Справа № 991/10968/25
Провадження 1-кс/991/11057/25
27 жовтня 2025 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Третього підрозділу Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022221180000343 від 29 березня 2022 року про накладення грошового стягнення на свідка, та
1.24 жовтня 2025 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Третього підрозділу Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022221180000343 від 29 березня 2022 року, в якому просив накласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , грошове стягнення за невиконання процесуальних обов'язків свідка в зазначеному кримінальному провадженні в сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
2.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що досудовим розслідуванням установлено, що впродовж 2022-2024 років група суб'єктів господарювання, підконтрольних одній особі, регулярно здійснювала постачання товарів (запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки) на державні підприємства оборонно-промислового комплексу.
До числа таких суб'єктів належали ТОВ «Виробниче підприємство Емвік» (45102261), ТОВ «Евраз Інвест» (43888533), ТОВ «Промтех 52» (45514033), ФОП ОСОБА_6 ( НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_5 ( НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_7 ( НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_8 ( НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_9 ( НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_10 ( НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_11 ( НОМЕР_7 ), ФОП ОСОБА_12 ( НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_13 ( НОМЕР_9 ).
Аналіз відомостей про рух коштів за рахунками зазначених суб'єктів встановив, що у 2022-2024 роках вони отримали загалом понад 385 млн грн з бюджетних коштів як оплату за різноманітні запчастини та, зрідка, інші товари (наприклад, будівельні матеріали).
Водночас, зібрані у ході досудового розслідування відомості, на переконання детектива, дозволяють стверджувати про наявність фактичних обставин, які вказують на злочинне походження цих товарів.
Одним із чинників, який свідчить на користь цього висновку, як зазначає детектив, є умисні дії осіб, спрямовані на маскування дійсного джерела походження відповідних товарів, зокрема шляхом залучення суб'єктів господарювання із ознаками фіктивності до документального оформлення їх купівлі-продажу. За наслідками аналізу відомостей про рух коштів за банківськими рахунками встановлено 97 юридичних осіб, які у досліджуваний період отримали від згаданої вище групи підконтрольних суб'єктів кошти на загальну суму понад 346 млн грн нібито як оплату за товари, які надалі постачалися на державні підприємства.
3.Детектив вказує, що допит ОСОБА_5 у якості свідка має значення для встановлення обставин у зазначеному кримінальному провадженню, і жодних заборон або перешкод для допиту його у якості свідка на даний час не існує, відповідно до вимог статті 65 КПК України. Крім того, ОСОБА_5 у повістці про виклик було роз'яснено про обов'язок свідка, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України прибути за викликом до слідчого та передбачені ст. 139 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, які можуть бути застосовані до свідка у разі неприбуття за викликом без поважних причин або неповідомленням про причини свого неприбуття.
4.За вказаним викликом 23 жовтня 2025 року ОСОБА_5 на допит не з'явилась. Натомість 22 жовтня 2025 року від адвоката ОСОБА_4 надійшла заява-повідомлення про причини неприбуття ОСОБА_5 на допит. У заяві зазначено, що ОСОБА_5 не може прибути на допит у зв'язку: 1) зі станом здоров'я; 2) через військову агресію РФ та постійні ракетні обстріли; 3) зі скрутним матеріальним становищем.
5.Учасники судового розгляду надали такі пояснення.
5.1.Детектив у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що він перебував у відрядженні тиждень у м. Харків і допитав майже усіх свідків по справі, проте ОСОБА_5 відмовилась від допиту. Після чого 08 жовтня 2025 року він вручив чоловіку свідка - ОСОБА_7 повістку із викликом його дружини на 23 жовтня 2025 року у приміщення НАБ України, розташованого у м. Київ для її допиту.
5.2.Адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що у заяві про неможливість прибуття свідка на виклик детектива було зазначено тяжкий стан здоров'я, похилий вік, матеріальне становище, а також те, що на території України вцілому та особливо на території м. Харкова і Харківської області окупанти з РФ активізували ракетні обстріли населених пунктів, у тому числі м. Харкова, що може бути небезпечним для життя і здоров'я родини свідка, а тому відсутність ОСОБА_5 в період дії воєнного часу є вкрай небезпечним і негативним для сім'ї.
6.Оцінивши обставини, що викладені в клопотанні та доданих до нього матеріалах, поясненнях учасників справи, слідчий суддя доходить до таких висновків.
7.Слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати свідка у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою (ст. 133 КПК України).
7.1.Свідок зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду (п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України).
7.2.Статтею 67 КПК України передбачено, що за злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
7.3.Особа викликається до слідчого шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 1, 2 ст. 135 КПК України).
7.4.Згідно ч. 8 ст. 135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом.
7.5.Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч. 1 ст. 136 КПК України).
8.Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022221180000343 від 29 березня 2022 року за фактом, у т.ч. розтрати державних коштів службовими особами державних підприємств оборонно-промислового комплексу під час закупівель товарів у низки суб'єктів господарювання, вчиненої в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану та легалізації запчастин, вузлів та агрегатів до військової техніки невстановленого походження, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, зокрема набуття, володіння, переміщення, вчинення дій, спрямованих на маскування джерела походження такого майна, а також розпорядження цим майном шляхом постачання на державні підприємства оборонно-промислового комплексу від імені низки суб'єктів господарювання і розпорядження цим майном в інший спосіб, що вчинені в особливо великому розмірі за попередньою змовою із службовими особами зазначених державних підприємств.
8.1.Під час досудового розслідування виникла необхідність у допиті в якості свідка ОСОБА_5 , оскільки вона є особою, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
8.2.З цією метою, детективами ОСОБА_5 була викликана повісткою 08 жовтня 2025 року на допит 23 жовтня 2025 року. Свідок була належним чином повідомлена про вказаний виклик шляхом вручення повістки її чоловіку - ОСОБА_7 .
8.3.Проте, у визначену у повістці дату та час ОСОБА_5 для допиту у якості свідка не прибула.
8.4.Щодо клопотання адвоката про неможливість прибуття свідка для допиту з підстав зазначених у ньому, то слідчий суддя не вважає їх поважними.
8.5.Так, надана медична довідка не свідчить про наявність у свідка тяжкої хвороби або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.
8.6.Доводи про військову агресію РФ та постійні ракетні обстріли теж ж необґрунтованими. Відповідно до наказу Головнокомандувача ЗС України № 485 від 04 жовтня 2025 року окремі райони Харківської області (у якій проживає свідок) визначено районами ведення бойових дій, натомість м. Київ (куди викликається свідок) до районів ведення бойових дій не включено. Відтак, детективом заплановано допит з урахуванням безпекової ситуації та можливості прибуття свідка.
8.7.Довід про скрутне матеріальне становище також не знаходить свого підтвердження. Впродовж 2020-2024 років подружжя ОСОБА_14 придбало чотири коштовні автомобілі, має у власності житловий будинок, розташований на земельній ділянці площею 1200 м2, займаються підприємницькою діяльністю, що характеризує майновий стан подружжя як забезпечений.
8.8.Ба більше, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 66 КПК свідок має право на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для давання показань.
8.9.Враховуючи вище викладене, на переконання слідчого судді свідок ОСОБА_5 не прибула на допит за викликом без поважних причин.
9.Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків (ст. 144 КПК України)
9.1.Відповідно до ч. 1 ст. 139 КПК України якщо свідок, викликаний у встановленому цим Кодексом порядку, не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора.
9.2.З наведених положень закону вбачається, що накладення грошового стягнення є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості провадження й полягає в накладенні цього стягнення ухвалою слідчого судді або суду на відповідного учасника кримінального провадження, в тому числі свідка, за невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків у випадках та розмірах, визначених КПК України.
9.3.В свою чергу, накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження може бути застосовано слідчим суддею лише при наявності певних умов:
1) особа, щодо якої застосовується накладення грошового стягнення, має визначений статус у кримінальному провадженні;
2) наявність обґрунтованого факту невиконання процесуального обов'язку, покладеного на учасника кримінального провадження.
9.4.Слідчий суддя встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення (ч. 3 ст. 146 КПК України).
9.5.Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою (ч. 2 ст. 144 КПК України).
9.6.Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_5 будучи належним чином повідомлена про необхідність явки до уповноваженої особи на допит, без поважних причин не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок.
10.Слідчий суддя вважає обґрунтований розмір накладення грошового стягнення на свідка, а тому можливо призначити максимальний, який передбачений ч. 1 ст. 139 КПК України у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2025 року, прожитковий мінімум відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» складає 3028 грн).
11.Одночасно з цим, слідчий суддя роз'яснює, що згідно ст. 147 КПК України, особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 139, 144, 146, 309, 369-372 КПК України слідчий суддя постановив:
1.Клопотання старшого детектива Третього підрозділу Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про накладення грошового стягнення на ОСОБА_5 , яка є свідком у кримінальному провадженні № 12022221180000343 від 29 березня 2022 року, задовольнити.
2.Накласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , грошове стягнення у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень.
3.Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати ОСОБА_5 .
4.Роз'яснити, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення в порядку, передбаченому ст. 147 КПК України.
5.Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1