29.10.2025
Єдиний унікальний № 371/1715/25
про арешт майна
29 жовтня 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/1715/25
Провадження № 1-кс/371/347/25
Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111220000309, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 жовтня 2025 року за частиною другою статті 321 КК України,
Слідчий звернувся з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111220000310, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 жовтня 2025 року за частиною другою статті 321 КК України.
У клопотанні слідчий просив накласти арешт на тимчасово вилучені речі та отримані зразки:
1.зразок ґрунту, який поміщено до номерного поліетиленового пакету UC210088;
2.зразки рідини, які знаходяться у двох окремих поліетиленових пляшках об'ємом по 1 літру кожна, поміщені до номерного поліетиленового пакету KZ3013838;
3.Автомобіль марки «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Єстранс»;
4.Напівпричеп марки «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Єстранс»;
5.товаро-транспортні накладні № 1510/01 від 15.10.2025 форма №1-ТН на 3-х аркушах;
6.15 пластикових контейнерів (євро куб) об'ємом 1000 літрів, заповнені рідиною з написами на них на жовтому фоні «кислота азотна неконцентрована партія 401/25 дата виготовлення 06 жовтня 2025 року», власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерполітрейд»;
7.1 пластиковий контейнер (євро куб) білого кольору об'ємом 1000 літрів, заповнений рідиною, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерполітрейд»;
8.1 порожній пластиковий контейнер (євро куб) об'ємом 1000 літрів, з пошкодженням та написом на ньому на жовтому фоні «кислота азотна неконцентрована партія 401/25 дата виготовлення 06 жовтня 2025 року», власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерполітрейд».
Клопотання обґрунтовано тими обставинами, що слідчим відділом поліції розслідується кримінальне провадження за фактом порушення встановлених правил перевезення сильнодіючої речовини у виді азотної кислоти, у зв'язку з чим відбувся її витік.
В ході огляду місця події слідчим відібрано зразки грунту та рідини, яка витекла, вилучено транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення сильнодіючої речовини, пластикові контейнери з цією речовиною, а також пошкоджений контейнер.
Вилучене майно оглянуто слідчим та долучено до матеріалів кримінального провадження як речові докази.
За позицією слідчого, вилучені матеріальні об'єкти мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки ймовірно зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За положеннями статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий та власники майна, про арешт якого заявлено клопотання, про розгляд клопотання повідомлені належно, в судове засідання не з'явилися. Їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Оцінка наданих матеріалів вказує на наявність підстав для задоволення клопотання.
Згідно положень частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 170 КПК України, метою арешту майна є, в тому числі, забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 цієї норми встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно положень частини першої статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено наступні обставини.
15 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111220000309 внесені відомості про кримінальне провадження за частиною другою статті 321 КК України. Ці обставини підтверджені відомостями Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За обставинами кримінального правопорушення, встановленими під час досудового розслідування, 15 жовтня 2025 року водій автомобіля «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у ТОВ «Інтерполітрейд» здійснив навантаження 16-ма пластиковими контейнерами (євро куб) з кислотою азотною неконцентрованою, на яких наявні написи на жовтому фоні «кислота азотна неконцентрована партія 401/25 дата виготовлення 06.10.25», та попрямував до пункту розвантаження у місто Кривий ріг Дніпропетровської області.
Перевезення небезпечних вантажів територією України здійснюються відповідно до вимог Законів України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 4 серпня 2018 року.
Неконцентрована азотна кислота відповідно до даного закону відноситься до 8 класу - корозійні речовини. Під час руху автодорогою «Київ-Знам'янка» на території Миронівської територіальної громади, ймовірно через порушення встановлених правил перевезення сильнодіючих отруйних речовин, відбувся витік азотної кислоти.
Перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний забезпечувати перевезення небезпечних вантажів у встановленому порядку визначеними транспортними засобами.
Відповідно до пункту 2.3. Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. У разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів відповідність зазначеним вимогам транспортних засобів, обладнання, підготовки водіїв перевіряється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України з видачею відповідних свідоцтв про допуск до перевезення.
15 жовтня 2025 року о 13.55 годині під час руху автодорогою Н-01 «Київ-Знам'янка» 103 км на території села Росава Миронівської територіальної громади, було виявлено несправність автомобіля «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у виді пошкодження елементів підвіски (лопнула пневмоподушка), як наслідок автомобіль не міг продовжувати свій рух. Водій автомобіля помітив розгерметизацію та витік небезпечної речовини - азотної кислоти з напівпричепу «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на асфальтобетонне покриття.
Слідчим проведено огляд місця події, яким була автодорога Н-01 «Київ-Знам'янка» 103 км на території села Росава Миронівської територіальної громади.
В ході огляду місця події оглянуто автомобіль марки «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , виявлено, що з напівпричепу, зокрема з його передньої частини, здійснюється витік рідини з специфічним різким запахом, притаманний кислотам.
За участю завідувача відділення санітарно-гігієнічної лабораторії міста Миронівка у місці контакту речовини, яка витікала з напівпричепу, із земельною ділянкою проведено відбір ґрунту, проведено відбір вказаної рідини з поверхні асфальтобетонного покриття та відібрано зразок з пошкодженого пластикового контейнера у дві окремі поліетиленові пляшки.
Мобільним рятувальним центром швидкого реагування ДСНС були проведені аварійно-рятувальні роботи.
Працівниками рятувального загону ДСНС з метою усунення негативних наслідків у виді витоку небезпечної речовини проведено переливання рідини з пошкодженого пластикового контейнера, на якому наявні написи на жовтому фоні «кислота азотна неконцентрована партія 401/25 дата виготовлення 06.10.25» до щойно привезеного непошкодженого пластикового контейнера білого кольору об'ємом 1000 літрів, який після переливання поміщено також до напівпричепу марки «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Водій автомобіля надав слідчому товаро-транспортну накладну № 1510/01 від 15.10.2025 форма №1-ТН на 3-х аркушах.
Транспортні засоби автомобіль та напівпричіп, контейнери з рідиною та пустий контейнер, а також товаро-транспортна накладна були вилучені слідчим.
Такі обставини підтверджені даними протоколу огляду місця події від 15 жовтня 2025 року.
Факт долучення вилученого майна до матеріалів кримінального провадження як речового доказу підтверджено даними постанови слідчого від 15 жовтня 2025 року.
Слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 321 КК України.
За вказаною нормою настає кримінальна відповідальність за порушення встановлених правил виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, відпуску, обліку, перевезення, пересилання отруйних чи сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів.
Зібрані в ході досудового розслідування матеріали кримінального провадження містять дані, що вказують на ймовірне порушення встановлених правил перевезення сильнодіючої речовини, що не є наркотичною або психотропною чи їх аналогом. Такі дані містяться в письмових матеріалах кримінального провадження, копії яких додані до клопотання.
Відповідно до положень частини другої статті 167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути, в тому числі, майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно приписів частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
За мотивами слідчого, в ході досудового розслідування мають бути перевірені наявні версії вчинення вказаного правопорушення, серед яких: ймовірний дефект ємкості (контейнера), в якій знаходилась азотна кислота, що призвело до його сповільненого витоку та попадання на пневмоподушку тягача «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті чого сталося його пошкодження, що призвело до різкого гальмування та подальшого повного пошкодження ємності, у зв'язку з чим відбувся витік азотної кислоти; амортизаційний знос деталі, а саме пневмоподушки тягача «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що відразу призвело до її розриву та як наслідок різкого гальмування, у зв'язку з чим відбулось пошкодження ємності та витік азотної кислоти.
Слідчий суддя дійшов висновку, що майно у виді автомобіля марки «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричепу марки «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , порожнього пластикового контейнера з пошкодженням є таким, що ймовірно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та має бути піддано експертному дослідженню.
Товаро-транспортна накладна містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказане майно згідно зі статтею 98 КПК України може бути розцінено як речові докази вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 321 КК України.
До клопотання додано докази, які підтверджують ті обставини, що автомобіль марки «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Єстранс»; напівпричіп марки «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Єстранс»; пластиковий контейнер (євро куб) об'ємом 1000 літрів, з пошкодженням та написом на ньому на жовтому фоні «кислота азотна неконцентрована партія 401/25 дата виготовлення 06 жовтня 2025 року», належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерполітрейд».
Відповідно до правил частини одинадцятої статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Завданням арешту майна у виді автомобіля, напівпричепа та пустого пластикового контейнера у цьому кримінальному провадженні є запобігання можливості його приховування, використання, передачі чи відчуження, оскільки існують відповідні ризики.
Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження наведених ризиків, інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.
Обставини, які досліджені під час розгляду клопотання та оцінені відповідно до вимог статті 94 КПК України, свідчать про обґрунтованість клопотання в частині арешту вказаного майна.
Вимоги слідчого про арешт вилучених на місці події зразків грунту та рідини, витік якої мав місце, а також 16 пластикових контейнерів, заповнених рідиною з написами на них на жовтому фоні «кислота азотна неконцентрована партія 401/25 дата виготовлення 06 жовтня 2025 року» не є обгрунтованими з таких підстав.
Об'єкти у виді зразку ґрунту та зразків рідини, відібраних на місці протікання рідини є такими, що ймовірно містять на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, тому можуть бути розцінені як речові докази вчинення кримінального правопорушення.
Поряд з цим, ці об'єкти не є майном в розумінні цивільного законодавства України.
Згідно з частиною сьомою статті 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном, яке за змістом статей 167, 169 КПК України має бути або арештованим, або повернутим особі, в якої воно вилучене.
Проте, в наведених нормах йдеться про речі, а згідно зі статті 179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Під час огляду можуть вилучатися будь-які предмети, що мають значення для кримінального провадження, зокрема й сліди та предмети, на яких вони залишилися. Перші з них (сліди), не є речами, останні - не стають ними автоматично, оскільки не завжди мають юридичні ознаки речі, а отже, не можуть вважатися тимчасово вилученими й піддаватися арешту.
Такі сліди та предмети можуть бути вилучені слідчим, що мало місце у цьому кримінальному провадженні при огляді місця події.
На речові докази, які не є майном, і не можуть належати фізичній чи юридичній особі, арешт не може бути накладений, так як такі докази являються лише результатом фіксації певних слідів правопорушення.
Оскільки речові докази у виді зразків грунту та рідини не є майном, то вони не підлягають поверненню за результатами відмови в задоволенні клопотання про їх арешт.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Згідно частиною четвертою статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до практики Європейського суду для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, але повинне здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав і основоположних свобод людини, співвідноситися з обставинами кримінально використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. Тобто, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 7 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Азотна кислота ймовірно є предметом кримінального правопорушення, проте потребує певних умов та тари для її зберігання, має обмежений строк придатності. Арешт контейнерів з азотною кислотою може призвести до наслідків, які суттєво позначаться на інтересах власника цього майна.
З цих підстав та з урахуванням факту отримання слідчим зразків рідини слідчий суддя не вбачає очевидних істотних причин для утримання цього майна державою.
Згідно з частиною п'ятою статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Встановленого даною процесуальною нормою строку подання клопотання про арешт майна слідчим дотримано.
Керуючись статтями 110, 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному № 12025111220000309, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 жовтня 2025 року за частиною другою статті 321 КК України, задовольнити частково.
Накласти арешт на матеріальні об'єкти:
Автомобіль марки «Renault Т 460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Єстранс»;
Напівпричеп марки «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Єстранс»;
Товаро-транспортна накладна № 1510/01 від 15 жовтня 2025 року форма №1-ТН у трьох примірниках;
1 порожній пластиковий контейнер (євро куб) об'ємом 1000 літрів, з пошкодженням та написом на ньому на жовтому фоні «кислота азотна неконцентрована партія 401/25 дата виготовлення 06 жовтня 2025 року», власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерполітрейд».
Відмовити в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на матеріальні об'єкти:
Зразок ґрунту, який поміщено до номерного поліетиленового пакету RIS210088;
Зразки рідини, які знаходяться у двох окремих поліетиленових пляшках, об'ємом по 1 л кожна та поміщені до номерного поліетиленового пакету INZ3013838;
15 пластикових контейнерів (євро куб) об'ємом 1000 літрів, заповнені рідиною з написами на них на жовтому фоні «кислота азотна неконцентрована партія 401/25 дата виготовлення 06 жовтня 2025 року», власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерполітрейд»;
1 пластиковий контейнер (євро куб) білого кольору об'ємом 1000 літрів, заповнений рідиною, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерполітрейд».
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню та виконується слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1