Справа № 526/4235/24 Номер провадження 22-ц/814/3177/25Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
29 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Пилипчук Л.І., Триголов В.М.
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м. Полтави цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2025 року (час ухвалення судового рішення та дата складання повного текста судового рішення не зазначено) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, після уточнення позовних вимог, остаточно просила стягнути з ТОВ «Агро-Край» заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками кадастровий номер 5320485300:00:002:0325, кадастровий номер 5320485300:00:001:0094 за 2023 рік у загальному розмірі 16 845,27 грн, з них 14 604,64 грн (орендна плата), 490,96 грн (3% річних), 1 749,67 грн (інфляційні втрати).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за користування земельною ділянкою - не сплатив орендну плату за 2023 рік.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів - задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками (кадастровий номер 5320485300:00:002:0325 та 5320485300:00:001:0094) за 2023 рік у загальному розмірі 14 053.91 грн, з яких 12 430.93 грн орендна плата, 325.92 грн - 3% річних, 1297.06 грн - інфляційні втрати.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1 010,50 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 4 171,50 грн.
Решту позовних вимог залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ТОВ «Агро-Край», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4 171,50 грн зменшивши її до 3 000 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що розмір визначений позивачем є неспіврозмірним з зі складністю даної справи, судові витрати завищені.
Суд першої інстанції при вирішенні питання стягнення витрат на правничу допомогу взагалі не звернув увагу на заперечення товариства.
Рішення суду у частині стягнення орендної плати, інфляційних втрат, 3% річних та судового збору не оскаржується, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.
Відзив на апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду не надходив, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:
Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи встановлено, на підтвердження витрат на правничу допомогу до позову додано копії:
свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення ради адвокатів Полтавської області від 11.04.2018 № 7;
ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1261455 ;
договору про надання адвокатських послуг № б/н від 07 жовтня 2024 року укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Рой І.В.;
додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 07 жовтня 2024 року відповідно до якої сторони погодили, що клієнт протягом 30 робочих днів з моменту винесення рішення по справі здійснює оплату вартості послуг з надання правової допомоги в розмірі 5000 грн.;
акта виконаних робіт № 1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 10 грудня 2024 року.
Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині, районний суд виходив із того, що сума витрат на професійну правничу допомогу, заявлена позивачем є співмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності та розумності їх розміру.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції, в оскаржуваній частині, не погоджується із огляду на наступне.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Наведене відповідає позиції Верховного Суду у справі №925/1545/20 від 18.02.2022.
У постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №824/9/22 зазначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Відтак, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції не врахував наведені висновки Верховного Суду, не дав належної оцінки доводам відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву.
Хоча умови оплати адвокатських послуг є договірними та погодженими сторонами на суму 5 000,00 грн, апеляційний суд вважає, що такі зобов'язання не є обов'язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
З огляду на малозначність спору та сформовану сталу судову практику у справах такої категорії апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги, що визначний судом першої інстанції розмір витрат на правничу допомогу у сумі 4 171,50 грн не є співмірним і розумним, тому підлягає зменшенню до 3 000,00 грн, що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в оскаржуваній частині слід змінити, зменшивши розмір правничих витрат, постановлених до стягнення із ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 4 171,50 грн до 3 000,00 грн. В іншій частині рішення районного суду апеляційним судом не переглядалося.
Керуючись ст.ст.367, 368,374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» задовольнити.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2025 року змінити, зменшивши розмір стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу з 4 171,50 грн до 3 000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді Л.І.Пилипчук
В.М. Триголов