Справа № 375/2622/25
Провадження № 3/375/1533/25
30 жовтня 2025 року
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Антипенко В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Голованової В. А.
прокурора Хахлюка В.В.,
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту внутрішньої безпеки Київського обласного управління Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,(далі КУпАП),-
ОСОБА_1 несвоєчасно, 14.07.2025, без поважних причин, подала декларацію при звільнені, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушила порушив вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 розділу VII Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII та вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні скоєного правопорушення визнала повністю та пояснила, що несвоєчасно подала свою декларацію через неуважність.
Прокурором в судовому зсіданні подано висновок, згідно якого прокурор вважає доведеною вину ОСОБА_1 у несвоєчасносному поданні без поважних причин декларації при звільненні особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому наявний факт вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ці дані встановлюються:
протоколом про адміністративне правопорушення;
поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Щодо того, чи є особа суб'єктом адміністративного правопорушення
Суддею встановлено, що відповідно до наказу ГУНП в Київській області від 26.01.2024 № 22 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду провідним спеціалістом відділу організації оплати праці управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, присвоєно 7 ранг державної служби.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про державну службу» посада провідного спеціаліста відноситься до категорії «В» посад державної служби.
Отже, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду провідного спеціаліста в ГУНП в Київській області, є державним службовцем категорії «В».
03.01.1996 ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця.
З вимогами та обмеженнями, встановленими Законом №1700-VII, 03.01.1996 ОСОБА_1 ознайомлена 22.11.2022.
Про обізнаність із вимогами Закону №1700-УП та наявність досвіду роботи з Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) свідчить попередньо подані ОСОБА_1 декларації.
Отже, ОСОБА_1 будучи державним службовцем, була належним чином попереджена про встановлені Законом №1700- VII вимоги та обмеження.
Згідно ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу» на. державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом № 1700-УП.
Відповідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону №1700- VII суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці та посадові особи місцевого
Отже, відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону. Як наслідок, на ОСОБА_1 поширюються приписи ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» у частині подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Тому, згідно з абзацом першим примітки до ст. 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення.
Щодо неподання декларації при звільненні
Відповідно до протоколу № 66/2025 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 08.10.2025, ОСОБА_1 несвоєчасно, 14.07.2025, без поважних причин, подала декларацію при звільнені, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушила порушив вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 розділу VII Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII.
Суддею встановлено, що наказом ГУНП в Київській області від 30.05.2025 № 151 о с ОСОБА_1 звільнено з посади провідного спеціаліста відділу' організації оплати праці управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Київській області з 02 червня 2025 року.
Абзацом 1 ч. 2 ст. 45 Закону №1700-VII визначено, що особи, зазначені у п. 1, підпунктах «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. З цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону № 1700-VIІ, НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові, акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно- правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону№1700-УІІ.
Відповідно до підпункту пп. 2 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за № 3987/36609, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700- VIІ - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.
Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день, такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених, на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстру) відповідно до Закону №1700-VIІ, крім декларації кандидата на посаду.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати декларацію при звільненні за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, упродовж часу з 00:00 год. 03.06.2025 (наступний день після дати звільнення) по 23:59 год. 02.07.2025.
03.07.2025 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушила порядок, передбачений пп. 2 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21, а саме у строк 30 календарних днів з моменту звільнення не подала декларацію при звільненні за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (з 01.01.2025 по 02.06.2025).
Отже ОСОБА_1 , будучи звільненою 02.06.2025 з посади провідного спеціаліста ГУНП в Київській області, і не продовжуючи у подальшому роботу на іншій посаді, перебування на якій також передбачав би обов'язок подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, мала подати декларацію суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Однак, відповідно до роздруківки із "Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" ОСОБА_1 фактично подала декларацію особи, яка припиняє діяльність пов"язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями лише 14.07.2025 о 14.46 год.
Дані, які б вказували на неможливість ОСОБА_1 з поважних причин подати вчасно декларацію, як того вимагає закон, відсутні.
За таких обставин суддя вважає доведеним, що своїми діями, які проявилися у несвоєчасному без поважних причин поданні декларації особи, яка припиняє діяльність пов"язану з виконанням функції держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчтненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом № 66/2025 від 08.10.2025; наказами ГУНП в Київській області від 30.05.2025 № 151 о/с, від 26.01.2024 № 22 о/с, 14.07.2022 № 123 о/с, копією посадової інструкції державного службовця, копією присяги державного службовця, роздруківкою послідовності дій ОСОБА_1 під час користування Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та копією самої декларації.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Наведені вище судом докази є належними та такими, що поза розумним сумнівом доводять наявність події адміністративного правопорушення та вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а тому приймаються судом до уваги.
Вирішуючи питання про визначення виду і розміру адміністративного стягнення, яке слід застосувати до правопорушника, суддя дійшов до таких висновків.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно ч.1 до ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п"ятидесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 згідно зі статтею 34 КУпАП, суддею не встановлено.
Обставин, що згідно зі статтею 35 КУпАП, обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Враховуючи особу правопорушника, відомості про притягнення якого до адміністративної відповідальності у матеріалах справи відсутні, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, суддя вважає, що ОСОБА_1 має бути призначене стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України, а саме: у виді штрафу. На переконання судді саме таке стягнення є найбільш доцільним та достатнім для виховання особи, її виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, оскільки фінансовий тягар виховує особу правопорушника в дусі поваги до законів України та подальшої поведінки у суспільстві, і в більшій мірі є чинником запобігання вчиненню нових правопорушень.
У відповідності до вимог пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника необхідно стягнути судовий збір, у розмірі 0,2% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 7, 40-1, 172-6 ч. 1, 245, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.1, 3 Закону України «Про запобігання корупції» суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Штраф підлягає стягненню на користь держави (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету:21081100), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Судовий збір підлягає стягненню в дохід держави (рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу визначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя В. П. Антипенко
Дата набрання постановою законної сили "____"___________2025 р.
Строк пред'явлення постанови до виконання "____"___________2025 р.