Справа № 562/3146/25
"16" жовтня 2025 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді Саган Л.В.
за участю секретаря судового засідання Шепелюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви зазначає, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 04 вересня 1999 року до 20 травня 2025 року. Від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стверджує, що упродовж останнього року вона неодноразово зверталася до правоохоронних органів у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 вчиняє стосовно неї та їх дітей домашнє насильство, ображає її нецензурними словами, чинить психологічний тиск, переслідує її, постійно вимагає гроші, принижує її в присутності сторонніх людей. Крім того, погрожує вчинити фізичну розправу над нею та дітьми, зокрема погрожує вчинити підпал її житлового будинку. Поведінка ОСОБА_2 почала бути занадто агресивною.
Вважає, що вона є жертвою психологічного насильства, а тому потребує захисту у порядку передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Просить суд видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 строком на 6 (шість) місяців, яким визначити тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань меншу 100 м до місця її проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 , а також місця її роботи та інших місць частого відвідування; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні розмови або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги заяви про видачу обмежувального припису підтримала частково та подала заяву, в якій просить суд не застосовувати до ОСОБА_2 заборону вести з нею листування, телефонні розмови або контактувати з нею через інші засоби зв'язку і через третіх осіб. В іншій частині вимоги заяви підтримала, просить задовольнити. Пояснила суду, що вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. Після розлучення її колишній чоловік проживає окремо від сім'ї, має власне житло. Однак вона зазнає постійного психологічного тиску з боку ОСОБА_2 . Він почав систематично проявляти стосовно неї та їхніх спільних дітей безпідставну агресію, цькувати, погрожувати, психологічно тиснути, виражатися на їхню адресу нецензурною лайкою, вживає алкогольні напої, внаслідок чого між ними виникають численні сварки, що породжує психологічне домашнє насильство як стосовно неї, так і стосовно дітей. Вона неодноразово зверталася за допомогою до відділення поліції №6 Рівненського управління поліції ГУНП у Рівненській області. Працівниками поліції двічі було винесено термінові заборонні приписи стосовно кривдника та складено протоколи про адміністративне правопорушення, проте це не припинило протиправної поведінки ОСОБА_2 і він продовжує вчиняти відносно неї та дітей домашнє насильство психологічного характеру.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, його виклик до суду здійснювався відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Вислухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 04 вересня 1999 року та рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 травня 2025 року в справі № 562/828/25 шлюб розірвано.
Заявник ОСОБА_1 проживає разом з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 1985/07-11/25 від 06 жовтня 2025 року.
Житловий будинок АДРЕСА_1 належить заявниці ОСОБА_1 на праві приватної власності, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав №336022309 від 17 червня 2023 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 березня 2025 року та 22 вересня 2025 року відносно ОСОБА_2 відділенням поліції №6 Рівненського управління поліції ГУНП у Рівненській області було винесено термінові заборонні приписи стосовно кривдника в зв'язку зі скоєнням ним домашнього насильства психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_1 .
Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2025 року в справі № 562/865/25 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП за вчинення у АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп'яніння, домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 , що виражалося у висловлюванні в її адресу нецензурною лайкою та погрозами фізичною роправою.
Крім того, в провадженні Здолбунівського районного суду Рівненської області перебуває справа № 562/3158/25 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП. У протоколі про адмінісративне правопорушення серії ВАД № 159798 від 22 вересня 2025 року зазначено, що 22 вересня 2025 року близько 12 год. 15 хв. у АДРЕСА_1 ОСОБА_2 повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , а саме: умисно виславлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків повнолітні діти сторін - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пояснили суду, що їх батько ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, систематично вчиняє відносно них та їх матері психологічне насильство, ображає нецензурною лайкою, погрожує.
Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що він є батьком заявниці ОСОБА_1 . Його колишній зять ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, регулярно вчиняє відносно його дочки ОСОБА_1 та онуків психологічне насильство. Він неодноразово був присутній під час їх конфліктів, в ході яких ОСОБА_2 принижував заявника, виражався до ОСОБА_1 нецензурною лайкою.
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Даний Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів - осіб, які постраждали від такого насильства.
Як визначено п.п. 3, 6, 7, 8, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Отже, враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
У ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - колишнє подружжя.
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
З урахуванням змісту вищевказаних норм, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин та наявності ризиків.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оцінивши в сукупності досліджені судом докази та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про доведеність фактів вчинення ОСОБА_2 психологічного насильства відносно заявниці, а також наявність обґрунтованих ризиків настання насильства у майбутньому.
З огляду на викладене, заява про видачу обмежувального припису є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Керуючись ст.ст.12, 263, 265, 350-1 - 350-6 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , строком на 6 (шість) місяців у вигляді заходів тимчасового обмеження його прав, з покладанням на нього обов'язків, а саме:
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наближатися на відстань меншу 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а також до місця її роботи та інших місць частого відвідування ОСОБА_1 .
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Копію рішення після його проголошення негайно вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копію рішення суду негайно надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Копію рішення направити до відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_3 , на профілактичний облік та до Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .