Справа № 703/5020/25
2/703/1751/25
28 жовтня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Биченка І.Я.,
за участю
секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,
провівши відкрите судове засідання у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю,
установив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі представника адвоката Кривельова В.В. звернулись до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення по 150000 грн. відшкодування моральної шкоди, завданою смертю батька ОСОБА_3 .
Позовна заява обґрунтована тим, що 30 січня 2025 року пасажирський потяг №107 сполученням «Кривий Ріг-Ясеня» із локомотивом ЧС8 №025, який рухався від станції Тараса Шевченка м. Сміла Черкаського району Черкаської області, у напрямку станції Перегонівка, що в адміністративних межах Балаклеївської ОТГ Черкаського району Черкаської області на 207 км пікету 1, здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який від отриманих травм помер на місці події.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - діти ОСОБА_3 , зазначають, що вони втратили батька, який, хоча був розлучений з їх матір'ю, проживав разом з ними, надав їм матеріальну та моральну підтримку.
Посилаючись на вказані обставини, позивачі звернулися до суду з позовом в якому просять стягнути з АТ «Українська залізниця» на їх користь по 150000 грн моральної шкоди кожному.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 серпня 2025 року провадження по справі відкрито. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2025 року закрито підготовче провадження по справі. Справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання позивачі та їх представник не з'явилися, надали суду заяви в яких розгляд справи просили проводити без їх участі, на задоволенні позову наполягали.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій розгляд справи просив проводити без його участі. У наданому суду відзиві просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на ту обставину, що в діях працівників залізниці відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 276 КК України зважаючи на те, що потерпіла особа допустила порушення «Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України» та отримала травмування із власної вини. У разі задоволення позовних вимог, просив зменшити розмір моральної шкоди до 30000 грн.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сміла Черкаського району Черкаської області.
Згідно довідки про причину смерті від 03 лютого 2025 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причина смерті: малокровність внутрішніх органів. Травма тіла.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2021 року, яке набрало законної сили 24 грудня 2021 року, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано.
Як вбачається з довідки виконавчого комітету Смілянської міської ради №603 від 07 лютого 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
30 січня 2025 року до ЄРДР відділом поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області внесено відомості про те, що 30 січня 2025 року близько 17 год. 24 хв. машиніст потягу №107 сполученням «Кривий Ріг-Ясиня» (ЧС8 №025 ТЧ-1 Київ-Пас.,511) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час руху зі сторони ст. Т. Шевченка в напрямку ст. Перегонівка, по не парній колії на 206 км пк 1 при швидкості 80км/год. здійснив наїзд на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився між коліями в горизонтальному положенні та на попереджувальні сигнали не реагував, внаслідок чого ОСОБА_3 помер на місці наїзду.
Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження №12025250350000069 від 12 березня 2025 року, 30 січня 2025 року до ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про травмування людини на залізничній колії.
30 січня 2025 року за даним фактом ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області внесено відомості до ЄРДР за №12025250350000069 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.276 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30 січня 2025 року близько 17 год. 24 хв. електропотяг №1073 сполученням «Кривий Ріг-Ясиня» з електровозом ЧС8№025, станція приписки ТЧ 1 ст. Київ-Пасажирський, вага потягу 716 тон, 44 осей, що був під керуванням локомотивної бригади «Оборотне моторвагонне депо ТЧ 1 ст. Київ-Пасажирський» машиніста ОСОБА_5 та помічника машиніста ОСОБА_6 , рухаючись по колії №1 (непарна колія) від станції Т. Шавченка, що в адміністративних межах м. Сміла Черкаського району Черкаської області у напрямку ст. Перегонівка, що в адміністративних межах с. Балаклея Балаклеївської ОТГ Черкаського району Черкаської області на 207 км пікет 1, скоїли наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який перебував на залізничній колії у непередбачуваному для цього місці в момент під'їзду електропотяга.
У результаті наїзду ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до висновку судово - медичної експертизи №05-6-02/037 від 03 лютого 2025 року смерть гр. ОСОБА_3 настала від поєднаної травми голови, шиї, тулуба та кінцівок, що супроводжувалася переломами кісток скелету із ушкодженнями внутрішніх органів і масивною кровотечею та отяготилася гострою крововтратою із малокровністю внутрішніх органів.
Ступінь прояву трупних явищ дозволяє думати про те, що із моменту смерті до моменту дослідження трупа в моргу пройшло більше 24 годин.
При судово-медичній експертизі трупа виявлені наступні ушкодження: переломи кісток мозкового і лицевого відділів черепа, травматичне викидання речовини головного мозку із черепної коробки, суцільний крововилив на внутрішній поверхні проекції підлеглих тканин до волосяної частини голови, просякання кров'ю м'яких покровів голови, рана на волосяній частині голови, численні синці та садна на поверхнях голови, двобічні переломи ребер по різним анатомічним лініям із розривами плеври та крововиливами в прилеглі тканини, переломи хребців хребтового стовпа із повним розходженням країв та розривом спинного мозку, переломи кісток тазу із крововиливами в прилеглі тканини, розрив стінок аорти в області її дуги, переломи під'язикової кістки, хрящів гортані та кілець трахеї із крововиливами у прилеглі тканини, розриви печінки, розчавлення селезінки, просякання кров'ю підшлункової залози, розриви навколосерцевої сумки, розриви та розчавлення серця, просякання кров'ю жирової капсули нирок, крововилив у лівій грудній порожнині (400 мл), у правій (300 мл), крововилив у черевній порожнині (100 мл), численні синці та садни на поверхнях шиї і тулуба, відкритий перелом середньої і нижньої третини лівої плечової кістки із ранами вданій області, закритий перелом середньої третини правої плечової кістки, рана в середній і верхній третині правої гомілки, рани верхньої і нижньої третин лівої гомілки, численні синці та садни на поверхнях шиї, тулуба та верхніх і нижніх кінцівках.
Дані ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета, можливо за механізмом травмування залізничним транспортом, прижиттєві, спричинені не задовго до смерті, містять ознаку тяжкого тілесного ушкодження, а саме небезпека для життя.
Смерть гр. ОСОБА_3 перебуває у прямому причинному зв'язку із даними ушкодженнями.
В крові виявлено етиловий спирт, кількість якого, промінюючи до живих людей, відповідає тяжкому отруєнню алкоголем.
Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_1 пояснив, що його батько ОСОБА_3 , останнім часом, проживав у жінки у с. Балаклея. Батько працював у СКП «Комунальник» та 30 січня 2025 року повідомив, що він отримав аванс та мав намір піти до своєї знайомої у с. Балаклею.
Відповідно акту службового розслідування аварії форми ЦРБО-2 від 07.02.2025 машиністом електровозу ОСОБА_5 подавались звукові сигнали великої гучності та було застосоване екстрене гальмування з подачею піску під колісні пари.
Відповідно до пояснень локомотивної бригади поїзду №107 переслідкуванні непарною колією перегону ім. Т. Шевченка- Перегонівка на 207 км, машиніст електровозу застосував екстрене гальмування з подачею піску під колісні пари для запобігання наїзду на людину, яка лежала на колії і на сигнали великої гучності не реагувала. Наїзду попередити не вдалося. Фактичний гальмівний шлях склав 500 м., розрахунковий 502,3 м.
Відповідно до Акту службового розслідування аварії, що був складений 07 лютого 2025 року, комісія працівників виробничого підрозділу служби колії «Корсунська дистанція колії» регіональної філії «Одеська залізниця» дійшла висновку, що випадок травмування потерпілого ОСОБА_3 , пов'язаний з порушенням самим потерпілим пунктів: 2.2 (Перед тим, як увійти в небезпечну зону (ступити на колію), потрібно впевнитись у відсутності' поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо); 2.3 (При наближенні поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо) треба зупинитись поза межами небезпечної зони, пропустити його і, впевнившись у відсутності рухомого складу, що пересувається по сусідніх коліях, почати перехід.);2.5 (Ходити по залізничних коліях та наближатися до них на відстань менше п'яти метрів.)
Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 54 від 19.02.1998 (зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 1059 від 22.11.2007) зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 24.03.1998 за № 193/2633.
Оскільки в діянні працівників залізниці складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 276 КК України встановлено не було та зважаючи на те, що потерпіла особа допустила порушення «Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України» у наслідок чого отримала травмування із власної вини, про що свідчать зібрані докази, кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно зі статтею 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що право кожного на життя охороняється законом.
Підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров'я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку руху поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України. Безпека руху поїздів - це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв (частини 1-2 статті 11 Закону України «Про залізничний транспорт»).
Пунктом 100 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457, передбачено, що залізниці повинні забезпечувати потреби населення у пасажирських перевезеннях, безпеку користування залізничним транспортом, необхідні зручності, якісне обслуговування пасажирів на вокзалах і в поїздах, своєчасне перевезення і збереження багажу і вантажобагажу.
У той же час Правилами безпеки громадян на залізничному транспорті України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 19 лютого 1998 року № 54, пішоходам дозволено переходити залізничні колії тільки у встановлених місцях (пішохідні мости, переходи, тунелі, переїзди тощо); перед тим, як увійти в небезпечну зону (ступити на колію), потрібно впевнитись у відсутності поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо); при наближенні поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо) треба зупинитись поза межами небезпечної зони, пропустити його і, впевнившись у відсутності рухомого складу, що пересувається по сусідніх коліях, почати перехід (пункти, 2.1 - 2.3). Пішоходам заборонено ходити по залізничних коліях та наближатися до них на відстань менше п'яти метрів; переходити і перебігати через залізничні колії перед поїздом (або локомотивом, вагоном, дрезиною тощо), що наближається, якщо до нього залишилося менше ніж 400 м. (пункти, 2.5, 2.6).
Згідно з пунктом 2.20 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України пішоходам забороняється знаходитись на об'єктах залізничного транспорту в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно ч.2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам, дітям, а також іншим особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. (ч.3 ст. 23 ЦК України).
Згідно з ч.4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачам моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Частиною 5 ст. 1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.
Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.
Під непереборною силою необхідно розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини 1 статті 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого необхідно розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид, умисний злочин).
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1193 ЦК України, шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено.
Положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність.
Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).
Приймаючи рішення про стягнення завданої позивачам моральної шкоди суд врахувавши наведені обставини та норми матеріального права, установлені обставини справи, зокрема те, що потерпілий, проявляючи грубу необережність, а саме: перебував у нетверезому стані на залізничній колії у не передбаченому для цього місці та знехтував Правилами безпеки громадян на залізничному транспорті, відсутність доказів за наявності яких відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки виключається, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування шкоди у сукупності з іншими фактичними обставинами, тяжкість та глибину душевних страждань позивачів, які носять триваючий характер, невідворотність наслідків, що наступили, втрату позивачами батька, що призвело до істотних негативних змін в особистому житті, з урахуванням того, що життя людини є найвищою соціальною цінністю, виходячи з міркувань розумності, співрозмірності та справедливості, з урахуванням того, що моральна шкода відшкодовується не з метою збагачення, а носить компенсаційних характер завданим стражданням, приходить до висновку, про стягнення на користь позивачів моральної шкоди в розмірі 50000 грн 00 коп. кожному.
При цьому суд зазначає, що гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, від 23 листопада 2022 року в справі № 686/13188/21, від 19 квітня 2023 року в справі № 336/10216/21.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-266, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю - задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 50000 гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 50000 гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.
У решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави 3000 грн. 00 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 виданий 08 листопада 2019 року Смілянським РВ УДМС України в Черкаській області;
позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 33908322.
Суддя І.Я. Биченко