ЄУ №712/14588/25
Провадження №2/712/5377/25
Іменем України
30 жовтня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради про захист порушених прав на житло,
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до відповідача, в якій просить визнати ОСОБА_1 головним наймачем квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та ненаданням доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу, надано строк для усунення недоліків.
28 жовтня 2025 року надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору та докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено наступне.
На виконання вимог ст. 175 ЦПК України судом здійснено перевірку щодо наявності або відсутності позову між указаними сторонами з аналогічними предметом та підставою позову.
За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З аналізу відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що 17 жовтня 2025 року до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання наймачем житлового приміщення, указаній справі присвоєно єдиний унікальний номер справи №712/14338/25.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу у зв'язку з поданням заяви про відкликання позовної заяви (https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 131136575). Ухвала набрала законної сили 21 жовтня 2025 року.
Із зазначеної ухвали вбачається, що заява про відкликання позовної заяви ОСОБА_1 до Черкаської міської ради надійшла до суду 20 жовтня 2025 року.
Одночасно із подачею заяви про відкликання позовної заяви, 20 жовтня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Грушевим Юрієм Віталійовичем через систему «Електронний суд» повторно (вдруге) подано до суду тотожну позовну заяву про захист порушених прав на житло, яку зареєстровано в АСДС та присвоєно єдиний унікальний номер 712/14588/25. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями остання передана для розгляду судді Стеценко О.С.
З викладеного вбачається, що за короткий проміжок часу (протягом 2 робочих днів) представник позивача ОСОБА_1 адвокат Грушевий Юрій Віталійович подав до Соснівського районного суду м. Черкаси дві тотожні (ідентичні) позовні заяви про захист порушених прав на житло, одну з яких після її автоматизованого розподілу між суддями було відкликано.
Слід зазначити, що 20 жовтня 2025 року позовну заяву про захист порушених прав на житло було подано до суду до вирішення заяви про відкликання позовної заяви у справі №712/14338/25, так як ухвала у справі №712/14338/25 про повернення позовної заяви у зв'язку з її відкликанням була постановлена 21 жовтня 2025 року.
Позови, які подавалися позивачем є ідентичними, зазначення різних відповідачів у справі №712/14338/25 - Черкаська міська рада, у справі №712/14588/25 - Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (який є структурним підрозділом Черкаської міської ради), не може бути розцінено як помилкова реалізація права на пред'явлення позову, оскільки позивач мав право замінити відповідача у первинній поданій позовній заяві, а отже, це свідчить про свідоме звернення з тотожними позовами, що очевидно виходить за межі добросовісного користування процесуальними правами.
Одночасно, судом не ставиться під сумнів право позивача повторно звернутись із тим самим позовом після його повернення, у зв'язку з відкликанням самим позивачем позовної заяви.
Суд не заперечує право позивача відкликати позов з мотивів його передчасного подання, проте після подання 20 жовтня 2025 року (понеділок) заяви про відкликання первинного позову, поданого до суду 17 жовтня 2025 року (п'ятниця), не дочекавшись розгляду своєї заяви, в той же день 20 жовтня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 адвокат Грушевий Юрій Віталійович вдруге подав той самий позов до суду, що ставить під сумнів його добросовісність.
Так, зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов'язує настання певних наслідків.
Безумовно як подача позову, так і його відкликання є передбаченими процесуальним кодексом правами позивача.
Суд вважає, що описані дії представника позивача ОСОБА_1 адвоката Грушевого Юрія Віталійовича вчинялися з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями та фактично зводяться до «обрання» судді, який буде здійснювати розгляд справи, предметом якої є визнання позивача наймачем житлового приміщення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частина 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гарантує кожному захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 ЦПК України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Однією із гарантій незалежності та безсторонності судді при здійсненні розгляду справи є випадковість визначення складу суду у певному спорі.
З огляду на наведене, суд вважає неприпустимою спробу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Грушевого Юрія Віталійовича здійснити маніпуляцію з автоматизованою системою розподілу справ між суддями, у зв'язку з чим визнає подання до Соснівського районного суду м. Черкаси двох позовних заяв про захист порушених прав на житло, які є тотожними, та подачу заяви про відкликання позову у справі №712/14338/25 після розподілу між суддями, зловживанням процесуальними правами - вчиненням дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. (Така правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у справі №640/36713/21 від 01.12.2022).
За загальним правилом цивільного судочинства учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (п. 11 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
За змістом положень цивільного процесуального закону зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов'язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Отже позивачем подано дві аналогічні позовні заяви про захист порушених прав на житло, що є маніпуляцією автоматизованого розподілу справ між суддями.
Ураховуючи зазначене, суд вбачає в діях представника позивача ОСОБА_1 адвоката Грушевого Юрія Віталійовича ознаки зловживання процесуальними правами, а саме щодо подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями (п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України).
Частиною 3 ст. 44 ЦПК України передбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради про захист порушених прав на житлослід залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 43-44, 257, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд
Визнати дії представника позивача ОСОБА_1 адвоката Грушевого Юрія Віталійовича зловживанням процесуальними правами.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради про захист порушених прав на житлозалишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручене у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.С. Стеценко