Справа № 339/405/25
Провадження № 2-о/339/39/25
30 жовтня 2025 року м.Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Кілик М.П., розглянувши в порядку окремого провадження матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
29 жовтня 2025 року до Болехівського міського суду Івано-Франківської області звернулась ОСОБА_1 із заявою про встановлення юридичного факту, в якій просить встановити факт непроживання ОСОБА_2 разом із мамою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: квартира АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини; встановити факт неприйняття ОСОБА_2 спадщини після смерті мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої ст.15 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу..
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст.ст. 1218, 1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини, за правилами ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у ч. ч. 3, 4 ст. 1268, ст. 1269 ЦК України.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені у ст. 1272 ЦК України. За загальним правилом, яке передбачене ч.1 цієї статті, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Разом з тим, положення ч.ч. 2, 3 цієї статті допускають можливість прийняття спадщини особами, які пропустили строк для подання відповідної заяви. Зокрема, така можливість існує у випадку надання відповідної письмової згоди спадкоємцями, які прийняли спадщину, або за рішенням суду, яке ухвалено за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини.
Згідно з ч. 7 ст.9 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 викладено висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року в справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19).
З матеріалів справи вбачається, що заявниця звернулася в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту непроживання заінтересованої особи ОСОБА_2 за однією адресою зі спадкодавцями (батьками заявниці та заінтересованої особи) на час відкриття спадщини та факту неприйняття ним спадщини після смерті батьків.
Встановлення факту, про який заявниця просить в заяві, необхідно їй для оформлення спадкових прав після смерті батьків, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Юридичні наслідки задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту непроживання спадкоємця зі спадкодавцями на момент відкриття спадщини та неприйняття спадщини пов'язуються з наступним вирішенням спору про право на спадкування і можуть вплинути на спадкові права ОСОБА_2 , який є спадкоємцем першої черги за законом після смерті його батьків, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , у зв'язку з чим існує спір про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження. Вказаний юридичний факт підлягає встановленню при вирішенні спадкового спору, а не як окрема вимога.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі за заявою про встановлення факту непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та неприйняття спадщини.
Керуючись ст.ст. 315, 258-261, 353-355 ЦПК України, суддя
постановила:
відмовити у відкритті провадження в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: непроживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини та неприйняття спадщини.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя: М.П.Кілик