Справа № 194/863/25
Номер провадження № 2/194/687/25
28 жовтня 2025 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.
за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовну вимогу мотивує тим, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 07 лютого 2014 року. Від шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні відносини між ними припинені, спільного господарства не ведуть, мешкають окремо. Просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 07 лютого 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернівського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 4.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, але в позовній заяві просить розглядати справу без її участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, строк на примирення просить не надавати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 07 лютого 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернівського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 4.
Від сумісного життя сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як видно з позовної заяви, в сім'ї немає взаємопорозуміння і довір'я, шлюбні відносини припинені, спільного господарства не ведуть, мешкають окремо. Сумісне життя не склалося тобто характер сформованих відносин у родині є таким, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зареєстрований між сторонами шлюб може бути розірваний за рішенням суду, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим і буде суперечити інтересам сторін.
Головними мотивами, з яких суд визнав збереження сім'ї неможливим є ініціатива позивача, тобто звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, та обставини викладені у позовній заяві.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Загальної декларації ООН з прав людини, ст. 51 Конституції України, ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч.8 ст. 294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Позивач висловила свою позицію щодо прізвища, яке вона собі обирає після розірвання шлюбу та просила залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».
У зв'язку з тим, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судового збору, що є її правом, суд при ухваленні рішення зазначене питання не розглядає.
Керуючись ст.ст. 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 19, 76, 264, 265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 07 лютого 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернівського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 4, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , розірвати, які мають малолітніх дітей.
Залишити ОСОБА_1 прізвище - ОСОБА_5 .
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 28 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя: В.О. Корягін