Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження 1-кп/641/651/2025 Справа № 641/3764/25
30 жовтня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2025 № 12025221150000556 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, з повною загальною середньою освітою, без місця реєстрації, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним у кримінальному провадженні № 12025221150000556 від 30.04.2025 за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України
ОСОБА_4 29.04.2025 в період часу з 22:00 до 23:00, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебувала в гостях у малознайомого їй ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , де побачила належний йому гаманець. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення належного ОСОБА_5 майна. В подальшому ОСОБА_4 , перебуваючи за вищезазначеною адресою, в той же день та час, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, діючи умисно, протиправно, в умовах воєнного стану, поширеного на території України, будучи обізнаною про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2024 продовженого до теперішнього часу, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись в тому, що її дії носять таємний характер та за нею ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, взяла з підвіконника в кухні гаманець (матеріальної цінності не становить), належний потерпілому ОСОБА_5 , в якому знаходилось наступне майно: каблучка із золота 585 проби, чистою масою 2,62 г (маса з камінням 2,96 г), розмір 16,5, вартістю 6638,69 гривень, та сховала його до кишені кофти, яка була вдягнена на ній. Після чого ОСОБА_4 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, обернувши його на свою користь і розпорядившись ним на свій розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 6638,69 гривень.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_4 29.04.2025 в період часу з 22:00 до 23:00, перебуваючи в гостях у малознайомого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , взяла з підвіконника в кухні гаманець, належний потерпілому ОСОБА_5 та сховала його до кишені кофти, яка була вдягнена на ній. В подальшому, 29.04.2025 приблизно о 23:15, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Фесенківська, неподалік будинку 15, ОСОБА_4 в ході огляду гаманця, який належав потерпілому ОСОБА_5 , виявила, що в ньому знаходилась банківська картка (з безконтактною технологією проведення платежів) АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , видана на ім'я ОСОБА_5 . На вищезазначеній банківській картці встановлений ліміт по оплаті без підтвердження РІN-коду, емітентом якої є АТ КБ "ІІриватБанк", № НОМЕР_1 , номер рахунку НОМЕР_2 , яка є персоніфікованою пластиковою карткою, що надає її власнику можливість безготівкової оплати товарів або послуг, а також отримання готівкових коштів у відділеннях банків та банкоматах та відповідно до пункту 1.27 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», абз. 1 ст. 1 Закону України «Про інформацію», примітки до статті 358 Кримінального кодексу України є офіційним документом та в силу вимог ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є електронним платіжним документом та офіційним документом. Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого офіційного документа діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою подальшого використання, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись в тому, що її дії носять таємний характер та за нею ніхто не спостерігає, викрала вищевказану банківську картку, поклавши її до своєї кишені, та покинула місце вчинення кримінального правопорушення, в подальшому використавши викрадену банківську картку, а саме вчинивши ряд банківських операцій.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 357 КК України, тобто у викраденні офіційного документу, вчиненому із корисливих мотивів.
ІІ. Позиція обвинуваченої
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні визнала повністю та беззаперечно вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Під час допиту надала пояснення, які узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Показання обвинуваченої ОСОБА_4 є послідовними, логічними та відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
ІІІ. Позиція потерпілого
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив проводити судові засідання без його участі та призначити покарання на розсуд суду. Вказав, що не заперечує проти розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
ІV. Оцінка суду
Положенням ч. 3 ст. 349 КПК України визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обов'язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК Україниє: повне визнання вини обвинуваченим, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікації дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, правових наслідків розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин.
Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, повідомлення нею фактичних обставин вчинених кримінальних правопорушень, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, роз'яснивши наслідки визнання фактичних обставин, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченої, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченої та відомостей щодо речових доказів та судових витрат.
В ході допиту обвинуваченої суд установив, що ОСОБА_4 розуміє суть пред'явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку. Відтак, у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності й істинності позиції обвинуваченої з цього питання.
Ураховуючи показання обвинуваченої ОСОБА_4 , у співвідношенні їх з фактичними обставинами справи, з огляду на те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 357 КК України та частиною четвертою ст. 185 КК України.
Отже, вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 367, ч. 4 ст. 185 КК України доведена в повному обсязі.
V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до статті 66 КК України щире каяття, відшкодування завданої шкоди потерпілому.
Щодо сприяння активному розкриттю злочину, то суд не визнає вказану обставину такою, яка пом'якшує відповідальність обвинуваченої, оскільки під час розгляду справи суду не наведено аргументів на підтвердження надання обвинуваченою добровільної допомоги слідству.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно достатті 67 КК України відсутні.
VІ. Мотиви призначення покарання за обвинуваченням, що визнано судом доведеним
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні критично оцінила свої дії, наголосила на тому, що намагається змінити на краще своє життя та вживає заходів для отримання постійного заробітку, допомагає в роботі своїй матері, просила суд не призначати покарання, пов'язане з реальним позбавлення волі, та наголосила на тому, що в повній мірі відшкодувала шкоду завдану потерпілому.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальне правопорушення.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Вирішуючи питання призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги:
- характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 357 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; за ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином;
- конкретні обставини кримінального провадження, ставлення обвинуваченої до вчиненого, вину визнала повністю, щиро каялася у вчиненому;
- дані про особу, зокрема: неодружена, на час розгляду кримінального провадження офіційно не працює, але вживає заходів для працевлаштування та допомогає по роботі своїй матері, під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; раніше не судима в силу ст. 89 КК України, водночас є такою, що позбавлена батьківських прав, на розгляді щодо неї в іншому суді перебуває обвинувальний акт;
- дані досудової доповіді, відповідно до якої результати дослідження інформації, що характеризує особу за місцем її проживання, умов її життєдіяльності, відносин у суспільстві, результатів оцінки ризику вчинення повторного правопорушення, а також її ймовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення без ізоляції від суспільства; водночас рівень ризику вчинення повторного правопорушення оцінюється як високий.
Враховуючи фактичні обставини вчиненого, особу винної, її майновий стан, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, негативне ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, суд уважає за можливе призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки (оскільки застосування покарання у виді штрафу вочевидь не буде ефективним та реально виконаним) за ч. 1 ст. 357 КК України, а також за ч. 4 ст. 185 КК України в межах мінімальної санкції цієї статті у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі частини 1статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд уважає остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Таке покарання узгоджується також із позицією сторони обвинувачення та на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Правових підстав для призначення обвинуваченій покарання, нижче від найнижчої межі, на підставі ст.69 КК України, суд не знаходить.
Разом з тим, згідно з вимогами ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
За змістом ст.75 КК України прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд вправі лише тоді, коли з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, у тому числі наслідків, що настали, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування призначеного йому покарання.
З урахуванням особи винної, яка в силу статті 89 КК України раніше не судима, враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні негативно оцінила власну протиправну поведінку, висловила щирий жаль з приводу вчиненого, розкаялася, а також з огляду на досудову доповідь органу пробації та позицію прокурора, суд дійшов переконання про можливість звільнення ОСОБА_4 на підставі ст.75 КК України з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки в такому разі матиме місце нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання.
Також з урахуванням досудової доповіді, суд уважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 додаткові обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: виконувати заходи передбачені пробаційною програмою «Формування життєвих навичок» (модуль «Освіта та працевлаштування»).
VIІ. Цивільний позов не заявлено
VIІІ. Інші питання
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 1782,80 грн, підлягають стягненню з обвинуваченої на підставі ст.124 КПК України.
Арешт, накладений слідчим суддею Слобідського районного суду міста Харкова від 07.05.2025, на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події від 05.05.2025 за адресою: м. Харків, пр-т. Героїв Харкова, 256, а саме - каблучка з металу жовтого кольору з камінцями білого кольору та фіскальний чек від 05.05.2025 з ПТ «Ломбард «Перший» ТОВ «Мікрофінанс і Компанія» (повернення кредиту згідно договору 0000636533) на суму 5000,00 грн, скасувати.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.
На підставі вищенаведеного, згідно з ст.50,51,70,75,76, ч. 1 ст.263 КК України, ч. 1 ст. 309 КК України, керуючись ч. 1 ст.127, ч. 3 ст.349, ст.368-371,373-374,376,392-395, ч. 15 ст.615 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 КК України та ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання:
за ч.1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;
за ч. 4 ст. 185 КК України- у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 п.п. 1, 2, ч. 3 п. 2 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи передбачені пробаційною програмою «Формування життєвих навичок» (модуль «Освіта та працевлаштування»).
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи від 12.05.2025 № СЕ-19/121-25/11539-ТВ у кримінальному провадженні в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн 80 (вісімдесят) коп.
Скасувати арешт, накладений слідчим суддею Слобідського районного суду міста Харкова від 07.05.2025, на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події від 05.05.2025 за адресою: м. Харків, пр-т. Героїв Харкова, 256, а саме - каблучка з металу жовтого кольору з камінцями білого кольору та фіскальний чек від 05.05.2025 з ПТ «Ломбард «Перший» ТОВ «Мікрофінанс і Компанія» (повернення кредиту згідно договору 0000636533) на суму 5000,00 грн.
Речові докази: каблучка з металу жовтого кольору з камінцями білого кольору, яка передана на відповідальне зберігання потерпілому під розписку, повернути ОСОБА_5 .
Речові докази, які необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження:
- фіскальний чек від 05.05.2025 з ПТ "Ломбард "Перший" ТОВ "Мікрофінанс і Компанія" (повернення кредиту згідно договору 0000636533) на суму 5000,00 грн;
- дублікат специфікацій по договору надання фінансового кредиту згідно договору 0000636533 від 30.04.2025 з ПТ "Ломбард "Перший" ТОВ "Мікрофінанс і Компанія";
- DVD-R диск з відеозаписом з магазину "Аврора" за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 276 Е від 30.04.2025;
- DVD-R диск з відеозаписом з супермаркету "Клас" за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 295 від 30.04.2025;
- виписку руху коштів з АТ КБ "ПриватБанк" на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по витратам по картці/рахунку НОМЕР_2 і додатковим рахунком договору SAMDNWFC00075039073 від 14.03.2022 за період 30.04.2025;
- скрін-шоти з мобільного телефону TM "Xiaomi Redmi 13 Pro" Imei НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , який належить потерпілому ОСОБА_5 від 30.04.2025 в період часу з 07:27 до 07:34 оплати в магазині "Аврора", супермаркеті "Клас" та ТТ 275 на 2 аркушах; скрін-шот від 27.01.2025 на оплату ювелірного виробу в магазині "Годинники та ювелірні вироби", м. Свалява, вул. Головна, 31 та скрін-шот з каблучкою, яка була викрадена 29.04.2025 на 1 аркуші.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Слобідський районний суд міста Харкова.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченим у порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Повний текст вироку оголошено 30.10.2025 о 09 год 25 хв.
Суддя ОСОБА_1