Справа № 703/4683/25
2/703/1662/25
про повернення позовної заяви
29 жовтня 2025 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
Ухвалою судді від 22 липня 2025 року дану позовну заяву залишено без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України із наданням терміну для усунення недоліків.
Ухвала судді від 22 липня 2025 року була направлена 24 липня 2025 року позивачу на поштову адресу, зазначену ним у позовній заяві.
Поштовий конверт повернувся до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Станом на момент винесення даної ухвали, позивачем недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі судді від 22 липня 2025 року, не усунуті.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення. Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань цивільного судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними у пункті1 статті6 Конвенції.
Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при зверненні до суду, подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Отже, залишаючи заяву без руху, позивач ОСОБА_1 був поінформований про обов'язок виправити недоліки поданої ним позовної заяви, а саме, привести її зміст та форму, відповідно до вимог статей 175,177 ЦПК України.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи матеріали справи, встановлено, що звернувшись до суду із позовною заявою, станом на 29 жовтня 2025 року, позивач не цікавився рухом справи, прийнятими судовими рішеннями, хоча мав таку можливість.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, із врахуванням положень ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи що недоліки позовної заяви та її невідповідність вимогам ст. 175, 177, 285 ЦПК України, оскільки позовна заява має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, які передбачені положеннями ЦПК України, про що було зазначено в ухвалі судді від 22 липня 2025 року, не усунуті у строк встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню.
До того ж, відповідно до приписів ст. 127 ЦПК України, позивачем до суду не подано заяв про поновлення або продовження процесуального строку для вчинення процесуальних дій, зокрема, подання заяв, документів тощо.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 175-177, 185, 258-261, 285, 353-355 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - вважати неподаною та повернути заявнику
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя : В.О. Прилуцький