Справа № 991/10854/25
Провадження 1-кс/991/10942/25
27 жовтня 2025 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні заяву захисниці ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_5 , про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 та
1.21 жовтня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_4 , подана в інтересах ОСОБА_5 , про відвід прокурора САП ОСОБА_6 .
2.Заява про відвід прокурору вмотивована таким:
-старший групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52021000000000296 ОСОБА_6 приховує відомості про місцезнаходження ОСОБА_5 ;
-існують підстави вважати, що прокурор ОСОБА_6 здійснює бездіяльність щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 ;
-прокурор здійснює вибірковість використання доказів, ігнорує достовірні джерела, які вказують на правдиве місцезнаходження ОСОБА_5 .
Адвокат зазначає, що вказані підстави свідчать про упередженість прокурора ОСОБА_6 , а тому на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК заявляє йому відвід.
2.Прокурор САП ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, проте подав письмові пояснення. Просив відмовити у задоволенні заяви з огляду на те, що зі змісту заяви вбачається, що адвокатом не наведено будь-яких об'єктивних фактів, що могли би підтвердити об'єктивні сумніви в безсторонності прокурора та можливої його зацікавленості - все зведено до тверджень про незгоду з правовою позицією сторони обвинувачення у кримінальному провадженні. Також прокурор зазначає, що сторона захисту явно зловживає правом на відвід, оскільки ними вже заявлявся відвід з аналогічних підстав, у якому було відмовлено.
3.Захисниці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали доводи заяви та просили задовольнити відвід прокурора з цих підстав.
3.1.Дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, заслухавши позиції учасників, слідчий суддя робить такі висновки.
4.Статтею 80 КПК України визначено, що відвід прокурора може бути заявлений під час досудового розслідування особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України. Заява про відвід під час досудового розслідування подається одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.
4.1.Необхідність доведення підстав для відводу також випливає з практики ЄСПЛ, який зазначав, що відсутність упередженості або прихильності презюмується, поки не надано доказів протилежного. При встановленні неупередженості думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).
4.2.У Витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52021000000000296 зазначено, що ОСОБА_6 є прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
4.3.Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб'єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості», є оціночним. Як вбачається із формулювань ст. 77 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.
4.4.Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого прокурора, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував прокурор достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
4.5.Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний прокурор був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
5.Слідчий суддя, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб'єктивного критерію, дійшов переконання про відсутність підстави стверджувати, що прокурор виявляє особисту упередженість. У заяві про відвід не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки прокурора ОСОБА_6 , безпосередньо пов'язаної зі здійсненням досудового розслідування, чи висловлювань прокурора у кримінальному провадженні, які б надали підстави для констатації упередженого ставлення прокурора до підозрюваного у справі або його адвокатів. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
6.За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність прокурора. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного прокурора об'єктивно виправдані.
7.Зі змісту заяви про відвід вбачається, що адвокат скаржиться фактично на те, що процесуальне керівництво прокурором ОСОБА_6 призвело до різного роду порушень у кримінальному провадженні, він умисно не досліджує обставини та наявні очевидні докази місцезнаходження ОСОБА_5 , не долучає правдивих доказів до матеріалів кримінального провадження, приховує їх, що свідчить про його упередженість.
7.1.У письмових поясненнях прокурор зазначає, що відомості про місце реєстрації та проживання ОСОБА_5 взято з тих рішень судів, які були постановлені за позовами ОСОБА_5 , заявленими ним вже після залишення території України. У цих позовах ОСОБА_5 особисто вирішив і повідомив кільком різним судам у різний час у позовних заявах свою адресу: АДРЕСА_1 . Вказані рішення судів містяться у матеріалах кримінального провадження. Також прокурор вказує, що орган досудового розслідування вже володіє достовірною інформацією про місце перебування підозрюваного - саме такою сторона обвинувачення вважає інформацію, здобуту з особистого листування осіб, які імовірно діяли у співучасті з ОСОБА_5 та від його імені в Україні. Відповідно до цієї інформації, ОСОБА_5 постійно проживає в Росії і ретельно приховує цей факт. Прокурор не заперечує, що ОСОБА_5 відвідує Монако, проте проживає він саме в Росії.
7.2.Слід зазначити, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон) діяльність прокурора базується, зокрема, на засаді його незалежності, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на нього щодо прийняття рішень при виконанні службових обов'язків.
7.3.Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується в своїй діяльності лише Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 16 Закону).
7.4.Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов'язків або прийняття ним незаконного рішення. Межі обґрунтованої критики діяльності прокурора визначаються з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 16 Закону).
7.5.Отож, ніхто не має права здійснювати на нього будь-який тиск, примушувати займати у справі позицію, яка суперечить закону, його професійній правосвідомості й особистому переконанню. Прокурор самостійно визначає обсяг обвинувачення, яке слід підтримувати перед судом. Він також самостійно приймає рішення щодо зміни обсягу пред'явленого обвинувачення у встановленому законом порядку. Самостійно визначає власну позицію, тактику і стратегію підтримання державного обвинувачення в ході судового розгляду. Формулює і викладає суду свою думку як з питань, що виникають у ході судового розгляду, так і тих, що підлягають вирішенню при постановленні вироку.
7.6.Так, зазначаючи у клопотаннях про встановлене місцеперебування ОСОБА_5 у РФ або на тимчасово окупованій території і переховування його там, з якими не погоджується сторона захисту, свідчать лише про те, що прокурор ОСОБА_6 надає оцінку тим умовам, в яких відбувається досудове розслідування у цьому провадженні і приймає рішення ті, які вважає необхідними та відповідно посилається у клопотанні на ті факти, які вважає необхідними і підлягають доказуванню стороною обвинувачення.
8.Також слідчий суддя звертає увагу, що захисниками ОСОБА_5 вже заявлявся відвід прокурору в межах розгляду клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
8.1.Так, слідчий суддя 06 жовтня 2025 року постановив ухвалу (справа № 991/9780/25), якою відмовив у задоволенні заяв адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що адвокати звертались із заявою про відвід прокурора ОСОБА_6 , у тому числі, з аналогічних підстав.
9.Відтак, оцінюючи в сукупності факти та обставини, встановлені за наслідками розгляду заяви про відвід прокурора, аналізуючи їх за суб'єктивним та об'єктивним критерієм, слідчий суддя дійшов висновку, що адвокатом ОСОБА_4 не наведено вагомих аргументів, які б давали підстави вважати процесуальні дії прокурора ОСОБА_6 упередженими відповідно до ч. 3 ст. 77 КПК України.
10.У зв'язку із цим заява про відвід прокурора від участі у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 77, 80, 81, 372 КПК України слідчий суддя постановив:
1.Заяву захисниці ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_5 , про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні № 52021000000000296 - залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1