вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" вересня 2025 р. Справа № 920/745/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Євсікова О.О.
Корсака В.А.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТУМ Україна"
на рішення Господарського суду Сумської області від 26.02.2025
у справі № 920/745/24 (суддя Жерьобкіна Є.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТУМ Україна"
про стягнення коштів
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТУМ Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ"
про розірвання договору та стягнення коштів,
25.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" (далі - позивач за первісним позовом; ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ") звернулось з позовом до Господарського суду Сумської області, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТУМ Україна" (надалі - відповідач за первісним позовом; ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна"; апелянт; скаржник) заборгованість за договором поставки № 11/07/2023 від 11 липня 2023 року на загальну суму 3 185 677 грн 51 коп., в тому числі: 2 488 505 грн 01 коп. борг, 369 712 грн 52 коп. пеня, 248 850 грн 50 коп. штраф, 49 770 грн 10 коп. інфляційні втрати та 28 839 грн 38 коп. 3% річних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за первісним позовом зазначав, що відповідач, в порушення умов договору, не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, що стало підставою звернення до суду з вимогами про стягнення боргу, пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних.
Ухвалою від 28.06.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/745/24.
16.07.2024 ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» (в подальшому - позивач за зустрічним позовом) звернулось до господарського суду з зустрічною позовною заявою, в якій просив: розірвати договір поставки № 11/07/23 від 11.07.2023, укладений між ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» та ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ» (по тексту - відповідач за зустрічним позовом); стягнути з відповідача за зустрічним позовом: 418 500 грн 48 коп. пені, 229 947 грн 18 коп. штрафу, 31 002 грн 62 коп. надмірно сплачених коштів, 2 442 330 грн збитків (всього 3 121 780 грн 28 коп.).
В обґрунтування зустрічного позову позивач за зустрічним позовом посилався на те, що він був позбавлений очікуваного при укладенні договору постачання товару та можливості його подальшого використання під час виконання енергозберігаючих робіт за договором № 721-ЕСКО, що призвело до виникнення збитків та є підставою розірвання договору поставки № 11/07/2023 від 11.03.2023, стягнення надмірно сплачених коштів за товар. Крім того, враховуючи несвоєчасну поставку товару, наявні підстави нарахування пені та штрафу, згідно п. 7.3 спірного договору.
01.08.2024 до суду надійшла заява ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» про зменшення розміру зустрічних позовних вимог (вх. № 3477 від 01.08.2024), відповідно до якої позивачем перераховано пеню та штраф, заявлено до стягнення, та зменшено розмір позовних вимог на 34 581 грн 91 коп. Позивач за зустрічним позовом просив: розірвати договір поставки № 11/07/23 від 11.07.2023, укладений між ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» та ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ»; стягнути з відповідача 330 987 грн 92 коп. пені, 282 877 грн 83 коп. штрафу, 31 002 грн 62 коп. надмірно сплачених коштів, 2 442 330 грн збитків (всього 3 087 198 грн 37 коп.).
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.09.2024 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом позов ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» (вх. № 3248 від 16.07.2024) до ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ» про розірвання договору та стягнення 3 087 198, 37 грн. (з урахуванням заяви ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» про зменшення розміру зустрічних позовних вимог (вх. № 3477 від 01.08.2024).
Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.02.2025 первісний позов ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" задоволено частково в сумі 3 179 924 грн 95 коп., з них: борг за договором поставки - 2 488 505 грн 01 коп., пеня - 364 178 грн 90 коп., штраф 10% - 248 850 грн 50 коп., 3% річних - 28 620 грн 44 коп. та втрати від інфляції - 49 770 грн 10 коп. В частині стягнення з ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" на користь ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" 5 533 грн 62 коп. пені та 218 грн 94 коп. 3% річних відмовлено.
Зустрічний позов ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" задоволено частково в сумі 523 575 грн 22 коп., з них: пеня за порушення строків поставки товару за накладними згідно специфікації № 1 - 48 322 грн 16 коп., штраф за прострочення поставки товару понад 10 календарних днів (за видатковими накладними №№: 190, 191) - 230 627 грн, пеня за порушення строків поставки товару згідно специфікації № 2 - 19 465 грн 72 коп., штраф за прострочення поставки товару понад 10 календарних днів (за видатковими накладними №№: 182, 186, 12) - 37 830 грн 34 коп. та 187 330 грн збитків.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" про розірвання договору поставки № 11/07/23 від 11.07.2023 відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" на користь ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" 263 200 грн 04 коп. пені, 14 420 грн 49 коп. штрафу, 31 002 грн 62 коп. надмірно сплачених коштів, 2 255 000 грн збитків відмовлено.
Проведено зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовами. Стягнуто з ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" на користь ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" 1 964 929 грн 79 коп. боргу, 364 178 грн 90 коп. пені, 248 850 грн 50 коп. 10% штрафу, 28 620 грн 44 коп. 3% річних, 49 770 грн 10 коп. інфляційних втрат, 39 845 грн 24 коп. витрат зі сплати судового збору.
За висновками місцевого господарського суду, згідно наявних у матеріалах справи доказів, з урахуванням попередньої оплати 50% вартості товару за специфікаціями № 1 та № 2 в сумі 3 988 505 грн 02 коп. та оплати в сумі 1 500 000 грн, залишок суми неоплаченого за договором товару становить 2 488 505 грн 01 коп., і наявність такої заборгованості підтверджена позивачем за зустрічним позовом, тому підлягають задоволенню позовні вимоги останнього про стягнення з відповідача за первісним позовом боргу за договором поставки в сумі 2 488 505 грн 01 коп. З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку й про стягнення з ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" штрафних санкцій та нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та втрат від інфляції.
В частині зустрічного позову місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору поставки на підставі ст. 651 ЦК України.
Також суд, враховуючи встановлений факт порушення відповідачем за зустрічним позовом строків поставки товару, перевіривши розрахунок позивача за зустрічним позовом щодо нарахованої суми пені та 10% штрафу, дійшов висновку, що вимога позивача за зустрічним позовом щодо стягнення пені та штрафу за прострочення поставки товару підлягає задоволенню в частині 67 787 грн 88 коп. пені та 268 457 грн 34 коп. штрафу, а в іншій частині зустрічних позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу слід відмовити.
Окремо суд першої інстанції виснувався щодо необґрунтованості розміру надмірно сплачених покупцем грошових коштів в сумі 31 002 грн 62 коп., оскільки такі вимоги спростовуються матеріалами справи.
Місцевий господарський суд вказав й на недоведеності позивачем за зустрічним позовом вимог щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом збитків в сумі 2 255 000 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 26.02.2025 частково: в частині часткового задоволення первісного позову ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" на суму 3 179 924 грн 95 коп.; в частині відмови у задоволенні первісних вимог щодо стягнення з ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" на користь ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" 5 533 грн 62 коп. пені та 218 грн 94 коп. 3% річних; в частині часткового задоволення зустрічного позову ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" в сумі 523 575 грн 22 коп.; в частині відмови у задоволенні зустрічних вимог про розірвання договору поставки № 11/07/23 від 11.07.2023; в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" на користь ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" 263 200 грн 04 коп. пені, 14 420 грн 49 коп. штрафу, 31 002 грн 62 коп. Надмірно сплачених коштів, 2 255 000 грн збитків; в частині проведення зустрічного зарахування грошових сум та судових витрат. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" та про задоволення зустрічних вимог ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна", за виключенням стягнення з ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" 187 330 грн збитків; залишити без змін рішення Господарського суду Сумської області від 26.02.2025 в частині стягнення з ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" на користь ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" 187 330 грн збитків.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалюючи оскаржуване рішення судом першої інстанції: не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема, обставини щодо: факту постачання не всіх товарних позицій; підстав для стягнення з ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ» надмірно сплачених коштів за непоставлений товар; підстав для стягнення з останнього збитків; підстав для розірвання договору; не доведено обставини, що мають значення для справи - обставини щодо факту постачання товару.
В межах доводів щодо позовних вимог за первісним позовом апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо факту постачання товару за видатковими накладними №№: 191, 192 та 12, оскільки не було надано належної правової оцінки претензії № 130 та правовій позиції відповідача за первісним позовом щодо відсутності доказів постачання товару. Так, в претензії вих. № 130 від 08.02.2024 останній в дійсності не вимагав у позивача сплатити неустойку за ті товарні позиції, які не були ним поставлені та не зазначав, що певні товарні позиції не були поставленими. При цьому, ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" не вимагало у ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" поставити товарні позиції № 13, № 14, № 15 Специфікації № 1, товарну позицію № 1 Специфікації № 2 - за видатковими накладними № 191 від 20.11.2023 та № 192 від 20.11.2023 зважаючи, що на момент надіслання претензії такі фактично йому були не потрібні. Товарну ж позицію № 6 Специфікації 2 ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" просило поставити, оскільки на той момент намагалось використати її на іншому об'єкті виконання підрядних робіт. Проте, оскільки замовлений у ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" товар є «штучним» та може використовуватись лише на конкретних об'єктах виконання підрядних робіт, відповідач за первісним позовом так і не зміг використати товарну позицію № 6 Специфікації 2 та відмовився від неї. Жодного посилання на те, що позивачем за первісним позовом не було поставлено виключно Клапан відсічний швидкодіючий Ду150 Ру6 (АА45090-0150), клас герметичності «А», середовище - коксовий газ (вибухозахищене виконання) з комплектом відповідних фланців, кріплення, прокладок та шайб в претензії не міститься. Проте, вже після подання позивачем первісної позовної заяви, відповідач за первісним позовом скористався своїм правом нарахувати неустойку за порушення обов'язку щодо постачання товарних позицій № 13, № 14, № 15 Специфікації № 1 та надав належне правове обґрунтування факту непостачання позивачем продукції за умовами договору.
В наведеному скаржник підкреслює, що ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" не поставлено ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" товарні позиції: №№ 13, 14, 15 Специфікації № 1 та №№ 1, 6 Специфікації № 2, які зазначені в ВН № 191 від 20.11.2023, ВН № 192 від 20.11.2023 та ВН № 12 від 03.01.2024, а також не доведено факт постачання по ним товару (в т.ч. первинними документами), що тим самим не породжує у отримувача товару обов'язку щодо здійснення його оплати. Крім того, відповідач за первісним позовом не може вважатись таким, який порушив господарське зобов'язання, що виключає стягнення з нього штрафних санкцій та нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та втрат від інфляції.
Щодо зустрічного позову в частині розірвання договору скаржник вказує, що він був позбавлений того, на що очікував при укладенні договору - постачання товару, в т.ч. у встановлені строки, та позбавлений можливості його подальшого використання під час виконання енергозберігаючих робіт за договором № 721-ЕСКО, укладеного з іншою особою, що призвело до виникнення у позивача значних збитків, а тому наявні підстави для розірвання договору поставки.
Стосовно заявлених вимог про стягнення пені та 10% штрафу апелянт вказав, що оскільки товар за ВН № 191 від 20.11.2023, ВН № 192 від 20.11.2023 та ВН № 12 від 03.01.2024 відповідачу поставлено не було, а товар за іншими ВН (182, 186, 188, 190) поставлено з порушенням строків - позивачем за зустрічним позовом правомірно нараховано пеню та штраф у наступних розмірах: загальна сума нарахованих пені та штрафу за Специфікацією № 1 становить - 508 568,65 грн; загальна сума нарахованих пені та штрафу за Специфікацією № 2 складає - 105 297,10 грн.
Окремо скаржник висновувався, що оскільки позивачем не виконано зобов'язання щодо поставки всього асортименту товару за Специфікаціями №№ 1 та 2 у встановлений строк, у покупця наявні підстави для стягнення з продавця надмірно сплачених коштів за товар у розмірі 31 002,62 грн, як попередньої оплати за товар.
Також апелянт, посилаючись на поставку продавцем окремих позицій по замовленому покупцем товару із простроченням та непоставку товару по видатковим накладним №№ 190, 191, 12 взагалі, підкреслює, що наявність вини постачальника полягає у протиправному характері поведінки ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ", причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками полягає у порушенні строків постачання товару та постачання не всіх товарних позицій за Специфікаціями № 1 та № 2, що призвело до порушення строків виконання ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" робіт за договором № 721-ECKO та сплати замовнику упущеної вигоди.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025, апеляційна скарга ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" у справі № 920/745/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТУМ Україна" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.02.2025 у справі № 920/745/24. Розгляд апеляційної Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТУМ Україна" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.02.2025 у справі № 920/745/24 призначено на 28.04.2025.
В судових засіданнях 28.04.2025 та 02.06.2025 оголошувалась перерва.
У зв'язку з повітряною тривогою, задля збереження життя і здоров'я та убезпечення відвідувачів, суддів та працівників апарату суду, враховуючи розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 № 3, судове засідання, призначене на 04.08.2025, не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТУМ Україна" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.02.2025 у справі № 920/745/24 призначено на 29.09.2025.
На адресу Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Згідно аргументів ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ", за наявних у матеріалах справи доказів, з урахуванням попередньої оплати 50% вартості товару за специфікаціями № 1 та № 2 - 3 988 505,02 грн та оплати - 1 500 000,00 грн, - залишок суми неоплаченого товару становить 2 488 505,01 грн.
Вказує, що судом першої інстанції було перевірено належність та допустимість нарахування суми пені та 10% річних та зазначено про остаточні суми, які підлягають стягненню.
Окремо "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" зазначає, що товар за ВН №191 від 20.11.2023, ВН № 192 від 20.11.2023 та ВН № 12 від 03.01.2024 відповідачу за первісним позовом поставлено все ж таки було, а тому у останнього виник обов'язок щодо здійснення його оплати. Відтак через порушення ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" взятого обов'язку зі сплати отриманого товару наявні підстави для стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат.
В частині зустрічного позову відповідач за зустрічним позовом вказав, що з огляду на встановлені судом 1-ої інстанції факти щодо фактичних поставок, з відповідача за зустрічним позовом було частково стягнуто пеню та штраф, що є обґрунтованим.
Щодо розміру надмірно сплачених покупцем грошових коштів у розмірі 31 002,62 грн, то відповідач за зустрічним позовом вважає, що такі вимоги нічим не обґрунтовані та не відповідають дійсності, відповідно вимога щодо стягнення вказаної суми не підлягала задоволенню.
Також на думку ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ» воно не має ніякого відношення до договірної домовленості, укладеної між ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» та ТОВ «ЯСНО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ» про визнання підрядником упущеної вигоди у розмірі 2 225 000,00 грн, а наявність теоретичного обґрунтування збитків та абстрактної вини не є підставою для їх стягнення.
Стосовно вимог про розірвання договору відповідач за зустрічним позовом акцентує, що небажання покупця - ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» оплачувати поставлений та прийнятий товар від постачальника - ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ» не є підставою для розірвання договору.
Представник апелянта в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити її повністю.
У судовому засіданні представник ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених апелянтом доводів та вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 11.07.2023 між позивачем ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ» (постачальник; продавець) та відповідачем ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» (покупець; отримувач) укладено договір поставки № 11/07/2023 (скорочено - Договір; Договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця, а отримувач прийняти та оплатити товар в кількості, зазначеній у специфіці, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.1).
Відповідно до п. 1.3 Договору його загальна сума визначається як сума вартості всіх поставлених партій товару за договором відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.
Постачальник зобов'язується поставити покупцю товар у строк, зазначений у Специфікації (п. 5.1 Договору поставки).
За п. 5.2 Договору при поставці товару постачальник зобов'язується надати наступні супровідні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, сертифікат якості від фірми-виробника, інструкцію з монтажу та експлуатації на кожну одиницю товару.
Згідно п. 5.2.1 Договору поставки постачальник зобов'язаний сформувати покупцю при одержанні грошей або відвантаження товару податкову накладну, оформлену відповідно до правил п. 201.1 Податкового кодексу України. Оформлена податкова накладна має бути зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства України.
У відповідності до п. 5.4 Договору передача та приймання товару здійснюється окремими партіями на умовах зазначених у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 5.5 Договору поставки передбачено, що передача та приймання товару оформлюється видатковою накладною. Моментом передачі товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної на товар.
В силу п. 5.6 Договору приймання товару по якості, кількості та комплектності здійснюється у відповідності з інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення П-6 та П-7. Підтвердженням прийому товару є підпис уповноваженого представника покупця у видатковій накладній на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до п. 5.8 Договору поставки датою поставки товару є дата підписання покупцем видаткової накладної на товар. Право власності та ризики випадкового знищення та пошкодження (псування) товару переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару.
За п. 6.1 Договору в разі виявлення покупцем прихованих недоліків товару, останній вправі пред'явити постачальнику претензії в строки, передбачені законодавством України. Разом з претензією покупець зобов'язаний надати рекламаційний акт.
Згідно п. 6.2 Договору поставки претензії покупця щодо якості товару розглядаються постачальником на протязі 15 робочих днів.
За порушення зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену як самим договором, так і нормами чинного законодавства України. За прострочення оплати товару або за порушення умов розстрочення чи відстрочення платежу за поставлений товар, кожен день прострочення виконаного грошового зобов'язання оплачується пенею в розмірі подвійної річної облікової ставки НБУ від суми боргу за весь період прострочення. У разі прострочення оплати більш ніж на 10 календарних днів, покупець зобов'язується окрім сплати пені сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від простроченої суми. У разі несвоєчасної поставки товару, постачальник зобов'язується сплатити покупцеві пеню, в розмірі подвійної річної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення поставки, що нараховується на суму простроченої поставки. У разі прострочення поставки більш ніж на 10 календарних днів, постачальник зобов'язується окрім сплати пені сплатити покупцю штраф у розмірі 10% від вартості простроченої поставки (п.п. 7.1, 7.2, 7.3 Договору поставки).
Додатковою угодою № 1 від 21.07.2023 до Договору сторони змінили п. 10, а саме, реквізити сторін.
Відповідно до Специфікації № 1 від 11.07.2023 до Договору поставки загальна ціна товару, який поставляється становить 7 350 000 грн (з ПДВ); строк поставки: до 90 днів з моменту отримання передплати; умови поставки: склад постачальника за адресою: 49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14; умови оплати: покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% вартості партії товарів, зазначеної у специфікації, протягом 5 робочих днів від дати отримання від постачальника рахунку на оплату, 20% покупець сплачує за фактом повідомлення від постачальника про готовність продукції до відвантаження, решту оплати в розмірі 30 % покупець робить після поставки та прийняття товару протягом 10 календарних днів.
Згідно Специфікації № 2 від 04.09.2023 до Договору поставки загальна ціна товару, який поставляється становить 627 010 грн 03 коп. (з ПДВ); строк поставки: поз. 1 - протягом 65-70 днів, поз. 2,3,5 - 10-15 днів, поз. 4-20-30 днів, поз. 6 - 45 днів з моменту отримання передплати; умови поставки: склад постачальника за адресою: 49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14; умови оплати: покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% вартості партії товарів, зазначеної у специфікації, протягом 5 робочих днів від дати отримання від постачальника рахунку на оплату, 20% покупець сплачує за фактом повідомлення від постачальника про готовність продукції до відвантаження, решту оплати в розмірі 30% покупець робить після поставки та прийняття товару протягом 10 календарних днів.
Продавець направив покупцю рахунки на оплату: № 163 від 24.07.2023 на суму 7 350 000 грн (з ПДВ) та № 218 від 11.09.2023 на суму 627 010 грн 03 коп. (з ПДВ). Рахунки направлені 25.07.2023 та 11.09.2023 відповідно.
Отримувач здійснив попередню оплату в розмірі 50% вартості товару за специфікаціями № 1 та № 2, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.07.2023 на суму 3 675 000 грн (за рахунком № 163 від 26.07.2023), платіжною інструкцією від 12.09.2023 на суму 313 505 грн 02 коп. (за рахунком № 218 від 11.09.2023).
Згідно платіжних інструкцій № 21080 від 18.12.2023 на суму 500 000 грн та № 20956 від 05.12.2023 на суму 1 000 000 грн (всього 1 500 000 грн) отримувач здійснив часткову оплату товару за Договором.
Постачальник поставив покупцю товар, що підтверджується: видатковими накладними: № 180 від 17.10.2023 на суму 1 962 888 грн, № 182 від 17.10.2023 на суму 117 160 грн 03 коп., № 185 від 27.10.2023 на суму 1 390 980 грн, № 186 від 27.10.2023 на суму 117 600 грн, № 188 від 01.11.2023 на суму 1 228 608 грн, № 190 від 10.11.2023 на суму 642 266 грн 40 коп., № 191 від 20.11.2023 на суму 2 125 257 грн 60 коп., № 192 від 20.11.2023 на суму 173 046 грн, № 12 від 03.01.2024 на суму 219 204 грн.; товарно-транспортними накладними: № Р180 від 17.10.2023, № Р182 від 17.10.2023, № Р185 від 27.10.2023, № Р186 від 27.10.2023, № Р190 від 10.11.2023, № 191 від 20.11.2023; податковими накладними: № 31 від 26.07.2023, № 1 від 01.11.2023, № 2 від 10.11.2023, № 3 від 20.11.2023, № 4 від 20.11.2023.
Згідно листа ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ» № 012/02 від 06.02.2024 ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" повідомлено про готовність продукції за специфікацією № 2 від 04.09.2023 (клапан відсічний швидкодіючий Ду150 Ру6 (АА45090-0150) клас герметичності «А», середовище коксовий газ (вибухозахищене виконання) з комплектом відповідних фланців, кріплення, прокладок та шайб, МЕО-100/25-0,25-М-В3Т4-01, електромагніт УІМ-0321) до відвантаження з 03.01.2024 і необхідність забрати її та оплатити згідно з умовами Договору.
08.02.2024 відповідач за первісним позовом направив на адресу позивача за первісним позовом претензію № 130 від 08.02.2024 в якій повідомив про систематичне порушення строків поставки товару, що призвело до нарахування штрафних санкцій, відповідно до умов Договору; загальна сума нарахованої пені за невчасну поставку товару за Специфікацією 1 становить 9 690 грн 52 коп.; розмір штрафу за прострочення поставки товару більш ніж на 10 календарних днів становить 53 522 грн 20 коп.; загальна сума нарахованої пені за невчасну поставку товару за Специфікацією 2 становить 18 716 грн 87 коп.; розмір штрафу за прострочення поставки товару більш ніж на 10 календарних днів становить 37 830 грн 34 коп. Враховуючи вказане, покупець вимагав у продавця у строк до 15.02.2024 здійснити оплату штрафних санкцій на загальну суму 119 759 грн 93 коп. та невідкладно поставити товар (клапан відсічний швидкодіючий Ду150 Ру6 (АА45090-0150) клас герметичності «А», середовище коксовий газ (вибухозахищене виконання) з комплектом відповідних фланців, кріплення, прокладок та шайб, МЕО-100/25-0,25-М-В3Т4-01, електромагніт УІМ-0321).
У відповіді на претензію № 019/02 від 19.02.2024 постачальник повторно повідомив отримувача, що товар виготовлений та готовий до відвантаження з 03.01.2024 зі складу продавця за адресою: 49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14 та просив негайно забрати товар та здійснити остаточні розрахунки за відвантажену продукцію згідно з Договором поставки.
У претензії № 081/06 від 14.06.2024 продавець просив покупця негайно виконати умови Договору та оплатити товар. Позивач за первісним позовом повідомив, що в разі ігнорування вимоги, ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ» буде змушене звернутись до суду з позовом про стягнення оплати за поставлений товар, штрафних санкцій та оплати за відповідальне зберігання товару.
Згідно вимоги-повідомлення з офертою № 739 від 03.07.2024, відповідач за первісним позовом повідомив позивача за первісним позовом про наслідки систематичного порушення строків поставки товару, нарахування штрафних санкцій, відповідно до умов Договору; загальна сума нарахованої пені за невчасну поставку товару за Специфікацією 1 становить 277 941 грн 65 коп.; розмір штрафу за прострочення поставки товару більш ніж на 10 календарних днів становить 177 714 грн 80 коп.; загальна сума нарахованої пені за невчасну поставку товару за Специфікацією 2 становить 140 558 грн 83 коп.; розмір штрафу за прострочення поставки товару більш ніж на 10 календарних днів становить 52 232 грн 38 коп. Покупець повідомив, що враховуючи порушення строків поставки товарної позиції 6 за специфікацією № 2, він придбав аналогічний товар у іншого постачальника, тому станом на 03.01.2024 (тобто, на момент виготовлення товару), потреба у покупця у постачанні вказаного товару відпала 20.11.2023. Враховуючи, що частину товару не було поставлено, а частина товару поставлена з порушенням строків, покупець вимагав здійснення оплати нарахованих штрафних санкцій в розмірі 648 447 грн 66 коп.; здійснити повернення надмірно сплачених коштів за товар в розмірі 31 002 грн 62 коп. Як наслідок, відповідач за первісним позовом пропонував розглянути питання щодо розірвання договору поставки № 11/07/2023 від 11.07.2023. Разом з вимогою позивачеві за первісним позовом направлено проект додаткової угоди про розірвання договору.
За видатковою накладною № 20 від 01.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНВЕНТУМ Україна» товар: клапан відсічний швидкодіючий Ду150 Ру6 (АА45090-0150), клас герметичності «А», середовище коксовий газ (вибухозахищене виконання) з комплектом відповідних фланців, кріплення, прокладок та шайб, МЕО-100/25-0,25-М-В3Т4-01, електромагніт УІМ-0321, на суму 44 400 грн 00 коп. (з ПДВ) (а. с. 209, том І).
Враховуючи порушення покупцем зобов'язань за договором поставки № 11/07/2023 від 11.07.2023 щодо оплати поставленого товару, постачальник звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь: 2 488 505 грн 01 коп. боргу, 369 712 грн 52 коп. пені, 248850 грн 50 коп. штрафу, 49 770 грн 10 коп. інфляційних втрат та 28 839 грн 38 коп. 3% річних.
Відповідач за первісним позовом, заперечуючи проти позовних вимог, вказував, що продавець систематично порушував строки поставки товару за Договором та поставив товар не у повному асортименті; за видатковими накладними № 191 від 20.11.2023, № 192 від 20.11.2023, № 12 від 03.01.2024 товар поставлений не був, первинні документи на підтвердження факту поставки товару за вказаними накладними матеріали справи не містять. У зв'язку з порушенням позивачем строків постачання товарної позиції № 6 Специфікації № 2, відповідач за первісним позовом придбав аналогічний товар у іншого постачальника за значно вищою ціною, що призвело до збитків в розмірі 187 330 грн. Станом на 03.01.2024, потреба покупця у постачанні вказаного товару (клапану) відпала. Так, вартість поставленого товару становить 5 457 502 грн 40 коп., товар оплачено на суму 5 488 505 грн 02 коп., що на 31 002 грн 62 коп. більше ніж поставлено, вартість непоставленого товару становить 2 517 507 грн 60 коп., тому відповідач за первісним позовом вважає, що у нього заборгованість відсутня.
Поряд із цим, позивач за зустрічним позовом - ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна», з урахуванням заяви про зменшення/збільшення зустрічних позовних вимог, просило суд: розірвати договір поставки № 11/07/23 від 11.07.2023, укладений між ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» та ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ»; стягнути з відповідача за зустрічним позовом: 330 987 грн 92 коп. пені, 282 877 грн 83 коп. штрафу, 31 002 грн 62 коп. надмірно сплачених коштів, 2 442 330 грн збитків (всього 3 087 198 грн 37 коп.).
В свою чергу, заперечуючи проти зустрічних позовних вимог відповідач за зустрічним позовом зазначав, що ТОВ «ІНВЕНТУМ України» після отримання товару не було повернуто постачальнику первинні документи (видаткову накладну № 191 від 20.11.2023 та товарно-транспортну накладну № 3191 від 20.11.2023), претензій щодо строків поставки товару у покупця не було; не обґрунтовано підстав одностороннього розірвання договору поставки № 11/07/2023 від 11.07.2023, оскільки часткове його виконання з боку сторін договору не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів; постачальник неодноразово звертався до покупця з повідомленням про готовність товару, що підтверджено листами від 06.02.2024, від 19.02.2024, від 14.06.2024. Остаточний розрахунок за товар мав бути проведений до 01.12.2023 у розмірі 3 769 301 грн 01 коп., проте покупець оплатив товар частково на суму 1 500 000 грн. Розмір упущеної вигоди не підтверджений належними доказами, які свідчили б про конкретний розмір збитків, що зазнало ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна», у зв'язку з невиконанням умов договору з боку ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ».
Схожі за змістом твердження щодо обставин справи наведені апелянтом та ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ» у апеляційній скарзі та відзиві на неї відповідно.
З огляду на вказані фактичні обставини цієї справи, колегією суддів зазначається, що згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України (ст. 663 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Статтею 689 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару, продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
За ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.
За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові № 927/211/22 від 18.08.2023 викладено правові висновки про те, що системне тлумачення ст. 538, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 655, ст. 692, ч. 1 ст. 697 ЦК України дозволяє дійти висновку, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. При цьому суд повинен враховувати заперечення іншої сторони (покупця) щодо невиконання продавцем своїх інших зустрічних зобов'язань, передбачених договором (не виставлення рахунку-фактури, неповідомлення інформації про готовність товару до відправки, передбаченої договором, недопуск представників покупця для огляду та перевірки товару тощо). Покупець, заперечуючи проти вимоги продавця про стягнення попередньої оплати, також може доводити очікувану неможливість виконання продавцем свого зобов'язання з передачі товару в натурі (знищення, втрату товару) або істотну затримку у виконанні продавцем своїх обов'язків з передачі товару (очікуване істотне порушення).
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Як вже зазначалось, відповідно до Специфікації № 1 від 11.07.2023 до Договору поставки загальна ціна товару, який поставляється становить 7 350 000 грн (з ПДВ); строк поставки: до 90 днів з моменту отримання передплати; умови поставки: склад постачальника за адресою: 49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14; умови оплати: покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% вартості партії товарів, зазначеної у специфікації, протягом 5 робочих днів від дати отримання від постачальника рахунку на оплату, 20% покупець сплачує за фактом повідомлення від постачальника про готовність продукції до відвантаження, решту оплати в розмірі 30 % покупець робить після поставки та прийняття товару протягом 10 календарних днів.
Згідно Специфікації № 2 від 04.09.2023 до Договору поставки загальна ціна товару, який поставляється становить 627 010 грн 03 коп. (з ПДВ); строк поставки: поз. 1 - протягом 65 - 70 днів, поз. 2, 3, 5 - 10 - 15 днів, поз. 4 - 20-30 днів, поз. 6 - 45 днів з моменту отримання передплати; умови поставки: склад постачальника за адресою: 49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14; умови оплати: покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% вартості партії товарів, зазначеної у специфікації, протягом 5 робочих днів від дати отримання від постачальника рахунку на оплату, 20% покупець сплачує за фактом повідомлення від постачальника про готовність продукції до відвантаження, решту оплати в розмірі 30% покупець робить після поставки та прийняття товару протягом 10 календарних днів.
На виконання умов Договору поставки продавець направив покупцю рахунки на оплату: № 163 від 24.07.2023 на суму 7 350 000 грн (з ПДВ) та № 218 від 11.09.2023 на суму 627 010 грн 03 коп. (з ПДВ). Рахунки направлені 25.07.2023 та 11.09.2023 відповідно.
Отримувач здійснив попередню оплату в розмірі 50% вартості товару за Специфікаціями № 1 та № 2, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.07.2023 на суму 3 675 000 грн (за рахунком № 163 від 26.07.2023), платіжною інструкцією від 12.09.2023 на суму 313 505 грн 02 коп. (за рахунком № 218 від 11.09.2023).
Згідно платіжних інструкцій № 21080 від 18.12.2023 на суму 500 000 грн та № 20956 від 05.12.2023 на суму 1 000 000 грн (всього: 1 500 000 грн) отримувач здійснив часткову оплату товару за Договором.
Постачальник поставив покупцю товар, що підтверджується: видатковими накладними: № 180 від 17.10.2023 на суму 1 962 888 грн, № 182 від 17.10.2023 на суму 117 160 грн 03 коп., № 185 від 27.10.2023 на суму 1 390 980 грн, № 186 від 27.10.2023 на суму 117 600 грн, № 188 від 01.11.2023 на суму 1 228 608 грн, № 190 від 10.11.2023 на суму 642 266 грн 40 коп., № 191 від 20.11.2023 на суму 2 125 257 грн 60 коп., № 192 від 20.11.2023 на суму 173 046 грн, № 12 від 03.01.2024 на суму 219 204 грн.; товарно-транспортними накладними: № Р180 від 17.10.2023, № Р182 від 17.10.2023, № Р185 від 27.10.2023, № Р186 від 27.10.2023, № Р190 від 10.11.2023, № 191 від 20.11.2023; податковими накладними: № 31 від 26.07.2023, № 1 від 01.11.2023, № 2 від 10.11.2023, № 3 від 20.11.2023, № 4 від 20.11.2023.
Згідно листа ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ» № 012/02 від 06.02.2024 ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" повідомлено про готовність продукції за Специфікацією № 2 від 04.09.2023 (клапан відсічний швидкодіючий Ду150 Ру6 (АА45090-0150) клас герметичності «А», середовище коксовий газ (вибухозахищене виконання) з комплектом відповідних фланців, кріплення, прокладок та шайб, МЕО-100/25-0,25-М-В3Т4-01, електромагніт УІМ-0321) до відвантаження з 03.01.2024 і необхідність забрати її та оплатити згідно з умовами Договору.
В свою чергу, в претензії № 130 від 08.02.2024, крім нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару по позиціям: 4, 5, 9, 10 - 12 згідно Специфікації № 1, покупець вказував на непоставку клапану відсічного швидкодіючого Ду150 Ру6 (АА45090-0150) клас герметичності «А», середовище коксовий газ (вибухозахищене виконання) з комплектом відповідних фланців, кріплення, прокладок та шайб, МЕО-100/25-0,25-М-В3Т4-01, електромагніт УІМ-0321 - позиція 6 Специфікації № 2. При цьому, покупець у претензії просив продавця здійснити поставку зазначеного товару, що відповідає позиції № 6 у Специфікації 2 до Договору поставки.
Разом з цим, клапан відсічний швидкодіючий Ду150 Ру6 (АА45090-0150) клас герметичності «А», середовище коксовий газ (вибухозахищене виконання) з комплектом відповідних фланців, кріплення, прокладок та шайб, МЕО-100/25-0,25-М-В3Т4-01, електромагніт УІМ-0321 був поставлений згідно видаткової накладної № 12 від 03.01.2024.
Зі змісту претензії № 130 від 08.02.2024 не вбачається зауважень покупця стосовно того, що товар за видатковими накладними № 191 та № 192 не поставлений.
Листами № 012/02 від 06.02.2024, № 019/02 від 19.02.2024, № 081/06 від 14.06.2024 постачальник повідомляв покупця про необхідність забрати товар зі складу постачальника.
Про дане, за висновками колегії суддів, обґрунтовано зазначив суд першої інстанції.
Також судова колегія звертає увагу, що відповідно до умов специфікацій, умовами поставки: склад постачальника за адресою: 49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14. Тобто, склад продавця. При цьому, покупець сплачує кошти за товар за фактом повідомлення від постачальника про готовність продукції до відвантаження.
В межах зазначеного, з урахуванням вищевказаних приписів ЦК України, зважаючи на умови Договору щодо умов поставки товару, колегія суддів враховує, що претензій від покупця до постачальника щодо недопоставки/непоставки товару товарних позицій, окрім як тих, що перелічені в претензії № 130 від 08.02.2024, не надходило.
Більше того, у претензії № 130 від 08.02.2024 покупець просив невідкладно поставити йому товар, що вказує на актуальність потреби в замовленому товарі станом на момент складення претензії.
Також покупець неодноразово був проінформований про готовність передачі/відправки йому продавцем товару, зокрема клапану відсічного швидкодіючого Ду150 Ру6 (АА45090-0150) клас герметичності «А», середовище коксовий газ (вибухозахищене виконання) з комплектом відповідних фланців, кріплення, прокладок та шайб, МЕО-100/25-0,25-М-В3Т4-01, електромагніт УІМ-0321 - позиція 6 Специфікації № 2 зі складу продавця. Продавцем було виставлено покупцю й рахунки-фактури на оплату товару.
Втім, покупець відмовився оплатити товар, що зумовило продавця звернутися до суду за захистом своїх прав та вимагати оплату товару.
З огляду на зазначене, колегією суддів критично оцінюються доводи апелянта щодо помилковості висновку місцевого господарського суду щодо нененадання належної правової оцінки претензії № 130 та правовій позиції відповідача за первісним позовом щодо відсутності доказів постачання товару за видатковими накладними №№: 191, 192 та 12, а також відсутності у отримувача товару обов'язку щодо здійснення його оплати.
За вказаного, суд апеляційної інстанції зазначає, що залишок вартості неоплаченого товару за Договором в сумі 2 488 505 грн 01 коп., що становить: 7 350 000 грн вартість товару згідно Специфікації № 1 + 627 010,03 грн вартість товару згідно Специфікації № 1 - 3 988 505 грн 02 коп. 50% сплаченої покупцем товару за Специфікаціями № 1 та № 2 - 1 500 000 грн часткова оплата) покупцем на користь продавця не сплачено.
Доказів здійснення оплати за відповідний товар в повному обсязі до господарського суду не подано.
Таким чином, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за договором поставки № 11/07/2023 від 11.07.2023, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про підтвердження заборгованості за Договором наявними в матеріалах справи доказами, як наслідок про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом боргу за Договором поставки в сумі 2 488 505 грн 01 коп.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В силу розд. 7 Договору за порушення зобов'язань за ним сторони несуть відповідальність, передбачену як самим договором, так і нормами чинного законодавства України.
За прострочення оплати товару або за порушення умов розстрочення чи відстрочення платежу за поставлений товар, кожен день прострочення виконаного грошового зобов'язання оплачується пенею в розмірі подвійної річної облікової ставки НБУ від суми боргу за весь період прострочення. У разі прострочення оплати більш ніж на 10 календарних днів, покупець зобов'язується окрім сплати пені сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від простроченої суми.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зробила висновки про можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань, що передбачено частиною другою статті 231 ГК України. Звернула увагу також на те, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - non bis in idem - «двічі за одне і те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.
Отже, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині оплати товару, перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу 10%, який заявлений до стягнення в розмірі 248 850 грн 50 коп, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду 1-ої інстанції, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на відповідних приписах норм матеріального права. А саме: 2 488 505 грн 01 коп. х 10 / 100.
В свою чергу, при обчисленні позивачем пені за первісним позовом за період з 01.12.2023 до 31.05.2024, останнім допущено арифметичну помилку, про що правильно зазначено місцевим господарським судом.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду 1-ої інстанції, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню згідно арифметично правильного розрахунку пені, проведеного та визначеного місцевим господарським судом, яка за відповідний період становить: 364 178 грн 90 коп.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача на те, що 3% річних та інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами позивача, а інфляційні нарахування виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.
Перевіривши здійснений позивачем за первісним позовом розрахунки 3% річних, заявлених до стягнення за період з 12.01.2024 до 31.05.2024, та втрат від інфляції, нарахованих за період з 01.01.2024 до 31.05.2024, колегія суддів вказує, що ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АВДМІРАЛ» допущено арифметичну помилку, про що правильно зазначено судом попередньої інстанції.
Судова колегія вважає вмотивованим висновок суду першої інстанції, що ця частина позовних вимог, з урахуванням правил, визначених ч. 2 ст. 237 ГПК України щодо неможливості суду виходу в рішенні за межі позовних вимог, підлягає частковому задоволенню згідно арифметично вірних розрахунків 3% річних та втрат від інфляції, проведених та зазначених як правильні місцевим господарським судом, які за відповідний період становлять: 28 620 грн 44 коп. - 3% річних та допустимі в межах про стягнення 49 770 грн 10 коп. втрат від інфляції.
З огляду на вказане, колегія суддів відхиляє, як необґрунтовані, доводи апелянта щодо відсутності підстав стягнення з відповідача за первісним позовом штрафних санкцій та нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та втрат від інфляції.
В частині зустрічного позову судова колегія зазначає таке.
Відповідно до п. 9.2 Договору для внесення змін (припинення) даного договору сторони передбачили наступний порядок. Зацікавлена сторона передає іншій стороні в письмовій формі свої пропозиції, інша сторона зобов'язана в строк 5 робочих днів дати на них відповідь в письмовій формі. За недосягнення згоди, спір вирішується в порядку, передбаченому п. 7.1. даного договору.
Вказуючи на істотне порушення умов договору з боку ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ», як на доказ в підтвердження вимоги про розірвання Договору поставки, позивач за зустрічним позовом посилався на вимогу-повідомлення з офертою № 739 від 03.07.2024, згідно якої вимагав у відповідача за зустрічним позовом здійснити оплату нарахованих пені та штрафу на загальну суму 648 447 грн 66 коп.; здійснити повернення надмірно сплачених коштів за поставлений товар в сумі 31 002 грн 62 коп.; просив розглянути проект додаткової угоди про розірвання договору. Дана вимога залишена відповідачем за зустрічним позовом без відповіді.
Колегія суддів акцентує, що свобода договору заснована на свободі волевиявлення, а останнє, у свою чергу, спирається на свободу волі, що реалізується за допомогою диспозитивності норм цивільного права. Під диспозитивністю прийнято розуміти засновану на нормах даної галузі права юридичну свободу суб'єкта цивільних правовідносин здійснювати свої суб'єктивні права за своїм розсудом.
Правовими засобами закріплення свободи договору традиційно розуміють норми-принципи, які проголошують свободу договору, свободу підприємницької діяльності та диспозитивні норми права, в яких втілено даний принцип.
Зміст принципу свободи договору розкривається в ст. 627 ЦК України та є однією з фундаментальних засад цивільно-правового принципу диспозитивності, через який суб'єкти цивільного права набувають і здійснюють свої цивільні права вільно на свій розсуд (ч. 1 ст. 12 ЦК України).
За змістом частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У справі, що розглядається, позивач за зустрічним позовом зазначає, що враховуючи порушення умов Договору поставки з боку відповідача за зустрічним позовом, він був позбавлений очікуваної можливості використання непоставленого товару під час виконання іншого договору, що є істотним порушенням умов Договору, яке неможливо усунути, а відтак такий правочин підлягає розірванню.
Згідно висновків, наведених у цій постанові, відповідач за зустрічним позовом виконав зобов'язання за Договором щодо поставки товару повністю, в свою чергу, позивач за зустрічним позовом прийняв товар, але несвоєчасно та не в повному обсязі виконав зобов'язання щодо оплати поставленого товару.
За загальним правилом, визначеним у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в невчасній поставці/непоставці товару.
У справі № 916/667/18 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок щодо застосування норми ст. 692 ЦК України, відповідно до якого розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, як спосіб захисту - не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (аналогічний висновок щодо застосування частини 2 статті 651 ЦК України викладено в пункті 8.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17).
Згідно правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 922/3808/21 право відмовитися від договору (від зобов'язання) є саме правом, а не обов'язком покупця. Таке право не є перешкодою для звернення покупця до суду з вимогою розірвати договір, якщо вбачається істотне порушення його умов (подібний висновок щодо співвідношення права сторони на відмову від договору в позасудовому порядку та права ініціювати судовий спір про розірвання договору у правовідносинах договору найму викладений у постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 у справі № 3-26гс12).
З урахуванням наведеного, зважаючи на недоведеність істотного порушення відповідачем за зустрічним позовом умов Договору, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що порушення відповідачем за зустрічним позовом строків поставки може мати наслідком застосування передбачених законодавством заходів відповідальності, але не впливає на чинність розрахунків і не заперечує самого факту поставки товару. Тому, встановлення факту невчасної поставки товару не може вважатись підтвердженням того, що зобов'язання за Договором сторонами не здійснювалось, що унеможливлює застосування ст. 651 ЦК України до правовідносин між сторонами, що є наслідком відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.
За викладеного колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про наявність підстав для розірвання Договору.
Щодо стягнення пені та штрафу.
Позивач за зустрічним позовом просив господарський суд, з урахуванням заяви про зменшення/збільшення розміру зустрічних позовних вимог, стягнути з відповідача за зустрічним позовом пеню в розмірі 330 987 грн 92 коп. та 10% штрафу в розмірі 282 877 грн 83 коп.
Як вже зазначалось, за п. 7.3 Договору у разі несвоєчасної поставки товару, постачальник зобов'язується сплатити покупцеві пеню, в розмірі подвійної річної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення поставки, що нараховується на суму простроченої поставки. У разі прострочення поставки більш ніж на 10 календарних днів, постачальник зобов'язується окрім сплати пені сплатити покупцю штраф у розмірі 10% від вартості простроченої поставки.
Як вбачається з матеріалів справи, за Специфікацією № 1 від 11.07.2023 строк поставки товару до 90 днів з моменту отримання передплати.
Згідно платіжної інструкції від 26.07.2023 сума попередньої оплати за Специфікацією № 1 становить 3 675 000 грн.
Тобто, поставка товару мала бути до 24.10.2023.
Дане правильно зазначено місцевим господарським судом.
За видатковою накладною № 180 товар поставлений - 17.10.2023.
За видатковою накладною № 185 - 27.10.2023.
За видатковою накладною № 188 - 01.11.2023.
За видатковою накладною № 190 - 10.11.2023.
За видатковою накладною № 191 - 20.11.2023.
Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду попередньої інстанції, що ця частина позовних вимог, з урахуванням правил, визначених ч. 2 ст. 237 ГПК України щодо неможливості суду виходу в рішенні за межі позовних вимог щодо початку нарахування пені, підлягає частковому задоволенню згідно арифметично вірних розрахунків пені та штрафу 10%, проведених місцевим господарським судом, які за відповідний період становлять: 48 322 грн 16 коп. - за порушення строків поставки товару за вказаними накладними згідно Специфікації № 1 та про стягнення 230 627 грн штрафу (за видатковими накладними №№: 190, 191).
За Специфікацією № 2 від 04.09.2023 строк поставки товару: поз. 1 - протягом 65-70 днів, поз. 2, 3, 5 - 10-15 днів, поз. 4 - 20-30 днів, поз. 6 - 45 днів з моменту отримання передплати.
Згідно платіжної інструкції від 12.09.2023, сума попередньої оплати за Специфікацією № 2 становить 313 505 грн 02 коп.
Тобто, за поз. 1 поставка мала бути до 21.11.2023, за позиціями 2, 3, 5 до 27.09.2023, за поз. 4 до 12.10.2023, за поз. 6 до 27.10.2023.
Вказане вірно зазначено судом першої інстанції.
Згідно видаткової накладної № 192 позиція 1 поставлена 20.11.2023, тобто вчасно.
Згідно видаткової накладної № 182 позиції: 2, 3, 5 поставлено - 17.10.2023.
Згідно видаткової накладної № 186 позиція 4 поставлена - 27.10.2023.
Згідно видаткової накладної № 12 позиція 6 поставлена - 03.01.2024 (товар вважається поставленим 07.02.2024).
Колегія суддів вважає вмотивованим висновок суду першої інстанції, що ця частина позовних вимог, з урахуванням правил, визначених ч. 2 ст. 237 ГПК України щодо неможливості суду виходу в рішенні за межі позовних вимог щодо початку нарахування пені, підлягає частковому задоволенню згідно арифметично вірних розрахунків пені та штрафу 10%, проведених місцевим господарським судом, які за відповідний період становлять: 19 465 грн 72 коп. - за порушення строків поставки товару за вказаними накладними згідно Специфікації № 2 та про стягнення 37 830 грн 34 коп. штрафу (за видатковими накладними №№: 182, 186, 12).
В свою чергу, беручи до уваги викладені у цій постанові висновки щодо поставки товару за ВН № 191 від 20.11.2023, ВН № 192 від 20.11.2023 та ВН № 12 від 03.01.2024, судова колегія вважає необґрунтованими твердження скаржника про наявність підстав для стягнення з постачальника пені та штрафу за Специфікацією № 1 - 508 568,65 грн та за Специфікацією № 2 - 105 297,10 грн.
Стосовно вимог про стягнення надміру сплачених коштів за товар у сумі 31 002 грн 62 коп. колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Так, з огляду на зазначені вище висновки щодо поставки та готовності до відвантаження продавцем товару покупцю за Договором згідно відповідних видаткових накладних зі складу постачальника за адресою: 49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача за зустрічним позовом у цій частині.
Також позивач за зустрічним позовом просив господарський суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом збитки в сумі 2 442 330 грн, що складаються з 2 255 000 грн - збитків, як упущеної вигоди та 187 330 грн - прямих збитків, завданих внаслідок придбання покупцем аналогічного товару в іншого виробника за значно вищою ціною (додаткові витрати).
В обґрунтування вказаної вимоги позивач за зустрічним позовом посилався на те, що товари, які постачались ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ» використовувались під час виконання енергозберігаючих робіт на підприємстві ПрАТ «ЗАПОРІЖКОКС» згідно договору № 721-ЕСКО про виконання енергозберігаючих робіт від 24.02.2023, укладеного між ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» (підрядник) та ТОВ «Ясно Енергоефективність» (замовник).
02.05.2024 між ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» та ТОВ «Ясно Енергоефективність» укладено додаткову угоду № 4 до договору № 721-ЕСКО, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом прийняв на себе зобов'язання сплатити ТОВ «Ясно Енергоефективність» 2 255 000 грн в якості упущеної вигоди у зв'язку із несвоєчасним виконанням робіт за договором № 721-ЕСКО.
03.05.2024 між ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» та ТОВ «Ясно Енергоефективність» укладено акт про порушення, відповідно до якого з позивача за зустрічним позовом стягується упущена вигода в розмірі 2 255 000 грн у зв'язку з несвоєчасним виконанням робіт за договором № 721-ЕСКО.
Згідно платіжної інструкції № 282 від 29.05.2024 позивач за зустрічним позовом сплатив ТОВ «Ясно Енергоефективність» 2 255 000 грн упущеної вигоди.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2023 покупець придбав аналогічний товар у іншого постачальника - ТОВ «Інноваційні технічні рішення» за ціною вартістю - 370 000,00 грн, ПДВ 74 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 20.
Відповідно, різниця між вартістю придбання товару відповідача за зустрічним позовом від товару, визначеного у Специфікації № 2 в позиції 6 складає - 187 330 грн.
При цьому, як вказував позивач за зустрічним позовом, наслідком придбання товару у нового постачальника та подальшого його монтажу позивачем за зустрічним позовом стало порушення строку виконання енергозберігаючих робіт на 38 календарних днів.
У зв'язку із непоставкою відповідачем за зустрічним позовом товарів за видатковими накладними № 191 та № 192 (товарні позиції 13, 14, 15 специфікації № 1, товарна позиція 1 специфікації № 2), позивач за зустрічним позовом вимушений був невідкладно провести ремонт устаткування замовника (ТОВ «Ясно Енергоефективність») замість монтажу нового товару, який мав постачатись відповідачем, відповідно ремонт та монтаж устаткування замовника було проведено із затримкою в 38 календарних днів.
Як акцентував позивач за зустрічним позовом, у зв'язку із систематичним порушенням відповідачем за зустрічним позовом строків поставки товару від 4 до 19 календарних днів, позивачем були змонтовані поставлені товари із затримкою від 4 до 19 днів, що, в свою чергу призвело до зміщення графіку виконання енергозберігаючих робіт за договором № 721-ЕСКО на 38 календарних днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків; причинного зв'язку між порушенням права та збитками; наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно з частиною першою статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
За ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Збитки, як правова категорія, включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення.
Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.
Як вже акцентувалось, відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Колегія суддів звертається до сталої правової позиції в питанні критеріїв та підстав для стягнення упущеної вигоди, що неодноразово та послідовно викладалась, зокрема Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, а також Верховним Судом, зокрема в постановах: від 13.12.2018 у справі № 923/700/17, від 11.11.2019 у справі № 904/7601/17, від 12.11.2019 у справі № 910/9278/18, від 12.08.2020 у справі № 910/15883/14, від 27.08.2019 у справі № 910/9095/18, від 26.02.2020 у справі № 914/263/19, від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18 від 07.11.2023 у справі № 922/3928/20, від 30.06.2025 у cправі № 904/1143/21 (904/5094/22).
Так, звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов'язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.
Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).
Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).
Колегія суддів враховує обставини фактичного прострочення постачальником поставки товару за позицією 6 згідно Специфікації № 2.
Тим самим, це призвело до необхідності придбання покупцем аналогічного товару - клапан відсічний швидкодіючий Ду150 Ру6 (АА45090-0150) клас герметичності «А», середовище коксовий газ (вибухозахищене виконання) з комплектом відповідних фланців, кріплення, прокладок та шайб, МЕО-100/25-0,25-М-В3Т4-01, електромагніт УІМ-0321, у іншого постачальника (ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ») вартістю 370 000 грн.
Тому, судова колегія вважає обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про вимушене придбання відповідного товару у іншого постачальника та доведеність позивачем за зустрічним позовом суми збитків в розмірі 187 330 грн, як різниці між вартістю придбання товару покупцем від товару, визначеного у Специфікації № 2 в позиції 6 (370 000 грн - 182 670 грн).
Поряд із цим, рішення Господарського суду Сумської області від 26.02.2025 в частині стягнення з ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" на користь ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" 187 330 грн збитків апелянтом не оскаржується.
Щодо збитків в розмірі 2 255 000 грн (упущена вигода), то колегія суддів акцентує, що договір поставки № 11/07/2023 від 11.07.2023 укладався не з метою виконання ТОВ «ІНВЕНТУМ Україна» зобов'язань за договором № 7211-ЕСКО про виконання енергозберігаючих робіт від 24.02.2023.
При цьому, умови Договору поставки не є похідними від виконання умов договору № 7211-ЕСКО.
ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ» не є стороною договору № 7211-ЕСКО про виконання енергозберігаючих робіт від 24.02.2023.
Зазначене, за висновками судової колегії, обґрунтовано прийнято до уваги судом попередньої інстанції.
Також колегія звертає увагу, що за умовами додаткової угоди № 4 до договору № 721-ЕСКО ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" прийняло на себе зобов'язання зі сплатити ТОВ «Ясно Енергоефективність» 2 255 000 грн упущеної вигоди.
Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки місцевого господарського суду, що позивачем за зустрічним позовом не підтверджено причинного зв'язку між заявленими збитками (упущеною вигодою) та поведінкою ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ», оскільки не доведено, яким чином дії чи бездіяльність останнього спричинили наявність упущеної вигоди в розмірі 2 255 000 грн підприємству в контексті договірних відносин між ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" та ТОВ «Ясно Енергоефективність».
За викладеного, апеляційний господарський суд відхиляє, як необґрунтовані, аргументи апелянта щодо безпідставності відмови судом 1-ої інстанції у задоволенні відповідної зустрічної вимоги.
Щодо аргументів апелянта про неправильність проведення судом першої інстанції зустрічного зарахування грошових сум та судових витрат, судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 129 ГПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
За ч.ч. 8, 11 ст. 238 ГПК України при розгляді первісного і зустрічного позовів та при розгляді позову третьої особи з самостійними вимогами у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів. У разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
З огляду на відповідні правила щодо зустрічного зарахування стягнутих грошових сум у випадку часткового задоволення первісного і зустрічного позовів, враховуючи висновки у цій справі щодо задоволення первісного та зустрічного позовів, колегією суддів критично оцінюються вимоги апелянта щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині проведення місцевим господарським судом зустрічного зарахування грошових сум та судових витрат, проведених на підставі відповідних приписів ГПК України.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За висновками колегії суддів, доводи апеляційної скарги про те, що ухвалюючи оскаржуване рішення судом першої інстанції: не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема, обставини щодо: факту постачання не усіх товарних позицій; підстав для стягнення з ТОВ «АРМАТУРНИЙ ЗАВОД «АДМІРАЛ» надміру сплачених коштів за непоставлений товар; підстав для стягнення з останнього збитків; підстав для розірвання договору; не доведено обставини, що мають значення для справи - обставини щодо факту постачання товару, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду Сумської області від 26.02.2025 у справі № 920/745/24 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечать чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.
В свою чергу, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження ТОВ "АРМАТУРНИЙ ЗАВОД "АДМІРАЛ" знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна" в апеляційній скарзі доводів в цілому.
Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника (ТОВ "ІНВЕНТУМ Україна").
Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТУМ Україна" на рішення Господарського суду Сумської області від 26.02.2025 у справі № 920/745/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 26.02.2025 у справі № 920/745/24 - залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТУМ Україна".
4. Справу № 920/745/24 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 28.10.2025.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді О.О. Євсіков
В.А. Корсак