Справа № 466/6227/25
Провадження № 1-кп/466/756/25
29 жовтня 2025року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12025141380000411 від 30.03.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, громадянки України, українки, незаміжньої, непрацюючої, раніше неодноразово судимої, зокрема останній раз вироком Сихівського районного суду м. Львова від 11.11.2022р. за ч.3 ст. 185 КК України, 27.06.2024 звільнена умовно-достроково із невідбутим терміном покарання 4 місяці 5 днів, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час утримується в ДУ ЛУВП №19
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, -
встановив:
в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України.
На досудовому слідстві ОСОБА_6 , ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29.05.2025, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжено судом 08.09.2025 року до 06.11.2025 року включно.
Прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 подано 29.10.2025 на адресу суду клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 строку тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки розглянути справу у передбачені законом строки не представляється за можливе, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченій не змінились.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала клопотання захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, ознайомившись з матеріалами судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29.05.2025 обрано ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «ЛУВП №19».
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21.07.2025 року продовжено ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 19.09.2025 (а.с.35), ухвалою суду від 08.09.2025 - продовжено строк до 06.11.2025 включно (а.с.47).
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.
Обраний щодо ОСОБА_6 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку, який кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Під час розгляду кримінального провадження в суді не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченої під вартою, також судом не отримано відомостей щодо міцних соціальних зав'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Суд зауважує, що суворість можливого покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдається до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі “Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Суд приходить до переконання, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченої та виконання нею процесуальних рішень суду.
Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченої на більш м'який, а відтак, не підлягає до задоволення усне клопотання захисника та обвинуваченої щодо зміни запобіжного заходи на домашній арешт.
Суд вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинуваченої не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Отже, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченій строку тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Відповідно до положень ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
ОСОБА_6 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів, з метою збуту та у їх збуті, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів з метою збуту та у їх збуті, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до положень ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченої, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: зокрема щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З врахуванням положень ст.182 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченій ОСОБА_6 заставу у розмірі 45 (сорока п'яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 136 260,00 грн.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 199,314, 331, 372 КПК України, суд, -
постановив:
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів - по 05 січня 2026 року, включно, із визначенням застави в розмірі 45 (сорока п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 136 260, 00грн.
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі, покласти на обвинувачену ОСОБА_6 наступні обов'язки:
прибувати за кожною вимогою в судові засідання у даному кримінальному провадженні;
не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання, у випадку працевлаштування - повідомити суд про місце роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України;
утримуватись від спілкування у будь-якій формі з свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_6 , що у випадку невиконання вищевказаних обов'язків та в подальшому розгляду питання про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд матиме право не визначати розмір застави.
Вручити копію ухвали учасникам процесу.
Скерувати копію ухвали на виконання до Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19».
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_7 .
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду в п'ятиденний строк з дня оголошення ухвали, обвинуваченою з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 30.10.2025 року.
Суддя ОСОБА_1