Справа № 562/2951/25
іменем України
30.10.2025 року Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025181130000084 від 06.03.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладенням обов'язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначає, що обвинувачений ніде не працює, має змогу вільно пересуватися територією Рівненського району Рівненської області та покидати місце свого проживання на довгий період часу, перебувати у будь-якому іншому місці. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину, ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності за вчинене ним діяння може виїхати за територію Рівненської області, тому існують об'єктивні ризики можливості переховування обвинуваченим від суду та правоохоронних органів. Оскільки обвинуваченому відоме місце проживання свідків, переслідуючи мету перешкоджання кримінальному провадженню, ОСОБА_4 матиме можливість незаконно впливати на свідків з метою зміни та перекручування їх показів або відмови від показань. Крім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме враховуючи, що санкцією передбачено конфіскацію майна, може переховувати належне йому майно. ОСОБА_4 знайомий з наркозалежними особами, що проживають на території Рівненського району, тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі, він знову може вчинити злочини у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не пов'язаних із триманням під вартою, не здатен забезпечити перебування обвинуваченого за місцем свого проживання, своєчасне його з'явлення до суду, попередити вчинення ним інших кримінальних правопорушень та виключення можливості незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники - адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, викладених у поданих письмових запереченнях та просять застосувати щодо обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, а саме: цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора та учасників справи суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Установлено, що ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 вересня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 по даній справі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжений до 07 листопада 2025 року.
Прокурором належним чином обґрунтовано, що обставини, які стали підставою для тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - продовжують існувати, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Приймаючи до уваги сукупність вказаних вище і повідомлених сторонами кримінального провадження обставин, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у інкримінованих злочинах, дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, сімейний стан, майновий стан, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватися від суду, незаконно впливати на інших учасників у кримінальному провадженні, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні та враховуючи, що на даний час судове провадження з об'єктивних причин не завершене, докази в судовому засіданні ще не перевірені, залишаються не допитаними свідки, а також для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням визначеного раніше розміру застави в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу відсутні.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться захисом на користь обвинуваченого, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.
На підставі наведеного, клопотання обвинуваченого та його захисників про зміну запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 342-345, 392 КПК України, суд
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" строком до 25 грудня 2025 року включно із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (Двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
У випадку внесення заставодавцем застави та пред'явлення службовій особі місця ув'язнення документа, що підтверджує внесення застави, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає звільненню з під варти з покладенням обов'язків прибувати до прокурора, суду за викликом, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25 грудня 2025 року включно.
Копію ухвали суду вручити обвинуваченому, його захисникам та прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1