465/4145/25
2/465/2872/25
Іменем України
(заочне)
29.10.2025 року м.Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі головуючого судді Ванівського Ю.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в м. Львові позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення безпідставно отриманих коштів. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 02.12.2024 їй стало відомо про відкрите виконавче провадження №68063695, у зв'язку з блокуванням пенсійного рахунку. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.03.2024 року по цивільній справі № 333/10498/24 визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса № 16985 від 15.06.2021 року про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості у розмірі 11777грн 77 коп., на підставі якого було відкрито виконавче провадження. Відповідно до листа приватного виконавця № 16959 від 07.04.2025 року за ВП № 68063695 з неї було стягнуто на користь відповідача 4042 грн 33 коп. Просить позов задоволити.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 19.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву, а також заяв чи будь-яких інших клопотань не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Наявних у справі матеріалів про права та обов'язки сторін, достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.
Тому суд вважає, що слід згідно ст.280 ЦПК України, слід проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.03.2025 року у справі №333/10498/24 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф.№16985 від 15.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» заборгованості у розмірі 11 777,77 грн.
Згідно листа приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. від 07.04.2025 року №16959, на виконанні перебуває виконавче провадження №68063695 з примусового виконання виконавчого напису №16985, виданого 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 11 777,77 грн. На депозитний рахунок приватного виконавця надійшли кошти в загальному розмірі 4946,56 грн., стягнені шляхом винесення платіжних інструкцій на списання коштів з розрахункових рахунків боржника, а саме:
500,00 грн. - витрати виконавчого провадження;
4042,33 грн. - кошти, перераховані в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем, згідно виконавчого документа;
404,23 грн. - основна винагорода приватного виконавця.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти:
1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;
2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Позивач звернувся до суду з позовом про повернення безпідставно стягнутої з нього суми заборгованості за виконавчим написом, який визнано судом таким, що не підлягає виконанню.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню інший стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Як свідчить аналіз матеріалів справи, виконавчий напис, відповідно до якого з позивача стягнуто 4042,32 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, визнано таким, що не підлягає виконанню, рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.03.2025 року у справі №333/10498/24.
Відтак суд вважає, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача сплаченої суми боргу в розмірі 4042,32 грн., які перераховані на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на виконання виконавчого напису нотаріуса, який визнано таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 969,00 грн.
Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 4 000 грн.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги та представництва від 04.12.2024 року, який укладено між ОСОБА_1 та адвокатом Трачук Н.І., акт приймання виконання робіт за договором про надання правничої допомоги та представництво від 14.05.2025 року, ордер на надання правничої допомоги серії АР №1235032, квитанцію №355641 від 14.05.2025 року на суму 4000,00 гривень.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог, співмірність понесених витрат із ціною позову, значення справи для позивача, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 3 000 гривень. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.
Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», про стягнення безпідставно отриманих коштів- задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» на користь ОСОБА_1 4042 (чотири тисячі сорок дві) гривні 33 копійки безпідставно стягнутих коштів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» на користь ОСОБА_1 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 00 копійок судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено 29 жовтня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», адреса: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корп. 28, код ЄДРПОУ - 35234236.
Суддя Ванівський Ю.М.