Справа № 953/5029/25
н/п 2/953/2416/25
30 жовтня 2025 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Лушпай В.О.,
учасники справи у судове засідання не з'явились
розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі - Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )про стягнення заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101714417245238 від 29.04.2024 у розмірі 97 454,17 грн станом на 26.05.2025, яка складається з: 73 716,20 грн - за наданим кредитом (тілом кредиту); 22 756,20 грн - за процентами; 0,00 грн - за комісією; 981,77 грн - за пенею. Також просить стягнути судові витрати у розмірі 2 422,40 грн. Просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження. Також у позові та окремому клопотанні вказав, що у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та процентів за користування ними.
Виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подачу відзиву не скористалася.
Процесуальні дії у справі
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 06.06.2025 визнав справу малозначною, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до розгляду.
Розгляд справи неодноразово відкладався, у зв'язку з необхідністю належного повідомлення відповідача у справі, зокрема, до 30.10.2025.
30.10.2025 у судове засідання учасники справи не з'явились. Про дату, час та місце повідомлялись належним чином. Позивач отримував ухвалу та повістки в електронному кабінеті, що підтверджується відповідними довідками суду. Відповідач повідомлявся шляхом направлення ухвали та судових повісток на адресу його реєстрації. Поштові повідомлення повернулись до суду з відмітками: "за закінченням терміну зберігання" (на судове засідання 30.09.2025) та "адресат відсутній за вказаною адресою" (на судове засідання 30.10.2025), що згідно зі ст. 128, 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Також відповідач додатково повідомлявся на відомі суду електронну адресу та номер мобільного телефону. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, враховуючи належне повідомлення сторін, клопотання позивача про розгляд справи у його відсутність, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України.
Суд ухвалою від 30.10.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, постановив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача згідно з положеннями статей 280, 281 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
27.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Банку з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк", згідно з якою заявник, проставленням власноручного або цифрового власноручного (на екрані телефону/термінала) підпису під цією анкетою-заявою, підтверджує, зокрема, що правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень тощо) можуть вчинятися з використанням електронного підпису. Визнаю, що простий або удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом документів на паперових носіях. Засвідчую генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 0218bc8d9f1b372f7f15fd81ee314adc08360fdb39020d3e5aaa6a69c5f1a6e39b, що буде використовуватися мною для вчинення правочинів та платіжних операцій. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні Банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання електронного підпису, покладаються на клієнта. Засвідчую генерацію ключової пари УЕП з особистим ключем і відповідним відкритим йому ключем 0218bc8d9f1b372f7f15fd81ee314adc08360fdb39020d3e5aaa6a69c5f1a6e39b, що буде використовуватися мною для вчинення правочинів та платіжних операцій. Я визнаю, що УЕП є аналогом власноручного підпису. У заяві наявний фізичний підпис поруч з даними про відповідача.
27.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Банку із заявою про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою / рахунком, відповідно до якої ОСОБА_1 (клієнт), діючи на підставі особистого волевиявлення, підписуючи цю заяву, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг становлять договір, просив відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 у UAH та встановити кредитний ліміт на наступних умовах: вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок (п. 3); тип кредиту - кредитування рахунку (п. 4); сума кредиту (ліміту) - від 1 000 грн до 200 000 грн (п. 6). У заяві наявний фізичний підпис поруч з даними про відповідача.
Відповідно до заяви про надання послуги "Швидка готівка" № ABH0CT155101714417245238 від 2024.04.29 ОСОБА_1 (клієнт) діє на підставі особистого волевиявлення, просить надати АТ "А-БАНК" кредит за послугою "Швидка готівка" на таких умовах: вид кредиту - послуга "Швидка готівка" (п. 1); тип кредиту - кредит строковий (п. 2); сума кредиту - 75 000 грн (п. 4); строк кредиту - 60 місяців з 2024.04.29 по 2029.04.28 включно (п. 5); процентна ставка (фіксована) - 75 % на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік (п. 6); розмір щомісячного платежу - 4 869,34 грн (п. 7); денна процентна ставка становить - 0,16 % (п. 8); платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5169155151232103 (п. 9). У випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу (п. 12). Відповідач підписав указану заяву шляхом накладення електронного підпису за допомогою відкритого ключа 0218bc8d9f1b372f7f15fd81ee314adc08360fdb 39020d3e5aaa6a69c5f1a6e39b.
Відповідно до меморіального ордеру № TR.35570939.55800.65455 від 29.04.2024, згідно з яким видано кредит в розмірі 75 000,00 грн, призначення платежу: видача кредиту згідно з договором № ABH0CT155101714417245238 від 29.04.2024.
Згідно з розрахунком заборгованості Банку у відповідача наявна заборгованість у розмірі 97 454,17 грн, з яких: залишок заборгованості за тілом кредиту - 73 716,20 грн, за процентами (поточні, прострочені) 22 756,20 грн, за пенею - 981,77 грн. Відповідно до надано розрахунку відповідач частково сплачував за кредитом, зокрема, 27.05.2024 - 4 869,34 грн, 27.06.2025 - 4 869,34 грн, 26.07.2025 - 4 869,34 грн, 27.08.2025 - 4 869,34 грн, 28.09.2025 - 4 869,34 грн, 28.10.2025 - 4 869,34 грн, 28.11.2025 - 4 869,34 грн, 27.12.2025 - 4 869,34 грн. Тобто здійснив вісім платежів у розмірах, передбачених умовами заяви (договору). Після цього докази оплати відсутні.
До позовної заяви додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, згідно з якою нарахування процентів та тіла кредиту здійснюється кожного місяці 28 числа.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 207 ЦК України).
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач підписав анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" від 27.03.2024 (наявний власноручний підпис), заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою / рахунком від 27.03.2024 (наявний власноручний підпис) та заяву про надання послуги "Швидка готівка" № ABH0CT155101714417245238 від 29.04.2024 (вказано про накладення електронного підпису). Остання підписана Банком кваліфікованим електронним підписом. Наведені документи підтверджують досягнення між сторонами згоди щодо істотних умов кредитування тазгоди відповідача на укладення договорів з усіма їх умовами, що підтверджує факт досягнення сторонами згоди щодо істотних умов правочинів, як того вимагають положення статті 207, 638 ЦК України.
Факт укладення договору, у сукупності з наведеними доказами також підтверджується меморіальним ордером № TR.35570939.55800.65455 від 29.04.2024.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем зобов'язання з надання кредиту. Однак, відповідач не в повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та процентів за користування ним.
Щодо строку виконання зобов'язання
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц сформувала висновок, що суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема частини десятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, у якій був встановлений обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про споживче кредитування" було внесено зміни до Закону України "Про захист прав споживачів", зокрема, у статтю 11, яка викладена у такій редакції: "цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування"".
Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України "Про споживче кредитування" у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
З аналізу наведеної норми вбачається, що кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць за таких умов: (І) таке право передбачено договором про споживчий кредит; (ІІ) кредитодавець повідомив споживача у письмовій формі про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені; (ІІІ) споживач отримав вимогу та не виконав її протягом 30 календарних дні.
Зміст положень частини четвертої статті 16 Закону України "Про споживче кредитування" та частини десятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній до 10 червня 2017 року регулює ті ж самі правовідносини щодо обов'язкового досудового врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, а тому, на переконання суду, висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц ("Mutatis mutandis") є релевантними для спірних правовідносин у цій справі та може бути застосований в частині наслідків для кредитора у разі невиконання передбаченого законодавством досудового врегулювання спору, а тому враховується судом відповідно до частини четвертої статті 236 ЦПК України. Такої позиції дотримується Харківський апеляційний суд (постанова від 23.09.2025 у справі № 641/2344/25).
Надані позивачем анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" від 27.03.2024, заява про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою / рахунком від 27.03.2024 та заява про надання послуги "Швидка готівка" № ABH0CT155101714417245238 від 29.04.2024 не містять положення про право кредитодавець вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць за таких умов.
Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" чинних на момент укладення правочину позивач не надав. Суд також здійснив перевірку веб посилань, наявних у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" від 27.03.2024 (www.a-bank.com.ua/terms, www.a-bank.com.ua). Однак указані посилання не відображаються (відкриваються) у веб-браузері. Відповідно, у суду відсутня можливість встановити наявність відповідного положення в Умовах та Правилах надання банківських послуг в АТ "А-Банк" станом, як на момент укладення правочину, так і на момент розгляду справи. Позивач таких Умов та правил не надав.
Крім того, позивач не надав доказів звернення повідомив споживача у письмовій формі про відповідне прострочення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені, тобто доказів дотримання другої умови, передбаченої частиною четвертою статті 16 Закону України "Про споживче кредитування".
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення (повернення) споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав в повному обсязі не підлягають задоволенню в частині платежів, строк погашення за якими ще не настав на момент звернення з цим позовом, оскільки це суперечить частині четвертій статті 16 Закону України "Про споживче кредитування", тому що позивач не надав доказів узгодження відповідної умови сторонами договору та доказів обов'язкового досудового врегулювання відповідного спору. Наведене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц та Харківського апеляційного суду у постанові від 23.09.2025 у справі № 641/2344/25.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 11 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування").
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Так, сторони узгодили, що строк кредиту - 60 місяців, з 29.04.2024 до 28.04.2029 (п. 5 заяви (договору)).
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки нарахування процентів та тіла кредиту здійснюється кожного місяці 28 числа.
З матеріалів справи вбачається (доданого позивачем розрахунку), що відповідач здійснив вісім платежів по 4 869,34 грн (27.05.2024, 27.06.2025, 26.07.2025, 27.08.2025, 28.09.2025, 28.10.2025, 28.11.2025, 27.12.2025), тобто у розмірі узгодженому сторонами (п. 7 заяви (договору) про надання послуги "Швидка готівка" № ABH0CT155101714417245238 від 29.04.2024). Відповідно, відповідач не виконав зобов'язання зі сплати платежів за чотири місяці 2025 року (січень, лютий, березень, квітень) у розмірі передбаченому договором - 4 869,34 грн за кожний місяць, загалом 19 477,36 грн, строк сплати яких настав. При цьому суд враховує, що позивач звернувся з позовом 26.05.2025, тобто строк виконання за травень, на момент звернення з позовом ще не настав (платіж здійснюється 28 числа, що вбачається з таблиці та узгоджених правовідносин).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та процентів підлягають частковому задоволенню в розмірі 19 477,36 грн (4 869,34 грн (платіж за один місяць) * 4 місяці), строк виконання яких, станом на момент звернення з позовом та з урахуванням часткового виконання відповідачем зобов'язань за перших вісім місяців, настав. Решта вимог щодо стягнення тіла кредиту та процентів не підлягають задоволенню, оскільки строк виконання вказаного зобов'язання, станом на момент звернення з позовом до суду, не настав.
Щодо пені
У пункті 12 заяви (договору) про надання послуги "Швидка готівка" № ABH0CT155101714417245238 від 29.04.2024 передбачено, що у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07 %.
Згідно з частинами першою, другою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Водночас відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, слід дійти висновку, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Суд відхиляє посилання позивача на пункт 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", оскільки таким урегульовано період з 01.03.2020 до 23.01.2024 (набрання чинності законом). Натомість положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України урегульовують кредитні правовідносини під час дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення і ЦК України, у разі якщо інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі № 477/874/19 (пункт 69)). А тому суд відповідно до частини четвертої статті 236 ЦК України враховує вказані висновки суду касаційної інстанції.
Отже, відповідно до встановлених законодавчих обмежень позичальники звільняються від відповідальності у вигляді неустойки, зокрема, пені після 24.02.2022, а відповідні нарахування підлягають списанню.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги про стягнення пені за договором у розмірі 981,77 грн не підлягає до задоволення в силу імперативного припису цивільного законодавства, який підлягає безпосередньому застосуванню.
Висновки за результатами розгляду заяви
Отже, позовні вимоги Банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 19 477,36 грн (за платежами за січень, лютий, березень та квітень 2025 року), в решті слід відмовити.
Судові витрати
Отже, питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь Банку підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" суму заборгованості за договором позики договором № ABH0CT155101714417245238 від 29.04.2024 у розмірі 19 477,36 грн за січень - травень 2025 року.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 484,14 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ЄДРПОУ 14360080).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Повне судове рішення складено та підписано 30.10.2025.
Суддя Роман ВІТЮК