Справа № 209/6029/25
Провадження № 2/209/2100/25
Іменем України
14 жовтня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Шендрика К.Л.,
за участі секретаря Драгунцевої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
На обґрунтування позову зазначено, що 24 грудня 2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 781621, який був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і надісланим на номер його мобільного телефону. 28 серпня 2023 року ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір факторингу № 2808-23, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у сумі 14318,47 грн., з яких 11926,05 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2392,42 грн. - заборгованість за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором та просить стягнути заборгованість, що по ньому утворилась.
15 вересня 2025 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, просив задовольнити позов, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзив не подав, про місце та час розгляду справи, відповідно до ст. 128 ЦПК України, був повідомлений належним чином.
Враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 грудня 2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 781621, та відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 18750 грн. на строк 730 днів та зобов'язався повернути кредитні кошти у строк до 24 грудня 2023 року і сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі: 25 % за перший день користування кредитом та 85 % річних за всі наступні дні користування кредитом. починаючи з другого дня (включно). Кредитні кошти в розмірі 15000 грн. були перераховані на рахунок відповідача НОМЕР_1 в АТ «Банк Форвард», а кошти в розмірі 3750 грн. були перераховані користь ТОВ «Слон Кредит» з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом. Ці обставини підтверджуються копією договору з додатком (а.с. 11-13, 16), заявою анкетою (а.с. 14), паспортом споживчого кредиту (а.с. 15) та платіжним дорученням № 13768 від 24 грудня 2021 року (а.с. 18).
Відповідач прострочив виконання зобов'язання за договором № 781621 від 24 грудня 2021 року, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед ТОВ «Слон Кредит» в розмірі 25219,15 грн., з яких: 13574,33 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11644,82 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 19).
28 серпня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги № 2808-23, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 781621 від 24 грудня 2021 року в розмірі 14318,47 грн., з яких: 11926,05 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2392,42 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується копією договору факторингу з додатками (а.с. 20-25), витягом з додатку до договору факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року та актом приймання-передачі реєстру прав вимоги (а.с. 26).
ТОВ «Діджи Фінанс» виконало свої зобов'язання за договором факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року та перерахувало ТОВ «Слон Кредит» суму коштів в розмірі 1648712,45 грн. за відступлення права вимоги, що підтверджується платіжною інструкцією № 4565 від 28 серпня 2023 року (а.с. 27).
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно ст. 625 та ст. 1052 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі невиконання ним обов'язків, встановлених договором позики, позикодавець (позивач) має право вимагати від відповідача дострокового повернення позики та сплати належних йому процентів.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ч. 1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що укладені кредитний договір та договір факторингу відповідають вимогам закону, зобов'язання по кредитному договору відповідачем у встановлений строк не виконані, сума заборгованості підтверджена документально, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судових витрат за надання правової допомоги у розмірі 6000 грн., суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких згідно п. 1 ч. 3 цієї статті віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до пунктів 1,2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Вивчивши матеріали цивільної справи, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-284, 288-289 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором № 781621 від 24 грудня 2021 року у розмірі 14318 (чотирнадцять тисяч триста вісімнадцять) гривень 47 копійок, з яких: 11926,05 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2392,42 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати на плату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Л. Шендрик