іменем України
смт Зарічне
29 жовтня 2025 року Справа № 752/8392/25
Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Зейкан Н. М.
з участю секретаря судових засідань Костюкович М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Зарічненський відділ державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з вищезазначеним адміністративним позовом.
В позовній заяві вказував, що із постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2025 року він дізнався про те, що відповідач звернувся до виконавчого органу із заявою про примусове виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ № 00002667 від 12.11.2024 року, для примусового стягнення з нього штрафу у розмірі 17000,00 грн. Після ознайомлення з вищевказаною постановою він негайно, в добровільному порядку сплатив штраф в розмірі 8500 гривень. Він двічі звертався до відповідача із заявами про перегляд рішення про зверенення постанови до примусового виконання, надавши йому можливість добровільно виконати постанову, оскільки копії постанови серії АВ № 00002667 від 12.11.2024 року він взагалі не отримував з причин невручення йому постанови працівниками Укрпошти. Незважаючи на його доводи, що він постанови про притягнення його доадмінвідповідальності не отримувавав, а тому добровільно сплатити штраф він не міг, відповідач в задоволенні його прохання про поновлення строку виконання постанови в добровцільному порядку, відмовив.
Вважає, що постанова серії АВ № 00002667 від 12.11.2024 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі не набрала законної сили. Поштове відправлення №0610206167842 від відповідача йому взагалі не доставлялась по тій причині, що листоноша перебувала у відпустці у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю. В порушення порядку надання послуг поштового зв'язку, які регулюються Правилами надання послуг поштового зв'язку, оператором поштового зв'язку не вживались заходи для вручення йому відправлення, а тому не може вважатись "неврученою" в розумінні вищевказаних Правил.
ОСОБА_1 в заяві вказував, що вищезавзначеною постановою, як виконавчим документом, звернутим відповідачем до примусового виконання, порушено його право на виконання постанови добровільно у встановлений законом строк у розмірі 8500 грн. Окрім того, через передчасне надсилання постанови на примусове виконання, йому поряд із подвійною сплатою штрафу потрібно сплатити виконавчий збір, чим порушуються його права та інтереси.
Покликаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просив визнати постанову серії АВ №00002667 від 12.11.2024 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі такою, що не підлягає примусовому виконанню про стягнення з нього штрафу в подвійному розмірі - 17000 грн.
Ухвалою суду від 19 серпня 2025 року ухвалено про розгляд справи з проведенням судового засідання без повідомлення (виклику) виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для подання відзиву.
26.10.2025 року на адресуду суду надійшов відзив Державної служби україни з безпеки на транспорті.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що в позовній заяві позивач вказує, що відносно нього було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 12.11.2024 р. серії АВ №00002667. В подальшому вищезгадана постанова була звернена до виконання в примусовому порядку, оскільки штраф встановлений постановою не був сплачений протягом встановленого законодавством строку на добровільне виконання постанов. Постанова від 12.11.2024 р. серії АВ №00002667 була направлена рекомендованими повідомленнями №0610206167842, на поштову адресу позивача (вул. Лісгоспна, 25, с. Зарічне, Рівненська обл., 34000). Відповідно до частини 3 статті 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. За змістом статті 300-2 КУпАП перебіг строків на виконання постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті пов'язано з моментом набрання нею законної сили та з цього часу у порушника виникає право протягом 10 днів на добровільну сплату штрафу або оскарження постанови, а у суб'єкта владних повноважень виникає право протягом 30 днів на її примусове виконання, з дня набрання нею законної сили. Укртрансбезпекою виконано всі законодавчо встановлені дії щодо направлення на адресу позивача, яка внесена до державних реєстрів оскаржуваної постанови. Наведені позивачем доводи фактично стосуються іншого суб'єкта правовідносин, а саме АТ «УКРПОШТА». А тому, не можуть бути покладені в основу позовних вимог до відповідача.
Покликаючись на вищевикладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з постанови серії АВ № 00002667 від 12.11.2024 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, ОСОБА_1 притягнутий до адмінвідповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП і на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 гривень.
Зі змісту позовної заяви вабачається, що позивач ОСОБА_1 вважає вищевказану постанову законною.
Судом встановлено, що ключовим для вирішення цього спору є встановлення дати набрання законної сили постановою АВ № 00002667 від 12.11.2024 року, оскільки пред'явити до виконання можливо лише той виконавчий документ, який набрав законної сили, а також встановлення обставини, щодо того, чи сплата штрафу відбулася у строки, встановлені для добровільного виконання постанови.
Згідно постанови державного виконавця Зарічненського відділу державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області про відкриття виконавчого провадження ВП №77418517 від 10.03.2025 року, відкрито виконавче провадження щодо виконання постанови АВ №00002667 від 12.11.2024 року про стягнення ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Як вбачається з квитанції приватбанку, 19.03.2025 року ОСОБА_1 сплачено штраф у розмірі 8500,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 оскаржує дії Державної служби з безпеки на транспорті щодо направлення постанови серії АА №00009951 від 15.06.2023 на примусове виконання до виконавчого органу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження»
За правилами статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом правил п.6 ч.1 ст. 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Статтею 298 КУпАП встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Разом з тим, згідно з положеннями статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до абз. 3 статті 291 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Так, стаття 300-2 КУпАП, яка регулює порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, визначає, що у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.
Як вбачається з матеріалів справи 12.11.2024 року Державною службою України з безпеки на транспорті прийнято постанову серії АВ №00002667 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення штрафу 8500,00 грн. за порушення вимог ч.2 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно долученої до відзиву копії поштового відправлення 0610206167842, вищевказана постанова була направлена поштовим зв'язком з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 . Згідно довідки про причини повернення/досилання, поштове відправлення повернуте адресату Державній службі України з безпеки на транспорті з причин закінчення терміну зберігання.
За змістом копії постанови серії АВ №00002667, постанова набрала законної сили 21.01.2025 року, а строк пред'явлення постанови до виконання до 26.02.2025 року.
Порядок надання послуг поштового зв'язку регулюється Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів Українивід 5 березня 2009р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів Українивід 10 жовтня 2023 р. № 1071) - далі «Правила».
Згідно пп.2 п.2 Правил вручення поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції, що визначається оператором поштового зв'язку.
Згідно п.1.5 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. N 211 надання послуг поштового зв'язку здійснюють:
а) об'єкти поштового зв'язку: поштамти, вузли поштового зв'язку (ВуПЗ), центри поштового зв'язку (ЦПЗ), відділення поштового зв'язку (ВПЗ), у тому числі пересувні відділення поштового зв'язку (ПВПЗ), пункти поштового зв'язку (ППЗ);
б) листоноші під час доставки пошти;
в) начальники відділень (оператори пунктів) поштового зв'язку під час обходу доставних дільниць при виконанні обов'язків листонош;
г) позаштатні працівники поштового зв'язку за агентськими угодами.
Також, відповідно п.1.4 Порядку пересилання відправлень "Укрпошта Документи", затвередженого наказом АТ "Укрпошта" від 19.08.2021 року №135, відправлення Документи - внутрішнє поштове відправлення (реєстрований лист з оголошеною цінністю) з вкладенням документів на паперовому носії, що приймається, перевозиться і доставляється найшвидшим способом.
За змістом п.7.1.3 вищевказаного Порядку, відправлення Документи, які адресовані до дверей доставляються кур'єром (листоношею) не пізніше наступного робочого дня після їх надходження до ВПЗ.
Згідно п.104 Правил у разі неможливості вручення адресату (одержувачу) поштового відправлення, поштового переказу таке відправлення, переказ повертаються відправнику, крім випадків, якщо відправник під час оформлення поштового відправлення, поштового переказу визначив інший порядок розпорядження поштовим відправленням, поштовим переказом.
Невручені одержувачам або відправникам поштові відправлення, поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку протягом строку, визначеного цими Правилами. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - такими, що не виплачені.
Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 580/6090/20 (адміністративне провадження № К/9901/27439/21) вказав, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища. Цей запис здійснює працівник поштового зв'язку.
Отже, за змістом Правил надання послуг поштового зв'язку та внутрішніми нормативними документами AT «Укрпошта», якими регламентовано технологічний процес вручення рекомендованого поштвого відправлення, а також за містом сталої судової практики Верховного Суду, з метою вручення рекомендованого поштового відправлення листоноша, або особа, яка виконує її обов'язки, зобов'язана доставити одержувачу таке рекомендоване поштове відправлення за вказаною в ньому адресою, встановити особу одержувача, вручити безпосередньо йому це відправлення, що підтверджуєтсья підписами як одержувача так і листоноші.
І лише у разі неможливості вручити таке відправлення під час його безпосередньої доставки одержувачу за його адресою, вказане відправлення повертається у відділення (вузол) поштового зв'язку, зберігається протягом визначеного часу, і лише після цього за змістом пункту 104 Правил вважається «неврученим» та повертається відправнику.
Згідно довідки начальника Зарічненськогно відділення поштового зв'язку Рівненської області від 12.03.2025 року, 21.11.2024 року на відділення 34000 надійшов лист ОСОБА_1 0610206167842. Лист не був доставлений адресату, тому, що листоноша перебувала на лікарняному до кінця 2024 року.
Таким чином, судом встановлено, що постанова серії АВ №00002667 ОСОБА_1 не доставлялась та станом на 19.03.2025 року - день оплати штрафу в розмірі 8500 грн, законної сили не набрала.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 сплатив штраф у розмірі 8500 гривень у передбачений ч.2 ст.300-2 КУпАП строк.
Таким чином, суд приходить висновку, що ОСОБА_1 своєчасно виконав обов'язок щодо сплати штрафу у розмірі 8500 грн.
Враховуючи, що постанова серії АВ №00002667 звернута до примусового виконання не з вини ОСОБА_1 , останній добровільно у встановлений заоном строк та спосіб сплатив штраф, а тому суд вважає, що постанова серії АВ №00002667 є такою, що не підлягає примусовому виконанню про стягнення із ОСОБА_1 штрафу в подвійному розмірі.
Керуючись статями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія АВ № 00002667 від 12.11.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на накладено адміністративний штраф у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн., та яку Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) передано на примусове виконання як виконавчий документ, за яким було відкрито виконавче провадження ВП № 77418517, такою, що не підлягає примусовому виконанню по стягненню із ОСОБА_1 штрафу у подвійному розмірі - 17000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, місцезнаходження вулиця Антоновича, 51, м.Київ, 03150, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Зарічненський відділ державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження вулиця Лесі українки, 3, селище Зарічне, Враський район, Рівненська область, ЄДРПОУ 35067823.
Головуючий Н.М. Зейкан