Справа № 216/8523/24
провадження 2/216/1132/25
іменем України
22 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Шакули Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зняття арешту з нерухомого майна,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зняття арешту з нерухомого майна, який обґрунтовує тим, що є спадкоємцем майна, що залишилось після смерті його брата - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_1 належала 1/3 частка квартири, за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадщини, проте нотаріус повідомив йому, що не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв'язку з наявністю арешту на все невизначене нерухоме майно спадкодавця. З метою звільнення майна з-під арешту, позивач звернувся до Центрально-Міського відділу ДВС м. Кривий Ріг з відповідною заявою та отримав відповідь, в якій зазначено, що у державного виконавця відсутні підстави зняття арешту з майна. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить зняти арешт з усього нерухомого майна, належного ОСОБА_4 , накладеного на підставі постанови №АА 091388 від 30.03.2004 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої ВДВС Центрально-Міського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, номер запису обтяження: 3923296.
На підставі ухвали суду від 07.07.2025 залучено в якості відповідача ОСОБА_2 , виключивши зі статусу відповідача - Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
У судове засідання позивач не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
Дослідивши матеріали справи, надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 20.08.2001, серії НОМЕР_2 від 14.10.1982 та свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 від 13.03.2024.
На підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 від 17.04.1998 ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.01.2023 право власності на 1/3 частку квартири після смерті ОСОБА_5 перейшло до сина - ОСОБА_1 .
Згідно з відповіддю Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №106270 від 14.10.2024 слідує, що Першою криворізькою державною нотаріальною конторою, щодо ОСОБА_3 було зареєстровано обтяження від 20.10.2006 за №3923296 на підставі постанови АА №091388 від 30.03.2004, виданої ВДВС Центрально-Міського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Надати більш детальну інформацію стосовно виконавчого провадження неможливо, оскільки матеріали ВП було знищено за закінчення строку зберігання, підстави для зняття арешту з нерухомого майна відсутні, рекомендовано звернутися до суду.
З постанови серії АА №091388 від 30.03.2004 судом встановлено, що арешт на все майно ОСОБА_1 було накладено при примусовому виконанні виконавчого листа №1-271, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 1000,00 грн.
Також, судом встановлено, що за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 206 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі та в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто на користь ОСОБА_2 1000,00 грн.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13,- на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
Відповідно до частин 1, 2 ст. 40 вказаного Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Отже, закінчення виконавчого провадження у розумінні вимог Закону України «Про виконавче провадження» передбачало зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення про що зазначається у постанові про вчинення відповідної дії.
При цьому, суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
У справі що розглядається встановлено, що матеріали виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа, яким з боржника ОСОБА_1 було стягнуто кошти на користь ОСОБА_6 та в рамках якого було накладено арешт на майно знищено за закінченням терміну зберігання. Стягувач ОСОБА_2 до суду не з'явилась, будь-яких пояснень по суті спору не надала, тому перевірити про виконання/невиконання боржником судового рішення не надається можливим.
Таким чином, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу (більш ніж 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, внаслідок чого позивач позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений 20.10.2006 Першою криворізькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №091388 від 30.03.2004, реєстраційний номер обтяження: 3923296, в тому числі на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації за адреою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , відомості відсутні.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ