28 жовтня 2025 року
м. Рівне
Справа № 557/559/25
Провадження № 22-ц/4815/1116/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В.
секретар судового засідання - Маринич В. В.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 29 травня 2025 року у складі судді Оленич Ю. В., постановлене в с-щі Гоща Рівненської області,
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 11 березня 2024 року, будучи клієнтом Банку, ОСОБА_1 уклала з Банком кредитний договір № А34РСТ155101294788 про надання останній кредиту в розмірі 50 000,00 грн строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.. Банк свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору, натомість ОСОБА_1 свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором не виконала в повному обсязі, внаслідок чого станом на 03 квітня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 93 477,29 грн, з яких: заборгованість за кредитом 49 738,49 грн; заборгованість за процентами 39 746,44 грн, заборгованість за пенею 3992,36 грн. Просило суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати.
Заочним рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 29 травня 2025 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №А34РСТ155101294788 від 11 березня 2024 року станом на 03 квітня 2025 року в сумі 89 484 гривні 93 копійки та судовий збір у розмірі 2318 гривень 96 копійок, всього 91 803 гривні 59 копійок. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом обов'язком позичальника повернути кредит у строк та на умовах, передбачених договором, та обґрунтовано тими обставинами справи, які вказують, що такий обов'язок відповідачем як позичальником дотриманий не був. Часткове задоволення позову зумовлено положеннями п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, з огляду на який неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Вважаючи рішення суду в частині відмови у стягненні пені незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує правильність висновку місцевого суду про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені за користування кредитним договором. Вказує, що суд помилково послався на п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, оскільки Цивільний Кодекс в даному випадку є не спеціальною, а загальною нормою законодавства, тоді як спеціальною є Закон України «Про споживче кредитування» і саме його норми, на думку апелянта, підлягають до застосування при вирішенні позовних вимог, у задоволенні яких суд відмовив. Доводить, що неустойка не застосовується до кредитів, що були укладені до 24 січня 2024 року, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року + 30 днів, тобто до 23 січня 2024 року, а з 24 січня заборона вже відсутня. У зв'язку з наведеним, просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 17 червня 2021 року ОСОБА_1 підписала Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банк» (далі анкета-заява). У вказаній анкеті-заяві відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг, з яким вона ознайомлена та згідна, а також примірник якого відповідач отримала шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, яка буде використовуватись для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку ABank24 з метою засвідчення дій згідно договору.
11 березня 2024 року ОСОБА_1 , будучи клієнтом Банку, уклала кредитний договір №А34РСТ155101294788 в електронній формі шляхом підписання заяви про надання послуги «Швидка готівка» від 11 березня 2024 року.
За умовами договору ОСОБА_1 отримала кредит на вказаних у заяві умовах: вид кредиту - послуга «Швидка готівка», тип кредиту - кредит строковий, мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, сума кредиту - 50 000,00 грн, строк кредиту 36 місяців з 11 березня 2024 по 11 березня 2027 року. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розмір щомісячного платежу - 3921,23 грн. Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту №5375235210691901 (п.п. 1-8 договору).
Пунктом 11 договору передбачено, що у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу.
Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису за ідентифікатором, використання якого погоджено сторонами в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банк».
11 березня 2024 року ОСОБА_1 підписала електронним підписом паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», в якому зазначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором доведено до відома відповідача інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (10 березня 2027 року), таблиця підписана кваліфікованим електронним підписом відповідача.
АТ «А-Банк» свій обов'язок за договором про надання споживчого кредиту «Швидка готівка» від 11 березня 2024 року виконало у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №TR.35240350.35228.1523 вiд 11 березня 2024 року, призначення платежу: видача кредиту згідно договору №А34РСТ155101294788 від 11 березня 2024 року.
Спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, і - як наслідок - виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно наданого банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 03 квітня 2025 року становить 93 477,29 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 49 738,49 грн; заборгованість за відсотками - 39 746, 44 грн, заборгованість за пенею - 3 992,36 грн..
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками сторонами не оскаржене в апеляційному порядку, а тому, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, апеляційним судом не переглядається.
Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Акцент-Банк» зводиться до незгоди з висновками суду першої інстанції про відмову у стягненні нарахованої за кредитним договором пені.
Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває і на момент розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що до спірних правовідносин підлягають до застосування норми Закону України «Про споживче кредитування» як спеціального закону, а не положення ЦК України, апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновки про те, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
За наведеного, апеляційний суд приходить до переконання про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо звільнення боржника від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності та взаємозв'язку із нормами закону, якими ті врегульовані, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «А-Банк» пені, нарахованої за кредитним договором №А34РСТ155101294788 від 11 березня 2024 року.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 29 травня 2025 року залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 жовтня 2025 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Боймиструк С. В.