79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"14" жовтня 2025 р. Справа №921/47/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Судді Зварич О.В.,
Скрипчук О.С.,
Секретар судового засідання: Фарина Х.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Лелін М.В., Заїка Д.Є. - адвокат, Михайловин Д.В. . - адвокат;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю “Лезер Ленд» б/н від 15.07.2025 (вх. №01-05/2209/25 від 16.07.2025) та б/н від 21.07.2025 (вх. №01-05/2274/25 від 22.07.2025)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2025 (повний текст рішення складено 02.07.2025) та на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2025 (повний текст рішення складено 30.06.2025)
у справі № 921/47/25 (Гевко В.Л., Шумський І.П.)
за позовом - Фізичної особи-підприємця Леліна Микити Вікторовича
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Лезер Ленд»
про стягнення заборгованості у сумі 1768944 грн 06 коп., з яких: 1600125 грн - основний борг; 29498 грн 63 коп. - 3 % річних; 139320 грн 43 коп. - інфляційних втрат.
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.
У січні 2025 року Фізична особа-підприємець Лелін Микита Вікторович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лезер Ленд» про стягнення заборгованості у сумі 1768944 грн 06 коп., з яких: 1600125 грн - основний борг; 29498 грн 63 коп. - 3 % річних; 139320 грн 43 коп. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Договором найму № 28/05 від 28.05.2024 зобов'язань по оплаті за надані послуги в розмірі та порядку визначених договором. Внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1600125,00грн.
Крім того на підставі умов договору боржнику нараховано та заявлено до стягнення 29 498,63грн 3% річних та 139 320,43грн інфляційних втрат.
Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для захисту у судовому порядку порушеного його майнового права, у зв'язку з чим, останній звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2025 у справі №921/47/25 задоволено позов. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» на користь Фізичної особи-підприємця Леліна Микити Вікторовича - 1 600 125,00 грн - основного боргу, 29 498,63 грн - 3% річних, 139 320,43 грн - інфляційних втрат та 21 227,33 грн судового збору.
Рішення мотивовано тим, що всупереч договірних зобов'язань, станом на час звернення позивача із позовом до суду (28.01.2025), відповідачем в порушення Договору найму транспортних засобів №28/05 від 28.05.2024, не сплачена заборгованість за отримані послуги з надання техніки з персоналом для вантажоперевезення та вантажно-розвантажувальних, монтажних, будівельних та інших робіт відповідно до його заявки, доказів погашення боргу суду не надано, а тому позовні вимоги в частині сплати основного боргу в сумі 1 600 125,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі, як доведені, обґрунтовані та підтверджені належними доказами.
Щодо стягнення 3% річних у сумі 29 498,63 грн та інфляційних втрат у сумі 139 320,43 грн місцевий господарський суд, перевіривши наведені позивачем розрахунки заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, зазначив, що такі здійснено правильно, є правомірними, належним чином обрахованими та такими, що підлягають до задоволення.
Додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2025 у справі №921/47/25 задоволено частково заяву б/н від 28.05.2025 (вх. №3896 від 28.05.2025) Фізичної особи-підприємця Леліна Микити Вікторовича про ухвалення додаткового рішення. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лезер Ленд» на користь Фізичної особи -підприємця Леліна Микити Вікторовича 25000 грн витрат на правову допомогу.
Додаткове рішення мотивовано тим, що, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та подані на її підтвердження документи, а також врахувавши заперечення відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір таких витрат у сумі 176 900 грн не відповідає критеріям реальності та розумності, визначеним частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг. З урахуванням обсягу виконаних робіт, конкретних обставин надання правничої допомоги адвокатом Заїкою Д.Є., а також принципів пропорційності, справедливості, необхідності та співмірності, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн як такого, що є співрозмірним із фактично наданими послугами.
Окрім цього, господарський суд звернув увагу, що ордер на надання правової допомоги серії ВІ № 1294770 від 10.04.2025, виданий іншим представником позивача - адвокатом Михайловиним Д.В., підтверджує здійснення ним представництва на підставі окремого договору б/н від 09.04.2025, умови якого не обґрунтовують заявлений до стягнення розмір витрат, у зв'язку з чим, суд не оцінював обсяг наданої таким представником правничої допомоги у межах цієї справи.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним додатковим судовим рішенням, ТзОВ “Лезер Ленд» оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 22.04.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/47/25 від 19.06.2025 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви від 28.05.2025 Фізичної особи-підприємця Леліна Микити Вікторовича про ухвалення додаткового рішення.
Зазначає, що текст позовної заяви містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, до якої позивачем включено лише суму судового збору. Відсутність у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми втрат на правову допомогу позбавила суд та відповідача можливості завчасно ознайомитися з наміром позивача стягнути додаткові витрати, належним чином оцінити їх розмір, співмірність та доцільність, що прямо порушує принципи змагальності, процесуальної рівності сторін і передбачуваності судового розгляду.
Також вказує, що витрати підлягають розподілу між сторонами лише у разі їх фактичного понесення (за наявності банківських документів, платіжних доручень, квитанцій). Водночас, подані позивачем документи не підтверджують реальне понесення таких витрат, а лише свідчать про наявність гіпотетичного наміру їх сплатити в майбутньому, що суперечить принципу реальності витрат. Відсутність доказів фактичної оплати гонорару створює обґрунтовані сумніви в тому, що таке зобов'язання буде виконане за рахунок самого позивача, а не виключно з розрахунком на стягнення коштів з відповідача.
31.07.2025 від Фізичної особи-підприємця Леліна Микити Вікторовича надійшов відзив б/н від 30.07.2025 (вх. № 01-04/5889/25) на апеляційну скаргу в якому позивач зазначає, що позивачем були виконані вимоги процесуального законодавства, зазначено орієнтовний розрахунок судових витрат, а тому, в суду не було правових підстав для відмови у розподілі та їх стягненні. Позиція апелянта фактично зводиться до того, що вказаний у позові орієнтовний розмір судових витрат є меншим, ніж було фактично заявлено до стягнення та звертає увагу, що за частиною 3 статті 124 ГПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Такі фактичні витрати були доведені Позивачем належними доказами, поданими в установлений порядок та строк, які суд першої інстанції прийняв, дослідив та надав їм оцінку. Апелянт не надавав до суду будь-яких інших доказів на спростування заявлених до стягнення фактичних витрат. Тому доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.С. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Лезер Ленд» б/н від 15.07.2025 (вх. №01-05/2209/25 від 16.07.2025) на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2025 у справі № 921/47/25.
Також, ТзОВ “Лезер Ленд» оскаржило рішення в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 22.07.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/47/25 від 26.05.2025 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Зазначає, що позивачем не підтверджено належним чином факту існування реальної господарської операції, яка покладена в основу позовних вимог та сплата відповідачем 300 000,00 грн не може розцінюватись як визнання повної суми боргу, тобто часткова оплата може свідчити лише про визнання зобов'язання в межах сплаченої суми, однак не підтверджує визнання або погодження решти вимог, заявлених до стягнення.
Також, зазначає, що ним свідомо не було підписано Акту приймання - передачі послуг, надісланий позивачем. А відсутність підпису є прямим свідченням того, що обсяг і зміст наданих послуг не були узгоджені між сторонами
07.08.2025 від Фізичної особи-підприємця Леліна Микити Вікторовича надійшов відзив б/н від 07.08.2025 (вх. № 01-04/6056/25) на апеляційну скаргу в якому позивач зазначає, що рахунки-фактури № СФ-001 від 28.05.2024 р. та № СФ-002 від 05.06.2024 р. були надані Відповідачу тим самим способом, що і всі подальші рахунки в межах договірної співпраці сторін; порядок формування замовлення, розрахунку обсягу послуг та визначення їх вартості був сталим та ідентичним для всіх виставлених рахунків. Щодо усіх з них були відсутні заперечення щодо обсягу, вартості та/або ціни наданих послуг.
Також, позивач вказує, що навіть формально, за умовами укладеного між сторонами договору, відмова від підписання актів без вмотивованої причини не звільняє Відповідача від обов'язку оплатити фактично надані послуги. Дії Відповідача щодо заперечення факту надання послуг у відзиві є такими, що суперечать його попередній поведінці та спрямовані виключно на ухилення від виконання грошового зобов'язання, яке виникло з фактичного отримання послуг, погодженого способу взаємодії та умов Договору.
Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.С. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Лезер Ленд» б/н від 21.07.2025 (вх. №01-05/2274/25 від 22.07.2025) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2025 у справі №921/47/25. Ухвалено здійснювати розгляд апеляційних скарг ТОВ « Лезер Ленд» на рішення господарського суду Тернопільської області від 26.05.2025 та додаткове рішення господарського суду Тернопільської області від 19.06.2025у справі № 921/47/25 в одному апеляційному провадженні.
Ухвалою суду від 06.08.2025 призначено розгляд справи на 23.09.2025.
Ухвалою суду від 23.09.2025 відкладено розгляд справи на 14.10.2025.
13.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Лезер Ленд» надійшло клопотання б/н від 13.10.2025 (вх. №01-04/7845/25) про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтоване тим, що представник скаржника адвокат Яворський А.В. не матиме змоги приймати участь у судовому засіданні, оскільки здійснюватиме представництво позивача під час розгляду Теребовлянським районним судом Тернопільської області справи № 606/1326/21 о 11 год. 45 хв. 14.10.2025 та у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області під час розгляду цивільної справа № 463/8681/24 за позовом Марченко Л.І. до Марченко І.О. про поділ спільного майна подружжя о 14 год. 30 хв. 14.10.2025.
14.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Лезер Ленд» надійшло клопотання б/н від 13.10.2025 (вх. №01-04/7845/25) про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтоване тим, що представник скаржника адвокат Качур С.В. не матиме змоги приймати участь у судовому засіданні, оскільки з 13.10.2025 року і перебуватиме по 17.10.2025 року включно.
Колегія суддів, порадившись на місці, зокрема враховуючи те, що пояснення представника заявника апеляційних скарг були заслухані в судовому засіданні 23.09.2025, а також, керуючись ч. 12 ст. 270 ГПК України, згідно якої неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, вирішила відмовити у задоволені поданих клопотань про відкладення розгляду справи , продовжити розгляд апеляційних скарг по суті.
Крім того, заявник апеляційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю “Лезер Ленд» не був позбавлений можливості скористатися послугами іншого адвоката з надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
В судовому засіданні 14.10.2025 представники позивача заперечили доводи апеляційних скарг з підстав викладених у відзивах на апеляційні скарги. Позивач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце розгляд справи був належним чином повідомлений.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:
Між фізичною особою-підприємцем Леліним Микитою Вікторовичем (далі по тексту - позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» (далі по тексту - відповідач, Замовник, Компанія) укладено договір найму транспортних засобів № 28/05 від “ 28» травня 2024 року (далі по тексту - Договір).
Предметом укладеного Договору є надання техніки з персоналом для вантажоперевезення та вантажно-розвантажувальних, монтажних, будівельних та інших робіт відповідно до заявки Замовника. Замовник зобов'язується прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх в розмірі та в порядку, визначеному даним Договором (пункт 1.1. Договору).
У відповідності до пункту 2.1. договору вартість послуг визначається згідно протоколу узгодження договірної ціни.
Для надання техніки Замовнику потрібно подати відповідну заявку за 7 днів до початку робіт. (п.3.1. Договору).
При прийнятті виконаних послуг складається Акт надання послуг, в якому вказується фактично виконані роботи та вартість виконаних робіт. (п.3.3. Договору).
Сторонами також, погоджено, що у випадку відмови у підписанні Акту надання послуг та за відсутності мотивованої відмови у підписанні Акту, умови договору вважаються виконаними зі сторони Виконавця. (п.3.4. Договору).
Згідно розділу 4 Договору, серед іншого, Виконавець зобов'язується: забезпечити своєчасно та в робочому стані техніку для проведення робіт за даним договором; забезпечити наявність кваліфікованого персоналу на час виконання робіт; надати Замовнику наступні документи: рахунок, акт надання послуг. Замовник зобов'язується: після закінчення робіт, протягом 3-х днів, підписати Акт наданих послуг або надати мотивовану відмову від прийняття.
Договір може бути розірваний за взаємною згодою Сторін. Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін, яка пред'явила за 7(сім) календарних днів до планованої дати розірвання або по закінченню терміну дії договору. (п.6.2. Договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 28.05.2025. Якщо після закінчення строку дії цього Договору, протягом одного місяця, Сторони не виявляють бажання розірвати дану угоду (договір), він вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах. (п.6.6. Договору).
В процесі розгляду спору судом першої інстанції встановлено таке.
Лелін Микита Вікторович, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , припиняв ведення підприємницької діяльності як фізична особа-підприємець - 13.11.2023.
25.05.2024 Позивач повторно був зареєстрований як фізична особа-підприємець, та до моменту подання цих додаткових пояснень така реєстрація не переривалася. Зазначена інформація підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, витяги з якого додаються.
Тож, з урахуванням наведеної інформації, Позивач станом на період надання послуг Відповідачу, за належне виконання яких останнім не було проведено оплат, та станом на час розгляду спору, є фізичною особою-підприємцем, що зареєстрована відповідно до чинного законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи, до укладення письмового Договору, між Сторонами склалися фактичні господарські відносини з приводу надання техніки з персоналом для вантажоперевезення та вантажно-розвантажувальних, монтажних, будівельних та інших робіт, зокрема робіт пов'язаних з будівництвом фортифікаційних споруд в Донецькій області, перші заявки Замовника на послуги фізичної особи-підприємця Леліна Микити Вікторовича щодо надання автомобільного крана в/п 16т надійшли Виконавцю шляхом електронної комунікації в месенджері “Viber».
Надання спецтехніки з персоналом товариству з обмеженою відповідальністю “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» дійсно здійснювалось до укладання договору № 28/05 від “ 28» травня 2024 року.
Таким же чином, як і під час договірних відносин, забезпечення технікою виконавця здійснював ФОП Щусь Євген Миколайович, а виконавцем зазначених послуг виступало ТОВ “ЛЕВІТ-МОНТАЖ» (код ЄДРПОУ: 40253507) на підставі договору найму транспортних засобів № 13/03 від “ 13» березня 2024 року, укладеного з ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД». Підтвердженням зазначеного є додані до цих додаткових пояснень документи, зокрема, копії договору № 13/03 від 13.03.2024, протоколу узгодження договірної ціни № 10 від “ 14» травня 2024 р., рахунок № СФ-0000052 від 14.05.2024, протокол № 10 узгодження договірної ціни, акт № НП-010, дані GPS-моніторингу та інформація надана третіми особами у відповідь на адвокатські запити.
ТОВ “ЛЕВІТ-МОНТАЖ» надавало послуги за договором № 13/03 від “ 13» березня 2024 року, залучаючи відповідну техніку на підставі договірних відносин з фізичною особою-підприємцем Щусь Євгеном Миколайовичем. Відповідно, 13 травня 2024 року було залучено автомобільний кран в/п 16 т КС-35715, з номерними знаками НОМЕР_2 , для забезпечення “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» спецтехнікою для робіт в Донецькій області.
Крім зазначеного, у період господарських відносин, що розглядається, ТОВ “ЛЕВІТ-МОНТАЖ» та ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» 14 травня 2024 року підписали протокол узгодження договірної ціни № 10 від “ 14» травня 2024 року та акт приймання наданих послуг № НП-010 від “ 14» травня 2024 року, що підтверджує наявність узгодженості дій сторін та реальне виконання Договору.
Враховуючи технічні особливості та умови надання послуг, зберігаючи фактичний зміст послуг, що надавались Відповідачу, було укладено аналогічний договір між Позивачем та Відповідачем (додаток № 2 до позовної заяви) та змінено кредитора за вже виконаними у період з 13 травня 2024 року по 26 травня 2024 року роботами.
Таким чином, на підставі положень Цивільного кодексу України та договору про відступлення права вимоги № 28/05-01 від “ 28» травня 2024 року, укладеного між ТОВ “ЛЕВІТ-МОНТАЖ» та фізичною особою-підприємцем Леліним Микитою Вікторовичем, відбулась заміна первісного кредитора у зобов'язанні щодо оплати послуг надання автомобільного крану в/п 16 т з персоналом у період з 13 травня 2024 року по 26 травня 2024 року за договором найму транспортних засобів № 13/03 від “ 13» березня 2024 року, сторонами якого є виконавець - ТОВ “ЛЕВІТ-МОНТАЖ», та замовник - ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД». Про заміну кредитора було повідомлено Відповідача у листування месенджером (стор. 8 додатку № 26 до позовної заяви) після чого виставлено рахунок СФ-001 від 28.05.2024 р. на суму 287 500,00 грн (додаток № 3 до позовної заяви), який в подальшому Відповідач прийняв до виконання здійснивши часткову оплату за ним.
Відомості трекінгу місцезнаходження техніки, що надані ФОП Щусь Є.М. у відповідь на адвокатський запит, за період з 13 травня 2024 року по 23 червня 2024 року додатково підтверджують перебування техніки, що надавалась за договорами № 13/03 від “ 13» березня 2024 року та № 28/05 від “ 28» травня 2024 року, в місцях проведення робіт в Донецькій області.
Аналіз документів, що надані Позивачем у складі позовної заяви, а також отриманих на адвокатські запити відповідей і додатків до них, дає підстави стверджувати, що надання послуг в інтересах Відповідача здійснювалося безперервно з 13 травня 2024 року по 23 червня 2024 року, із застосуванням однієї і тієї ж самої техніки (зокрема, автомобільного крану вантажопідйомністю 16 тонн), що мала ідентичну марку та номерні знаки, місце проведення робіт було аналогічним. Фактично, єдиною зміною в означений період стало переміщення правового статусу Виконавця в той час, як з боку ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» надання послуг сприймалося як єдиний, безперервний процес.
На виконання обов'язку учасника справи сприяти всебічному та повному встановленню всіх обставин справи, стороною Позивача були підготовлені та направлені адвокатські запити до ТОВ “ЛЕВІТ-МОНТАЖ» та ФОП Щуся Євгена Миколайовича. Відповіді на зазначені адвокатські запити та додатки до них дозволяють детально встановити особливості надання послуг Відповідачу у період, що розглядається.
Вищезазначені послуги, за першим замовленням Замовника, надавались Виконавцем в період з 13.05.2024 по 26.05.2024. Після належного надання таких послуг, з метою продовження співпраці та фіксування фактичних господарських відносин, між Сторонами був укладений письмовий Договір найму транспортних засобів № 28/05 від “ 28» травня 2024 року, а Виконавцем був виставлений Рахунок-фактура № СФ-001 від 28.05.2024 на суму 287 500,00 грн (двісті вісімдесят сім тисяч п'ятсот гривень, 00 копійок), без ПДВ (Додаток № 3) за послуги надання автомобільного крана в/п 16т загальною тривалістю 125 годин та у листуванні Виконавець наголошував на необхідності оплати Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» ціни виконаних робіт за Рахунком-фактурою № СФ-001 від 28.05.2024.
У відповідності до умов Договору №28/05 від 28.05.2024, Замовником були надіслані заявки на отримання послуг з надання спеціальної техніки, а саме: екскаватора JCB3CX, автомобільного крана в/п 16т та автомобільного крана в/п 25т.
04.06.2024 Виконавець за фактом наданих послуг склав та надав Замовнику Рахунок-фактуру № СФ-002 від 05.06.2024 р. на суму 374 985,00 грн (триста сімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень, 00 копійок), без ПДВ (Додаток № 4), за послуги забезпечення Замовника екскаватором JCB3CX загальною тривалістю 54 години, автомобільним краном в/п 16т загальною тривалістю 54 години, та автомобільним краном в/п 25т загальною тривалістю 31 години, з детальним розрахунком за днями та типом спеціальної техніки. Додатково, Позивач продублював попередній Рахунок-фактуру № СФ-001 від 28.05.2024 р.
У період з 06 червня 2024 року по 10 червня 2024 року переговори Сторін мали на меті узгодити оплату заборгованості ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» за двома вищезгаданими рахунками. Крім зазначеного, в цей період Сторони погодили продовження використання спеціальної техніки та її перелік.
07.06.2024 від представника Компанії надійшло фото Платіжної інструкції від “ 07» червня 2024 року №609 (Додаток № 5), згідно з якої отримувачу, ФОП Леліну Микиті Вікторовичу, повинна була надійти часткова оплата заборгованості за Рахунком-фактурою № СФ-001 від 28.05.2024 у розмірі 150 000,00 грн від платника, ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД».
Крім того, Позивачу було повідомлено, що сума оплати на той момент буде становити 300 000,00 грн, але друга Платіжна інструкція так і не була надіслана.
В результаті допущення помилок при оформленні вищезгаданих платіжних інструкцій, грошові кошти за надані послуги надійшли 10.06.2024 у такому вигляді: часткова оплата у розмірі 150 000,00 грн за Рахунком-фактурою № СФ-001 від 28.05.2024 на суму 287 500,00 грн, без ПДВ.; часткова оплата у розмірі 150 000,00 грн за Рахунком-фактурою № СФ-002 від 05.06.2024 на суму 374 985,00 грн, без ПДВ.
Тож, із урахуванням часткової сплати Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» в сумі 300 000,00 грн за надання послуг у відповідності до умов договору, станом на 10.06.2024, заборгованість за Рахунком-фактурою № СФ-001 від 28.05.2024 склала 137 500,00 грн; заборгованість за Рахунком-фактурою № СФ-002 від 05.06.2024 склала 224 985,00 грн.
На підтвердження проведеної відповідачем часткової оплати позивачем надано копії платіжних інструкцій щодо оплати ТОВ "ЛЕЗЕР-ЛЕНД" коштів в розмірі 150 000,00 грн за послуги автомобільного крана згідно рахунку №СФ-001 від 28.05.2024 без ПДВ та коштів в розмірі 150 000,00 грн за послуги екскаватора згідно рахунку №СФ-002 від 05.06.2024.
Крім того, 12.06.2024 Виконавцем було складено та надіслано ТОВ "ЛЕЗЕР-ЛЕНД" рахунок-фактуру №СФ-005 від 12.06.2024 на суму 519 200,00 грн (без ПДВ) за послуги забезпечення Замовника у період з 03.06.2024 по 10.06.2024 екскаватором JCB3CX загальною тривалістю 72 години, автомобільним краном в/п 16т загальною тривалістю 75 годин, та автомобільним краном в/п 25т загальною тривалістю 44 години, відповідно до його замовлення. Також, на прохання представника Замовника, додатково було надіслано розрахунок за днями та типом спеціальної техніки.
Поряд з цим судом встановлено, що в період з 11.06.2024 спеціальна техніка, а саме екскаватор JCB3CX та автомобільний кран в/п 16т, продовжували знаходитись на місці виконання робіт з будівництва фортифікаційних споруд та використовувались Замовником. 13 та 15 червня 2024 року Замовником було продовжено отримання послуг за Договором та визначені строки подальшого використання спеціальної техніки.
Також, до послуг були додані ще й послуги щодо відвантаження щебеню, що в подальшому знайшло своє відображення у відповідному рахунку на оплату як “Послуги самосвала».
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що на виконання заявок Замовника, у період з 11.06.2024 по 23.06.2024 Виконавцем за Договором надавались послуги забезпечення Замовника під час робіт з будівництва фортифікаційних споруд в Донецькій області спеціальною технікою: послуги екскаватора JCB3CX загальною тривалістю 101 година, послуги автомобільного крана в/п 16т загальною тривалістю 102,5 годин та послуги самосвала загальною тривалістю 10 годин. На підставі вищеперерахованого та поденного розрахунку відпрацьованих годин, 25 червня 2024 року. Позивачем було виставлено рахунок на оплату, Рахунок-фактуру №СФ-012 від 25 червня 2024 року на суму 581 100,00 грн, без ПДВ.
Послідовно, після виставлення останнього рахунку на оплату, на запит Компанії, Виконавцем було підраховано заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» перед фізичною особою-підприємцем Леліним Микитою Вікторовичем, що за період надання послуг з 13.05.2024 по 23.06.2024 склала 1 462 785,00 грн, без ПДВ, станом на 25.06.2024.
При цьому, як вбачається із доводів позивача, останній вбачав необхідність укладення гарантійного листа на оплату, щоб закріпити надані гарантії. Проте, незважаючи на погодження зі сторони ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД», зазначений гарантійний лист так і не було складено.
Одночасно із матеріалів справи випливає, що замовлені Відповідачем послуги надання спецтехніки були використані для забезпечення будівництва фортифікаційних споруд на території Донецької області. Та як вбачається із наданого на запит позивача офіційного листа (№01453-3.3-1.4/15-24-6/239-24 від 22.10.2024) “Про надання інформації», Департамент капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації повідомило, що ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» не має відповідних укладених договорів виконання робіт з Донецькою обласною військовою адміністрацією, або Чернівецькою обласною військовою адміністрацією, були передані функції замовника будівництва фортифікаційних споруд. Проте, за припущенням Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації, ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» могло бути залучено до будівництва фортифікаційних споруд на території Донецької області в якості субпідрядника.
У процесі перемовин щодо оплати Послуг за Договором, ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» неодноразово пояснювало затримки щодо виплати заборгованості за Рахунками №СФ-001 від 28.05.2024, №СФ-002 від 05.06.2024, №СФ-005 від 12.06.2024, №СФ-012 від 25.06.2024, а згодом і за Рахунком-фактурою №СФ-017 від 02.07.2024 тим, що у відносинах між ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» та замовником робіт, для забезпечення яких Відповідачем були замовлені Послуги Позивача, не було проведено оплати за виконанні роботи, у зв'язку з чим оплата послуг ФОП Леліна Микити Вікторовича затримується відповідно.
Однак, укладений між сторонами Договір № 28/05 від “ 28» травня 2024 року не містить в своєму тексті підстав для відстрочення оплати за рахунками з причин ненадходження коштів на рахунок Відповідача за сторонніми договорами, а тому, на думку суду, причини невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо оплати належним чином наданих Послуг не можна вважати обґрунтованими, достатніми та юридично виправданими.
Так, як 24 червня 2024 року Виконавець отримав від Замовника уточнення щодо подальшої необхідності Замовника в забезпеченні його екскаватором JCB3CX та автомобільним краном в/п 16т, послуги продовжились надаватися до 29 червня 2024 року включно. По закінченню останніх, Виконавцем було виставлено заключний у цих господарських відносинах рахунок на оплату, Рахунок-фактуру №СФ-017 від 02.07.2024 на суму 192 340,00, без ПДВ, який згодом був уточнено шляхом зменшення суми до оплати, що у висновку стала становити 137 340,00, без ПДВ.
Враховуючи, що пунктом 3.2.Договору сторони погодили, що Виконавець вправі відмовити у наданні послуг з мотивованих причин, за умови нездійснення Замовником оплати за попередні послуги, 28.06.2024 Виконавець повідомив Замовника про призупинення (з 29.06.2024) надання послуг до моменту погашення заборгованості за рахунками на оплату.
Тож, як підтверджено матеріалами справи, після призупинення надання Послуг та з метою забезпечення впорядкованості документації за Договором, на виконання пунктів 3.3., 4.1 Договору, 12.07.2024 Виконавцем було направлено службою Нової пошти, за накладною № 59001185035553, Замовнику комплект документів, підписаних зі сторони Виконавця, серед яких зокрема:
Акт приймання наданих послуг №НП-001 від “07» червня 2024 р. (Додаток № 12);
Акт приймання наданих послуг №НП-002 від “14» червня 2024 р. (Додаток № 13);
Акт приймання наданих послуг №НП-003 від “26» червня 2024 р. (Додаток № 14);
Акт приймання наданих послуг №НП-004 від “05» липня 2024 р. (Додаток № 15);
Акт приймання наданих послуг №НП-005 від “10» липня 2024 р. (Додаток № 16);
Акт звірки взаємних розрахунків станом на 12.07.2024 між Фізична особа-підприємець Лелін Микита Вікторович та Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» за договором № 28/05 від 28.05.24; Листом (вих. № 01 від 12.07.2024) зазначений комплект документів був направлений Леліним Микитою Вікторовичем за адресою, що була узгоджена сторонами для направлення офіційної документації: м. Тернопіль, поштомат “Нова пошта» № 36242: вул. Золотогірська, 8; на ім'я Кулик Соломії Юріївни, яка, на момент направлення, працювала в ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» та 15.07.2024 отримала зазначені документи, що підтверджується трекінгом відправлень. Згодом в порядку листування за допомогою месенджеру “Viber», Кулик С. Ю. підтвердила факт отримання та передачі зазначених документів на підпис керівнику ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД».
Проте, з 15.07.2024 (моменту отримання зазначених документів) і до моменту звернення до суду із позовною заявою Замовник не надіслав підписаних зі своєї сторони оригіналів направлених документів та не надав позивачу мотивованої відмови від їх підписання.
Сторони погодили в пункті 3.3 Договору, що при прийнятті виконаних послуг складається Акт надання послуг, в якому вказується фактично виконані роботи та вартість виконаних робіт. Крім цього, Сторони дійшли згоди в п. 3.4. Договору, що у випадку відмови у підписанні Акту наданих послуг та за відсутності мотивованої відмови у підписанні Акту, умови договору вважаються виконаними зі сторони Виконавця.
За Договором, що був укладений між Сторонами, Виконавець взяв на себе зобов'язання забезпечити своєчасно та в робочому стані техніку для проведення робіт за даним Договором (пункт 4.1.1. Договору); забезпечити наявність кваліфікованого персоналу на час виконання робіт (пункт 4.1.2. Договору); надати Замовнику рахунок та акт надання послуг (пункт 4.1.3. Договору). В той же час, Замовник зобов'язався прийняти належним чином надані послуги, оплатити їх (пункт 1.1. Договору); підписати Акт наданих послуг або надати мотивовану відмову від прийняття (пункт 4.2.1. Договору). При цьому, Замовник здійснює нагляд за якістю надання послуг (пункт 1.2. Договору). Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що ненадання мотивованої відмови від прийняття послуг та підписання актів наданих послуг повинно бути розцінено як повне та беззастережне прийняття Замовником наданих послуг.
Таким чином, підсумовуючи вищенаведену інформацію, у період з 13.05.2024 по 29.06.2024 Виконавець належним чином надавав Замовнику послуги за Договором № 28/05 від “ 28» травня 2024 р., на підставі чого ним було виставлено рахунки на оплату:
Рахунок-фактура №СФ-001 від 28.05.2024 р.;
Рахунок-фактура №СФ-002 від 05.06.2024 р.;
Рахунок-фактура №СФ-005 від 12.06.2024 р.;
Рахунок-фактура №СФ-012 від 25.06.2024 р.;
Рахунок-фактура №СФ-017 від 02.07.2024 р.
Загальний розмір грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» перед фізичною особою-підприємцем Леліним Микитою Вікторовичем у сумі становив 1 900 125,00 грн.
З урахуванням проведення (10.06.2024) часткових оплат за рахунками-фактурами №СФ-001 від 28.05.2024 р. та №СФ-002 від 05.06.2024 р., ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» в сумі 300 000,00 грн, заборгованість ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» перед Позивачем становить 1 600 125,00 грн.
Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу; при цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 127/23910/14-ц (постанова від 23 грудня 2020 року).
Так, відповідно до частини першої статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно пункту 4.3. Договору, спірні питання, які можуть виникнути, вирішуються Сторонами шляхом переговорів. У випадку, якщо Сторони не дійдуть згоди, шляхом передачі їх в господарський суд у відповідності з діючим законодавством України.
З метою врегулювання цього спору у добровільному, позасудовому порядку Виконавець з моменту появи заборгованості з оплати та до моменту подання цієї позовної заяви неодноразово звертався до представників Відповідача, зокрема до директора ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД», Твердуна Богдана Миколайовича. Шляхом листування за допомогою месенджеру “Viber» з Твердуном Б. М., 06.06.2024 позивач направив останньому вже згадані рахунки-фактури № СФ-001 та № СФ-002; 04.07.2024 були направленні рахунки-фактури № СФ-005, № СФ-012 та № СФ-017, питання позивача щодо строків погашення заборгованості залишено без відповіді.
05.08.2024 позивачем за допомогою служби доставки УКРПОШТА за накладною № 5005502044290 було направлено на юридичну адресу ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» цінний лист з повідомленням, що містив офіційний лист вих. № 04 від 05.08.2024 з додатками на 26 аркушах. Додатки до листа вих. № 04 від 05.08.2024 містили в собі акти наданих послуг, протоколи узгодження договірної ціни та рахунки-фактури за період господарських відносин між Сторонами. Зазначений лист надсилався з метою стимулювання вирішення спору, сплати заборгованості за платежами та впорядкування документації шляхом її підписання обома сторонами. Однак зазначений лист Відповідач не отримав.
Додатково, Позивач склав претензію щодо погашення заборгованості за виконанні роботи з вимогою перерахувати суму основного боргу в розмірі 1 600 125,00 грн, а також 3 % річних на поточний рахунок ФОП Лелін Микита Вікторович та направив зазначену претензію листом вих. № 05 від 06.08.2024 службою доставки Нова Пошта на ім'я та адресу Твердуна Богдана Миколайовича за накладною № 59001198525452. Однак, зазначене відправлення так і не було отримано представником відповідача.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 759 ЦКУ встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Із змісту частини 1 статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Статтею 761 ЦК України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Згідно частин 1-5 статті 762 ЦК України . За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку. (стаття 763 ЦК України).
Якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. (стаття 764 ЦК України).
Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу. (стаття 798 ЦК України).
У відповідності до частини 1 статті 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
Господарським судом правомірно встановлено на підставі матеріалів справи, що між фізичною особою-підприємцем Леліним Микитою Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» укладено договір найму транспортних засобів № 28/05 від “ 28» травня 2024 року
Позивачем - Фізичною особою-підприємцем Леліним Микитою Вікторовичем зобов'язання за Договором найму транспортних засобів №28/05 від 28.05.2024 виконано шляхом надання техніки з персоналом для вантажоперевезення та вантажно-розвантажувальних, монтажних, будівельних та інших робіт відповідно до заявки Замовника.
Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» зобов'язався, серед іншого, після закінчення робіт, протягом 3-х днів, підписати Акт наданих послуг або надати мотивовану відмову від прийняття та оплатити їх в розмірі та в порядку, визначеному даним Договором.
Судом першої інстанції встановлено, факт надання послуг відповідачу, що підтверджується такими документами:
1. Акт №1 від 07.06.2024 на суму 287 500,00 грн без ПДВ ;
2. Акт №2 від 14.06.2024 на суму 374 985,00 грн без ПДВ ;
3. Акт №3 твід 26.06.2024 на суму 519 200,00 грн без ПДВ ;
4. Акт №4 від 05.07.2024 на суму 581 100,00 грн без ПДВ ;
5. Акт №5 від 10.07.2024 на суму 137 340 грн без ПДВ.
Вказане, також, свідчить про те, що відповідачем - ТОВ “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» отримано послуги із надання техніки (екскаватора JCB3CX, автомобільного крану в/п 16т, автомобільного крану в/п 25т та самосвала) без будь яких заперечень чи зауважень.
Як вбачається із вказаних вище Актів приймання наданих послуг, загальна кількість годин використання відповідачем орендованої ним транспортної техніки складає :
- послуги екскаватора JCB3CX - 247 год.;
- автомобільного крану в/п 16т - 385 год.;
- автомобільного крану в/п 25т - 75 год.;
- послуги самосвала - 10 год.
Сумарна вартість наданих позивачем послуг склала - 1 900 125,00 грн.
Проте, в порушення умов договору, відповідачем оплату за отримані, протягом 2024 року послуги згідно Договору №28/05 від 28.05.2024, проведено частково в сумі 300 000,00грн без ПДВ (згідно рахунку-фактури №СФ-001 від 28.05.2024 - 150 000,00грн та 150 000,00грн згідно рахунку-фактури №СФ-002 від 05.06.2024), у зв'язку із чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 1 600 125грн 00 коп. - основного боргу.
Щодо тверджень скаржника про те, що часткова сплата боргу не є свідченням визнання повної суми заборгованості, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду , що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц.
Господарський суд в оскаржуваному рішенні встановив, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх зобов'язань за Договором, а саме не виконав належним чином умови договору щодо повної оплати за надані йому послуги.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, на підставі наявних матеріалів справи, обгрунтовано встановив, що всупереч договірних зобов'язань, станом на час звернення позивача із позовом до суду (28.01.2025), відповідачем в порушення Договору найму транспортних засобів №28/05 від 28.05.2024, не сплачена заборгованість за отримані послуги з надання техніки з персоналом для вантажоперевезення та вантажно-розвантажувальних, монтажних, будівельних та інших робіт відповідно до його заявки, доказів погашення боргу суду не надано, а тому позовні вимоги в частині сплати основного боргу в сумі 1 600 125,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі, як доведені, обґрунтовані та підтверджені належними доказами.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначенні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 29 498,63 грн та інфляційних нарахувань в сумі 139 320,43 грн.
Перевіривши проведені розрахунки заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань та 3% річних позивачем, апеляційний господарський суд зазначає, що заявлені до стягнення 29 498,63 грн - 3% річних та 139 320,43 грн - інфляційних та нарахувань є обґрунтованими, а отже суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Щодо оскарження додаткового рішення господарського суду колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується судом апеляційної інстанції, представництво інтересів позивача у справі, що розглядалася господарським судом представляли адвокати Заїка Дмитро Євгенійович та Михайловин Дмитро Васильович.
В якості додатків до заяви від 28.05.2025 долучено копії: ордера серії АР №1219997 від 28.01.2025, виданого АО "Офіс Законності" на надання правничої допомоги ФОП Леліну М.В. у Господарському суді Тернопільської області на підставі договору №14012025 від 14.01.2025; договору №14012025 від 14.01.2025 про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатським об'єднанням "Офіс Законності" та Фізичною особою - підприємцем Леліним Микитою Вікторовичем; додатка №1 до договору про надання правничої допомоги №14012025 від 14.01.2025; акту надання послуг (прийому - передачі виконаних робіт) №260525/01 від 26.05.2025 на суму 176900 грн; рахунка-фактури №260525/02 від 26.05.2025 на суму 176900 грн; сформованих у системі "Електронний суд" квитанцій про надіслання сторонам та представнику відповідача заяви про ухвалення додаткового рішення.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен (Постанова Верховного Суду у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020).
Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Господарським судом встановлено, що 14.01.2025 між Адвокатським об'єднанням “Офіс Законності» в особі керуючого партнера Заїки Дмитра Євгеновича, що діє на підставі статуту (надалі - адвокатське об'єднання) з одного боку та Фізичною особою - підприємцем Леліним Микитою Вікторовичем, який діє на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - клієнт), з іншого боку, які спільно іменуються сторони, а окремо - сторона, укладено договір № 14012025 про надання правничої допомоги (надалі - договір), згідно з п. 2.1 якого клієнт у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання відповідно до доручень клієнта надавати за плату професійну правничу допомогу у вигляді юридичних послуг та представництва клієнта в Господарському суді Тернопільської області в межах справи щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕЗЕР-ЛЕНД» (надалі - послуги), в обсязі та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 2.2 договору на виконання п. 2.1 цього договору клієнт уповноважує адвокатське об'єднання:
1) представляти інтереси клієнта у Господарському суді Тернопільської області під час розгляду справи в порядку господарського судочинства щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕЗЕР- ЛЕНД» з правом уповноваженого адвоката:
- складати, підписувати та подавати будь-які процесуальні документи, включаючи, але не обмежуючись, заяви, клопотання, пояснення, вимоги тощо та додатки до них;
- засвідчувати копії (фотокопії) документів, які надаються клієнтом суду;
- знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи;
- одержувати судові рішення. їх копії, виконавчі листи, накази та будь-які інші документи;
- браги у часті, у судових засіданнях;
- подавати докази, браги участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
- заявляти клопотання та відводи;
- давати усні та письмові пояснення суду;
- подавати свої доводи, аргументи, міркування щодо питань, які виникають підчас судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів та міркувань інших осіб;
- знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судовою засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти;
- користуватися іншими процесуальними правами, встановленими процесуальних законодавством для учасників справи та позивача (касатора), їхніх представників (п. 2.2.1 договору);
2) виконувані всі інші дії, що пов'язані з виконанням цього договору, в межах та обсязі, що передбачені чинним законодавством України (п. 2.2.2 договору).
Згідно з п. 3.1.1 договору адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити своєчасне та повне надання послуг та виконання цього договору, повідомляти клієнта про будь-які обставини, які цьому перешкоджають.
Клієнт зобов'язується підписувати надані адвокатським об'єднанням акти наданих послуг (надалі - акт) у порядку та строк, визначені цим договором. Клієнт зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати адвокатському об'єднанню надані послуги у порядку та на умовах відповідно до цього договору, а також оплачувати усі додаткові виграти (понесені чи майбутні), необхідні для надання послуг за цим договором (п. 3.2.5, п. 3.2.6 договору).
У п. 4.1 договору сторонами обумовлено, що ціна послуг (гонорар) узгоджується сторона шляхом укладення додатків до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 4.4 договору всі платежі та договором здійснюються шляхом безготівкового переказу на поточний банківський рахунок адвокатського об'єднання. Усі платежі вважаються здійсненими з моменту їх зарахування на рахунок адвокатського об'єднання.
Клієнт сплачує адвокатському об'єднання вартість послуг (гонорар) па підставі рахунку адвокатського об'єднання протягом десяти робочих днів з моменту підписання сторонами акту (п. 4.5 договору).
У п. 5.1 договору зазначено, що по факту надання послуг адвокатське об'єднання налає клієнту 2 (два) примірники акту (у випадку направлення засобами електронного зв'язку - один). Клієнт повинен підписати та повернути підписаний зі свого боку примірник акту протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту його отримання або направити адвокатському об'єднанню мотивовану відмову від його підписання. У разі, якщо клієнт безпідставно не приймає акт протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту доставки до відповідного поштового відділення (або віддати направлення на електронну пошту). Акт слід вважати отриманим.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2025 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 8.2 договору зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін шляхом укладання додаткових угод до цього договору, які є невід'ємними його частинами.
Усі зміни і доповнення до цього договору є дійсними у разі, якщо вони оформлені додатковими угодами до цього договору, та підписані уповноваженими на те представниками сторін.
У додатку №1 до договору, на виконання його п. 4.1 сторони дійшли згоди визначити ціну послуг (гонорар), що надаються за договором, з огляду на наступне:
1) усна юридична консультація - 2100 грн за годину;
2) письмовий звіт щодо обставин перебігу справи - 1750 грн за документ;
3) аналіз матеріалів, документів, доказів, збір та систематизація даних, формування доказової бази - 2500 грн за годину;
4) складання позовної заяви, формування пакету документів, консультування щодо подання - 18000 грн за документ;
5) ознайомлення та аналіз поданих відповідачем процесуальних документів (відзиву, заперечень, клопотань), додатків до них, розробка правової позиції щодо таких - 2000 грн за годину;
6) правовий супровід під час переговорів (без прямої комунікації з іншими у часниками справи, дистанційно) - 1000 грн за годину;
7) особистий виїзд адвоката (для збору доказів, у часті у переговорах, огляді об'єктів) - 2500грн за годину;
8) складання заяв по суті справи, пояснень (крім позовної заяви) та формування додатків до них для подання їх до суду в підсистемі Електронний суд - 8000 грн за документ;
9) складання інших документів, у т.ч. процесуальних (клопотань, заперечень, скарг тощо) - 2000 грн за документ;
10) складання та направлення адвокатського запиту 4000 грн за документ;
11) представництво інтересів у судовому засіданні за участю представника - 4500 грн за засідання.
26.05.2025 між позивачем та адвокатським об'єднанням у двосторонньому порядку складено та підписано акт надання послуг (прийому - передачі виконаних робіт) №260525/01 на загальну суму 176900 грн, у якому зазначено, що згідно договору адвокатським об'єднанням були надані такі послуги (виконані роботи):
1) усна юридична консультація, тривалістю 4 год, загальною вартістю 8400 грн (2100 грн за годину);
2) аналіз матеріалів документів, доказів, збір та систематизація даних формування доказової бази для подання з позовом, тривалістю 31 год, загальною вартістю 77500 грн (2500 грн за годину);
3) складання позовної заяви, формування пакету документів, консультування щодо подання, вартістю 18000 грн за документ;
4) ознайомлення та аналіз поданих відповідачем процесуальних документів (відзиву, заперечень, клопотань), додатків до них, розробка правової позиції щодо таких, тривалістю 9 год, загальною вартістю 18000 грн (2000 грн за годину);
5) складання відповіді на відзив, додаткових пояснень з додатками, формування документів та додатків до них з поданням їх до суду в підсистемі Електронний суд, загальною вартістю 16000 грн за 2 документи (8000 грн за документ);
6) складання інших документів, у т.ч. процесуальних (клопотань, пояснень, заперечень тощо), загальною вартістю 4000 грн (2000 грн за документ);
7) складання та направлення адвокатських запитів, загальною вартістю 8000 грн (4000 грн за документ);
8) представництво інтересів у судовому засіданні за участю представника (25.02.2025, 18.03.2025, 15.04.2025, 06.05.2025, 20.05.2025, 26.05.2025) в кількості 6 засідань, загальною вартістю 27000 грн (по 4500 грн за засідання).
Зміст акту надання послуг вказує про відсутність у клієнта претензій щодо якості, об'єму та строків надання послуг (виконання робіт).
Матеріали справи містять виставлений позивачу адвокатським об'єднанням для оплати рахунок-фактуру №260525/02 від 26.05.2025 на суму 176900 грн.
ФОП Лелін М.В. перерахував на рахунок АО "Офіс Законності" 176800 грн згідно з платіжною інструкцією №762397700.1 від 09.06.2025.
Згідно із матеріалами справи, адвокат Заїка Д.Є. відповідно до умов договору №14012025 від 14.01.2025, виданого АО "Офіс Законності" ордера на надання правової допомоги серії АР №1219997 від 28.01.2025, від імені ФОП Леліна М.В. здійснював представництво інтересів позивача у даній справі, а саме: підготував позовну заяву від 28.01.2025 з додатками; заяву від 20.02.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; додаткові пояснення від 25.02.2025; відповідь на відзив від 07.04.2025; додаткові пояснення від 13.04.2025 з додатками; приймав участь в судових засіданнях 25.02.2025, 18.03.2025, 15.04.2025, 06.05.2025, 20.05.2025, 26.05.2025 та адвокат Михайловин Д.В. відповідно до умов договору б/н від 09.04.2025, виданого ним ордера на надання правової допомоги серії ВІ №1294770 від 10.04.2025, від імені ФОП Леліна М.В. здійснював представництво інтересів позивача у даній справі, а саме: підготував заяву від 10.04.2025 з додатками; приймав участь в судових засіданнях 15.04.2025, 20.05.2025.
Оцінюючи поданий акт надання послуг (прийому-передачі виконаних робіт) №260525/01 від 26.05.2025 на загальну суму 176900 грн колегія суддів зазначає, що зазначені у акті №260525/1 від 26.05.2025 послуги "усна юридична консультація" (під №1) та "аналіз матеріалів документів, доказів, збір та систематизація даних формування доказової бази для подання з позовом" (під №2) охоплюються послугою "складання позовної заяви, формування пакету документів, консультування щодо подання" (під №3).
Також, під час розгляду справи у суді першої інстанції представником позивача двічі подавалися додаткові пояснення та такі додаткові пояснення від 25.02.2025 стосувалися наявності у позивача статусу фізичної особи - підприємця, що мало б бути вчинено на момент звернення з позовом до суду відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України. Отже, адресовані 25.02.2025 додаткові пояснення мали б також охоплюватись послугою під назвою "складання позовної заяви, формування пакету документів, консультування щодо подання".
Окрім цього, колегія суддів зазначає, що послуга "ознайомлення та аналіз поданих відповідачем процесуальних документів (відзиву, заперечень, клопотань), додатків до них, розробка правової позиції щодо таких" (під №4) охоплюється послугою "складання відповіді на відзив, додаткових пояснень з додатками, формування документів та додатків до них з поданням їх до суду в підсистемі Електронний суд " (під №5).
Разом з тим як правомірно звернув увагу суд першої інстанції, що послуга "складання інших документів, у т.ч. процесуальних (клопотань, пояснень, заперечень тощо)" (під №6) містить продубльований (повторюваний) перелік послуг з тим, що наведений у послузі під №5, зокрема в частині зазначення про складання пояснень, які правомірно суд першої інстанції ототожнив з додатковими поясненнями.
Заперечення (як окремий вид послуги з перелічених) позивачем у ході розгляду даної справи у суд першої інстанції не подавались, а адресована Господарському суду Тернопільської області представником позивача - адвокатом Заїкою Д.Є. єдина заява "про проведення судового засідання в режимі відеоконференції" стосувалась саме забезпечення його можливості подальшої участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, подані на її підтвердження документи та заперечення відповідача, дійшов обґрунтованого висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у сумі 176 900 грн не відповідає критеріям реальності, необхідності та розумності, визначеним частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також є неспівмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг. З урахуванням обсягу виконаних робіт, конкретних обставин надання правничої допомоги адвокатом Заїкою Д.Є., а також принципів пропорційності, справедливості та співмірності, місцевий господарський суд дійшов в оскаржуваному додатковому рішенні правильного висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн як такого, що є обґрунтованим та співрозмірним фактичному обсягу наданих послуг.
Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що ордер на надання правової допомоги серії ВІ № 1294770 від 10.04.2025, виданий іншим представником позивача - адвокатом Михайловиним Д.В., підтверджує здійснення ним представництва на підставі окремого договору б/н від 09.04.2025, умови якого не обґрунтовують заявлений до стягнення розмір витрат, у зв'язку з чим, суд першої інстанції правомірно не оцінював обсяг наданої таким представником правничої допомоги у межах цієї справи.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2025 та Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2025 у справі №921/47/25 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для їх скасування відсутні, а зазначені в апеляційних скаргах доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Лезер Ленд» б/н від 15.07.2025 (вх. №01-05/2209/25 від 16.07.2025) та б/н від 21.07.2025 (вх. №01-05/2274/25 від 22.07.2025) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2025 та Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2025 у справі №921/47/25 - залишити без змін.
3. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 30.10.2025.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Зварич О.В.,
Скрипчук О.С.