вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/486/25
Провадження №2/547/371/25
17 жовтня 2025 року с-ще Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Самойленко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Харченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (далі - ТОВ "Діджи Фінанс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що між ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_1 13.04.2016 було укладено угоду № 200502261, відповідно до умов якої ПАТ "Банк Михайлівський" надало відповідачу грошові кошти в розмірі 10883,25 грн зі встановленим строком користування з 13.04.2016 по 13.04.2018, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20.07.2020 року ТОВ «Діджи фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором, укладеним з відповідачем. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості.
Щодо реєстру кредитних договорів (відступлених) до договору відступлення вимоги 20.07.2020 року, то оскільки кредитний портфель придбано з електронного аукціону Національної електронної біржі, протокол №UA-EA-2020-06-09-000032 15.06.2020 - то інформація про відступлення права вимоги міститься в публічному доступі на сайтах https://zakupivli.pro/auctions/ua-ea-2020-06-09-000 (посилання на аукціон) та https://torgi.fg.gov.ua/216108 (посилання на паспорта на сайті ФГВФО).
23.05.2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду, який мав право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов'язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору.
20.07.2020 між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу № 7_БМ від 20.07.2020, відповідно до умов якого право вимоги в тому числі і за договором № 200502261 від 13.04.2016 перейшло до ТОВ "Діджи Фінанс".
Відповідач ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 43252,55 грн, що складається і: суми заборгованості 29201,84 грн, суми інфляційних втрат 11420,14 грн, суми 3 % річних 2630,57 грн.
Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вказану суму боргу в розмірі 43252,55 грн, понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу.
Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 20.05.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача ТОВ "Діджи фінанс" належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з'явився. В позовній заяві просив розгляд даної справи проводити без його участі (а.с. 5).
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, оскільки ним погашено заборгованість за цим кредитним договором.
Заявами від 15.07.2025, 30.07.2025 відповідачем долучені письмові докази по справі, а саме повідомлення про здійснене відступлення ПАТ «Платинум Банк» від 04.08.2017, повідомлення про сплату заборгованості від 20.05.2016, повідомлення про відступлення прав вимоги за договором від 07.08.2017, інформаційну картку позичальника за кредитом №298/808СLFK3IT2 від 13.06.2016, претензію від 31.10.2019 та платіжні інструкції (а.с. 135-149, 150).
Представник відповідача адвокат Грущенко С.Г. в судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позов.
Відповідно до письмового відзиву вказав, що позовна заява ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 не підлягає до задоволення у зв'язку з наступним. У позовній заяві позивач вказує, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 200502261 від 13.04.2016 - 29201,84 грн., сума збитків з урахуванням 3 %річних - 2626,59 грн, сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 12739,12 грн, разом заборгованість становить 44567, 55 грн. Але це не відповідає дійсності, так як відповідно до повідомлення ПАТ «Банк Михайлівський» від 20.05.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда» був укладений договір факторингу № 1905 від 19.05.2016 , згідно з яким відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 200502261 від 13.04.2016, що укладений між ПАТ «Банк Михайлівський» і ОСОБА_1 .
У повідомленні ПАТ «Платинум Банк» № 10/6684-Л від 04.08.2017 вказано, що 04.08.2017 ПАТ «Платинум Банк» відступлено (передано у власність) ПАТ «Кредобанк» права грошової вимоги Банку до позичальників (фізичних осіб). Починаючи з 04.08.2017 всі зобов'язання за договорами необхідно виконувати на користь ПАТ «Кредобанк». Також разом з повідомленням ПАТ «Платинум Банк» надав відповідачу інформаційну картку позичальника за кредитом.
Відповідно до повідомлення ПАТ «Кредобанк» № 20-3700-3893/17 від 07.08.2017 з 04.08.2017 між ПАТ «Платинум Банк» та ПАТ «Кредобанк» укладено договір про відступлення прав вимоги за договором, починаючи з 04.08.2017 новим кредитором за договором є ПАТ «Кредобанк».
Згідно довідки АТ «Кредобанк» № 236-51906т/25 від 15.08.2025, 05.12.2019 ОСОБА_1 повністю виконав боргові зобов'язання за кредитним договором № 298/808CLFK3IT2 від 13.06.2016.Отже, заборгованість відповідача, яка зазначена у позовній заяві, виконана відповідачем у повному обсязі.
Також клопотанням від 17.10.2025 додано до матеріалів справи докази на підтвердження викладених у відзиві на позовну заяву обставин (а.с.190-212).
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що між ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_1 13.04.2016 було укладено угоду № 200502261, відповідно до умов якої ПАТ "Банк Михайлівський" надало відповідачу грошові кошти в розмірі 10883,25 грн з встановленим строком користування з 13.04.2016 по 13.04.2018, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Так, відповідачем ОСОБА_1 підписана заява №200502261, анкета № 2662335, довідка про умови кредитування та орієнтовна сукупну вартість споживчого кредиту, графік платежів.
20.07.2020 року ТОВ «Діджи фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», зокрема, за договором, укладеним 13.06.2025 з відповідачем. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості. Рахунок клієнта 29097531581201. Строк кредиту 730 днів, розмір процентної ставки за кредитом 0,0001 % річних. Разова комісія за видачу кредиту 1,5 %. Сукупна вартість кредиту 140,72 % річних. Щомісячний платіж 903,00 грн. Останнній платіж 896,01 грн. Дата платежу 13 числа кожного місяця з 05.2016 по 04.2018. Штраф за кожний несвоєчасно сплачений платіж згідно графіку платежів за кредитним договором 50 грн, 100,00 грн, 250,00 грн, 500,00 грн. ПАТ "Банк Михайлівський" свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі (а.с. 14, 15, 16-18).
23.05.2016 згідно рішення Правління Національного банку України № 14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
20.07.2020 на підставі договору № 7_БМ ТОВ "Діджи Фінанс" набуло право вимоги ПАТ "Банк Михайлівський" до позичальників, зазначених у Додатку № 1 до договору.
Також встановлено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16 рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 скасовано в частині немайнових вимог з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ "Діджи Фінанс" у цій частині. Застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов'язано ТОВ "ФК "Плеяда" передати ТОВ "Діджи Фінанс" документи, отримані ним від ПАТ "Банк Михайлівський" згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2. Визнано відсутніми у ТОВ "ФК "Плеяда" будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2 до зазначеного договору факторингу. Визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 № 1, укладений між ТОВ "ФК "Плеяда" та ТОВ "ФК "Фагор". Зобов'язано ТОВ "ФК "Фагор" передати ТОВ "Діджи Фінанс" документи, отримані ним від ПАТ "Банк Михайлівський" згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2. Визнано відсутніми у ТОВ "ФК "Фагор" будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2, актах прийому-передачі від 20.05.2016 до зазначеного договору факторингу № 1 і № 2, та в договорі факторингу від 20.05.2016 № 1 та додатках до нього (а.с. 24-35).
Щодо твердження позивача про повне виконання зобов'язань за даним кредитним договором та відсутністю у нього заборгованості, судом встановлено, що воно не відповідає дійсності. Надані позивачем докази підтверджують сплату кредиту відповідно до договору №298/808CLFK3IT2 від 13.06.2016, укладеного відповідачем ОСОБА_1 з ПАТ «Платинум Банк» (а.с. 159, 171), правонаступником прав і обов'язків якого стало АТ «Кредобанк» (а.с. 173).
Отже, довідкою підтверджено відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» відповідно до договору №298/808CFK31T2 від 13.06.2016 в розмірі 16361,61 грн, тобто не за договором від 13.04.2016 №200502261, заборгованість за яким є предметом даного спору. Долучені відповідачем докази не спростовують наявність заборгованості за договором №200502261 від 13.04.2016.
Згідно п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норма якої застосовується й до кредитних правовідносин, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відтак, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Судом враховано, що ПАТ "Банк Михайлівський" свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним договором зобов'язань належним чином не виконав.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
20.07.2020 року ТОВ «Діджи фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16 відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості (а.с. 37-38, 39).
Відповідно до виписки по заборгованості, а також реєстру боржників у відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 200502261 від 13.04.2016 становить 29201,84 грн, сума збитків з урахуванням 3 % річних 2630,57 грн, сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань 11420,14 грн, що разом становить 43252,55 грн (а.с. 9, 40-110, 111).
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем було порушено умови, на яких ним було взято кредит, а тому вимога позивача щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29201,84 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача суми збитків з урахуванням 3 % річних в розмірі 2630,57 грн та суми збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань в розмірі 11420,14 грн, суд звертає увагу на наступне.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Такий правовий висновок було підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 процентів річних та інфляційних втрат до задоволення не підлягає.
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, для підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано: договір № 26 про надання правової допомоги від 15.02.2024 між ТОВ «Діджи Фінанс» та АБ «Анастасії Міньковської», додаткову угоду до договору № 26 про надання правової допомоги від 15.02.224, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 11306/10, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АБ «Анастасії Міньковської» на суму 7000,00 грн (а.с. 8, 13, 20, 21-23).
Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Також у постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову, часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 3000,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1635,48 грн (2422,40 х 29201,84/43252,55)(а.с. 6).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанси " заборгованість за кредитним договором № 200502261 від 13.04.2016 у розмірі 29201,84 грн ( двадцять дев'ять тисяч двісті одну гривню 84 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" судовий збір у розмірі 1635,48 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс " 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіакорнструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; код ЄДРПОУ 42649746).
Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне судове рішення складено 30.10.2025.
Суддя Л.М.Самойленко