Справа № 761/44981/25
Провадження № 1-кс/761/28613/2025
29 жовтня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи СУ ГУНП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.10.2025 року за вих. № 12/10/2025-1-17, -
На розгляд слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи СУ ГУНП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.10.2025 року за вих. № 12/10/2025-1-17.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що 12.10.2025 року за вих. № 12/10/2025-1-17 головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» - ОСОБА_3 на офіційну електронну пошту СУ ГУНП в м. Києві було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. На даний час, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення не внесені, не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано. У зв'язку з чим ОСОБА_3 просить зобов'язати уповноважених осіб СУ ГУНП в м. Києві внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за його заявою від 12.10.2025 року за вих. № 12/10/2025-1-17.
У судове засідання скаржник, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, не з'явився. Разом з тим, зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_3 просить здійснювати розгляд без його участі.
Уповноважена особа СУ ГУНП в м. Києві, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду скарги, не з'явилась.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 107, ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників процесу та без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Дослідивши скаргу, долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
До матеріалів скарги скаржником долучено, зокрема, скріншот із сторінки електронної скриньки ГО «НОН-СТОП», однак жодних доказів про отримання СУ ГУНП в м. Києві заяви про кримінальне правопорушення слідчому судді не надано.
Крім того, суд зазначає, що положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такий висновок узгоджується з положеннями, закріпленими у ст. 2 КПК України, в якій зазначається про те, що завданнями кримінального провадження є не лише захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а й забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як зазначено у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 по справі №761/20985/18 (провадження № 51-8007км18) положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення.
Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
За таких обставин, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений повноваженнями вносити відомості до ЄРДР; наявність в такій заяві короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведеного заявником; невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб'єкту і містить короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, впродовж 24 годин.
Водночас, заява ОСОБА_3 в розумінні ст. 11 КПК України не містить викладу обставин про вчинення кримінального правопорушення, які б могли об'єктивно свідчити, що подане заявником повідомлення про кримінальне правопорушення містить достатні відомості про реальність конкретної події кримінального правопорушення та є суспільно небезпечним.
Вказане вище дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до положень ст. 214 КПК України.
Слід зазначити, що кримінальний процесуальний закон дійсно не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових злочину. Однак, це не означає, що будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її подання тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
За результатами розгляду даної скарги, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 щодо зобов'язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 214, 303, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи СУ ГУНП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.10.2025 року за вих. № 12/10/2025-1-17 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1