вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/1019/25
Провадження №1-кп/547/121/25
30 жовтня 2025 року с-ще Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачена ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
провівши в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12025170510000420, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19.07.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Семенівка Семенівського району Полтавської області, громадянки України, працюючої в ТОВ «Глобине м'ясокомбінат», з середньою освітою, одруженої, має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 Кримінального кодексу України,
18 липня 2025 року близько 23 год. 30 хв. за місцем мешкання ОСОБА_4 та її сина ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , прийшов у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_5 , який є вітчимом ОСОБА_7 . Після чого, між подружжям виникла сварка, в ході якої ОСОБА_5 штовхав ОСОБА_4 та словесно ображав останню, внаслідок чого жінка, зателефонувала своєму сину ОСОБА_7 та повідомила про конфлікт.
ОСОБА_7 , прийшовши до домоволодіння за вищевказаною адресою та побачивши відчима, з метою захисту своєї матері від нападів ОСОБА_5 , наніс один удар рукою, стиснутою в кулак останньому, від чого ОСОБА_5 впав спиною на землю.
У подальшому між чоловіками почалася бійка, в ході якої ОСОБА_5 схопив ОСОБА_7 за шию лівою рукою, повалив не землю та сів на нього зверху, чим позбавив можливості рухатись. У результаті чого ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді переривчастого, полосоподібного синця на грудній клітці зліва із садном під бурою кіркою дещо вище рівня шкіри, які відповідно до висновку експерта від 21.07.2025 № 134 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У цей час ОСОБА_4 з метою припинення протиправних дій відносно ОСОБА_7 , захищаючи його та себе від суспільно-небезпечного посягання зі сторони ОСОБА_5 , з метою негайного його відвернення та припинення, зайшла в будинок, взяла зі столу кухонний ніж, та тримаючи його у правій руці, нанесла, ОСОБА_5 один удар в поперекову область по біляхребетної лінії.
Після нанесення удару ножем ОСОБА_5 не відпустив сина ОСОБА_7 , а натомість, продовжив свої протиправні дії. Внаслідок чого, ОСОБА_4 , продовжуючи тримати кухонний ніж у правій руці, належним чином не оцінивши засоби захисту та нападу, діючи з перевищенням меж необхідної оборони, усвідомлюючи, що такий спосіб захисту явно не відповідає небезпечності посягання, умисно нанесла, ОСОБА_5 ножем один удар в область поперекової ділянки зліва по лопатковій лінії.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 173 від 21.08.2025 заподіяла ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді непроникаючого колото - ріжучого поранення в поперековій області по біляхребетної лінії, яке утворилось від одноразової дії колюче - ріжучим предметом типу ножа, кваліфікується, як легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото - різаного поранення поперекової ділянки зліва по лопатковій лінії з пошкодженням капсульно - зав'язкового апарату хребта, низхідного відділу товстої кишки, розлитого серозно - геморагічного перитоніту та заочеревинної гематоми, яке утворилося від одноразової дії колюче - ріжучим предметом типу ножа, яке кваліфікується, як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент його спричинення.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України.
Одночасно з обвинувальним актом до суду надійшла угода про примирення між підозрюваною ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 від 30 вересня 2025 року.
Відповідно до умов угоди підозрювана ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, у якому їй повідомлено про підозру, визнала повністю, щиросердечно розкаялася та повністю підтвердила обставини вчиненого кримінального правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_5 цивільний позов не заявляв, так як претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченої він не має.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ст. 124 КК України у вигляді 2-х років пробаційного нагляду.
Сторонам було роз'яснено про наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, які полягають у наступному:
- для ОСОБА_4 - обмеження права оскарження вироку згідно з положенням ст. ст. 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 474 КПК України;
- для ОСОБА_5 - обмеження права оскарження вироку згідно з положенням ст. ст. 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягти ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила про можливість затвердження угоди про примирення.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що будь-яких претензій до обвинуваченої не має, угода про примирення ними укладена добровільно, наслідки укладення та затвердження угоди йому зрозумілі. Просив затвердити угоду та призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні визнала себе виною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України. Просила затвердити угоду про примирення, наслідки затвердження угоди їй відомі і зрозумілі.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що сторони повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення щодо якого ОСОБА_4 визнає себе винуватою, цілком розуміє права обвинуваченої, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Розглядаючи в порядку п 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) про примирення.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає угоджену сторонами міру покарання.
Враховуючи вищенаведене, заслухавши думку прокурора, обвинуваченої, потерпілого, які просили затвердити угоду про примирення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України, з'ясувавши в обвинуваченої що вона розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України її права, обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винною; вид покарання та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченій покарання, узгоджене сторонами.
При призначенні покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкціях статей (санкцій частин статей) Особливої частини КК України, що передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення та відповідно до положень Загальної частини КК України.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінального процесуальногокодексуУкраїни стосовно призначення покарання.
Обираючи міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 124 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює в ТОВ «Глобине м'ясокомбінат».
Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, виходячи з того, що умови угоди про примирення, укладеної між потерпілим та обвинуваченою відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення ОСОБА_4 узгодженого сторонами покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду, що є необхідним і достатнім для досягнення мети виправлення і попередження вчинення обвинуваченою нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлявся.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався та суд не вбачає підстав для його обрання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 370, 374, 473, 474 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 30 вересня 2025 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025170510000420 від 19.07.2025 відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України.
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду
Відповідно до ст. 59-1 КК України на період відбування покарання у виді пробаційного нагляду покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.
Початок строку покарання у виді пробаційного нагляду слід обчислювати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України потерпілий має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Роз'яснити обвинуваченій, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1