Справа № 527/2507/24 Номер провадження 22-з/814/188/25 Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
29 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві заяву адвоката Лобача Ігоря Анатолійовича, представника ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину, на підставі якого відчужено транспортний засіб та повернення відповідного майна боржнику.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 липня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Лобача Ігоря Анатолійовича, представника ОСОБА_1 , задоволено.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2025 року скасовано, ухвалено нове рішення по суті заявлених вимог.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсним правочин, на підставі якого 10.01.2024 ОСОБА_2 відчужив транспортний засіб, а саме автомобіль марки BMW, модель X5, 2008 року випуску, об'єм двигуна 4779 см3 , VIN-код НОМЕР_1 , дата першої реєстрації - 10.05.2008 року, на користь ОСОБА_3 .
Зобов?язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 автомобіль марки BMW, модель X5, 2008 року випуску, об'єм двигуна 4779 см3 , VIN-код НОМЕР_1 .
Зобов?язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 кошти, отримані за продаж автомобіля марки BMW, модель X5, 2008 року випуску, об'єм двигуна 4779 см3, VIN-код НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 10 січня 2024 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 633 грн 60 коп.
15 липня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшла заява адвоката Лобача Ігоря Анатолійовича, представника ОСОБА_1 , про ухвалення у справі додаткового рішення, яким слід вирішити питання щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн.
В обґрунтуванні заяви вказано, що судом не вирішено питання про судові витрати, понесені позивачем в суді апеляційної інстанції.
16 липня 2025 року до апеляційного суду надійшло клопотання від адвокатки Костенко О.О., представниці ОСОБА_2 , про зменшення розміру відшкодування судових витрат на професійну справничу допомогу.
В обґрунтуванні наданих заперечень вказує, що в доказах, наданих іншою стороною у справі, не розмежовано вартість послуг за складання апеляційної скарги, інших процесуальних документів, участі в судовому засіданні, що унеможливлює встановлення вартості послуг адвоката за окремі види послуг, проте вбачається, що загальну вартість послуг (гонорар) адвокат оцінює в 50 000 грн.
Зазначає, що витрати, перелічені в акті від 11.07.2025 року № 3 в розмірі 50 000 грн, є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих Адвокатським об'єднанням «Мистецтво права» послуг позивачу, часом витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (послуг), виготовлення процесуальних документів не вимагало значного обсягу технічних робіт, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони. Інформація, яка міститься в акті приймання-передачі виконаних робіт, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення в разі не вирішення судом питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Згідно із висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).
На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано: копію Договору №AL-3101/2024-1 про надання правничої допомоги від 31.01.2024 (а.с.5-9, т.3), копію Доручення №5 до Договору №AL-3101/2024-1 від 03.03.2025 (а.с.10, т.3), копію Акту №3 приймання-передачі наданих послуг від 11.07.2025 (а.с.11, т.3).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів колегія суддів враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Судом встановлено, що адвокатом готувалися такі процесуальні документи: апеляційна скарга на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 19.02.2025 (а.с.182-201, т.2), заява про усунення недоліків (а.с.210-2014, т.2), заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с.237-241, 245-248, т.2).
З матеріалів справи убачається, що адвокати АО «Мистецтво права» Лобач І.А. і Фелді О.В. приймали участь у судовому засіданні 09.07.2025 (а.с.259-261, т.2).
Таким чином, представником позивача вартість наданих послуг у сумі 50 000 грн обгрунтована такими діями: підготовка та подання апеляційної скарги на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 19.02.2025 у справі №527/2507/24 з додатками; участь у судовому засіданні у справі №527/2507/24, яке відбулося 09.07.2025 в приміщенні Полтавського апеляційного суду; підготовка інших процесуальних документів у справі №527/2507/24 (що включають інші процесуальні дії, не зазначено) (див. акт №3 приймання-передачі наданих послуг від 11.07.2025).
Оцінюючи обгрунтованість заявленого розміру витрат на правову допомогу, апеляційний суд приймає до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, а також надані заперечення представника відповідача.
Спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним, фактично сформована судова практика за спорами такої категорії, тому для професійних досвідчених адвокатів така категорія справ не має становити надмірної складності, не потребує допомоги помічників, значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення документів та збору додатків до них.
З наведених підстав слід визнати, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 000 грн не є розумним та співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт), тому розмір витрат на правничу допомогу слід зменшити до 5 000 грн, що буде відповідати критерію розумності і співмірності.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на відшкодування за рахунок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрат на правову допомогу у сумі 5 000 грн, тобто по 2 500 грн з кожного.
Керуючись ст.136, ст.141, ст.270, ст.381 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Заяву адвоката Лобача Ігоря Анатолійовича, представника ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним правочину, на підставі якого відчужено транспортний засіб та повернення відповідного майна боржнику - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу по 2 500 грн з кожного.
В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного її тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст додаткової постанови виготовлено 29 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді А.І. Дорош
В.М. Триголов