у даній справі, Товариство вказує, що підвищення ціни за одиницю електричної енергії з 5,97 грн без ПДВ до 6,85 грн без ПДВ за 1 кВт.год відбулося в межах коливання ціни на ринку «на добу наперед», а тому правові підстави для задоволення позову, за твердженням відповідача-1, відсутні.
Надаючи оцінку доводам прокурора про наявність підстав для представництва інтересів позивачів у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що уповноваженими органами не вжито заходів, у тому числі щодо звернення до суду з відповідним позовом для повернення бюджетних коштів, чим завдається шкода інтересам держави в особі територіальної громади. Тобто підставою реалізації прокурором представницьких функцій є усвідомлена пасивна поведінка відділу освіти щодо захисту порушених інтересів держави.
Враховуючи обставини обізнаності позивача про наявні порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а також беручи до уваги відсутність будь-якого активного реагування щодо вжиття заходів судового захисту порушених інтересів держави впродовж розумного строку, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про те, що має місце визначений законом «виключний випадок», за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов'язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.
Оскільки Товариством у апеляційній скарзі не оскаржується правомірність звернення Прокурора із позовом в інтересах Пирятинської міської ради та Північно-східного офісу Держаудистлужби, колегія суддів не вбачає підстав для перегляду рішення суду у цій частині.
Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачі уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі по тексту також Закон № 922) договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Положеннями статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього викладені у ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» де, зокрема, зазначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Так, 01.03.2023 Товариство, підписавши договір, засвідчило, що має можливість та погоджується виконати домовленість, вказану у договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяв на себе зобов'язання поставити споживачу електричну енергію обсягом 326292 кВт*год, загальною вартістю 2 087 985,58 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною лише за таких умов: - відбувається за згодою сторін; - порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); - підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); - ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; - загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (ст. 651) та Господарського кодексу України (ст. 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.
Якщо спеціальною нормою права (ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі») заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного визначеного законодавцем переліку випадків, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого зазначеним приписом закону, означатиме незаконність внесення цих змін. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 916/1491/17.
Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає з суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до ст. 5 Закону «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямими порушенням принципів процедури закупівлі.
Крім того, під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме у період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.
Таким чином, якщо постачальник документально підтвердить замовнику, що ціна на товар коливалася на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди, то можна говорити про наявність підстав для внесення змін до договору.
Водночас, оскаржуваною додатковою угодою до договору змінено істотні умови договору, а саме збільшено ціну за одиницю товару та зменшено кількість споживання електричної енергії.
Підставою для укладання додаткової угоди № 6 від 08.08.2023 була довідка Торгово-промислової палати України, джерелом інформації для видачі такої довідки є інформація з веб-сайту ДП «Оператор ринку».
При ініціюванні збільшення ціни у договорі постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціни, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказана довідка за своїм змістом та суттю є лише документом довідково-інформаційного характеру та фактично дублює дані з сайту «Оператор ринку». У ній відсутня точна інформація про коливання цін станом як на момент звернення товариства про внесення змін до договору, дату цих змін згідно з додатковими угодами, так і на момент підписання спірної додаткової угоди.
До того ж, як слушно підкреслено судом першої інстанції, відповідачами як підставу укладення додаткової угоди використано не дійсне, а ситуативне здорожчання товару на ринку, що є порушенням принципів закупівлі, зазначених у ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, а також відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Беручи участь у процедурі публічних закупівель, товариство, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування, рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов'язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору.
Виконання зобов'язань щодо ціни та кількості електроенергії товариство підтвердило при наданні своєї тендерної пропозиції, в якій зазначено, що Товариство має можливість та погоджується виконати вимоги замовника на умовах, зазначених у пропозиції та тендерній документації. Крім того, Товариство погоджується з істотними умовами договору, які викладені в цій документації та проекті договору про закупівлю та у разі визнання їхньої пропозиції найкращою, підписати договір відповідно до пропозиції.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, незважаючи на те, що додаткову угоду № 6 укладено 08.08.2023, нарахування за новою збільшеною ціною здійснювалося вже з 01.08.2023.
Під час розгляду спору судом також було встановлено, що оскаржуваною додатковою угодою до договору змінено істотні умови договору, а саме збільшено ціну за одиницю товару та зменшено кількість споживання електричної енергії. Фактично ціна збільшилася на 29% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі.
Одночасно, судом першої інстанції правильно підкреслено, що саме лише коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару. Постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним, має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим.
Згідно з висновками Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше, ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в сторону збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати закупівель та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду у справах № 916/1491/17 від 30.01.2018, №915/1868/18 від 12.09.2019, № 912/1580/18 від 13.10.2020, № 927/4058/21 від 07.09.2022, № 917/1062/21 від 22.06.2022, № 927/189/22 від 07.12.2022, та постанові Великої Палати Верховного Суду № 922/2321/22 від 24.01.2024.
Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України у випадку, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України у випадку, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Отже, враховуючи встановлені під час розгляду спору обставини відсутності підстав для зміни ціни одиниці товару за Договором, а також з огляду на норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини сторін, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що додаткова угода № 6 укладена з порушенням вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відтак підлягає визнанню недійсною, а надміру сплачені кошти місцевого бюджету в розмірі 150 198,82 грн підлягають поверненню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Колегія суддів відхиляє доводи Товариства про те, що суд першої інстанції не застосував нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, а саме - постанову Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, а саме підпункт 7 пункту 19 Особливостей.
Відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Верховним Судом у постанові від 01.10.2024 у справі №918/779/23 наголошено на тому, що «постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 не передбачає внесення змін до Закону «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.
Оскільки вказана норма не вносить зміни до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», то колегія суддів погоджується з доводами відзивів на апеляційну скаргу про те, що у будь-якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»» та підтверджувати необхідність внесення змін до договору, у тому числі, в частині збільшення або зменшення ціни за одиницю товару належними доказами.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду спору.
Колегія суддів також враховує доводи відзивів на апеляційну скаргу у тій мірі, у якій вони узгоджуються з висновками суду апеляційної інстанції, зробленими за наслідками розгляду апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм», колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український струм».
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 у справі № 910/16294/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 у справі № 910/16294/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/16294/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 29.10.2025.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко