Справа № 455/1104/25
Провадження № 2/455/524/2025
Іменем України
28 жовтня 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Клімченка М.І.,
з участю секретаря судових засідань Шайди Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що від шлюбу з відповідачем мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10.09.2011 шлюб між нею та відповідачем було розірвано. Відповідач в добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання доньки. Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти за минулий час у розмірі 277671,50 грн. та стягувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн., щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, які підлягають індексації, починаючи з дня подання цього позову до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 16.06.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб, які беруть участь у справі.
22.07.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити.
Представник відповідача позов визнав частково, не заперечував щодо стягнення з відповідача аліментів на доньку, але не більше, ніж 4000 грн. з моменту подання позову. Проти стягнення аліментів за минулий час заперечував.
Суд, вислухавши позицію учасників процесу та вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони у справі є батьками доньки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 (а.с.7).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 24.02.2017 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.8-9).
ОСОБА_2 працює на державному підприємстві «38 відділ інженерно-технічних частин» на посаді охоронника, що підтверджується довідкою про доходи від 21.07.2025 (а.с.39).
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України передбачено обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, а згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (стаття 182 СК України).
Відповідно до частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Щодо стягнення аліментів за минулий час, а саме з 07.03.2017 до 31.05.2025, суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Тлумачення частини 2 статті 191 СК України свідчить про те, що при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів за минулий час позивач має довести наступні обставини: вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача протягом періоду, за який позивач просить стягнути аліменти; неможливість одержання аліментів у зв'язку з ухиленням відповідача у цей період від їх сплати.
Ухилення від сплати аліментів - це винна протиправна поведінка, тобто свідоме невиконання своїх обов'язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто із вимогою про сплату коштів необхідних для утримання дитини.
Ухилення від сплати аліментів може виражатися у тому, що зобов'язана особа ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи), не реагувала на направлені їй листи, та інші подібні дії.
Обов'язковою умовою присудження аліментів за минулий час є доведеність позивачем вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та неможливість їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Постановою Верховного Суду від 18.05.2020 у справі № 215/5867/17 сформовано правову позицію, про те, що частиною другою статті 191 СК України передбачено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести такі обставини як вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та ухилення відповідача від надання утримання дитині.
Аналогічні висновки містяться у поставі Верховного Суду від 20.03.2024 у справі №235/101/21.
За загальним правилом, визначеним СК України, вважається недоцільним обтяжувати відповідача виплатами за минулий період, якщо позивач не вжив заходів щодо одержання аліментів (у тому числі не подав позов про стягненим аліментів, залишив його без розгляду) з особистих мотивів.
Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтверджені офіційними зверненнями до платника аліментів, за відсутності таких доказів, вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підтвердження своїх позовних вимог позивачкою не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що вона вживала заходів для одержання аліментів із ОСОБА_2 у період з 07.03.2017 до 31.05.2025 та доказів ухилення останнього від надання матеріальної допомоги на утримання дитини.
Таким чином, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення аліментів за минулий час, починаючи з 07.03.2017 до 31.05.2025, не підлягають задоволенню, оскільки вжиття заходів щодо отримання аліментів з відповідача, та дій останнього, направлених на ухилення від їх сплати, не підтверджено позивачкою належними, допустимими і достатніми доказами. Покази допитаних в судовому засіданні свідків з боку позивачки: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , висновків суду не спростовують, а тому до уваги не приймаються.
Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789 від 27.02.1991, визнається право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн., щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, які підлягають індексації, починаючи з 12.06.2025 і до досягнення дитиною повноліття, а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн., від сплати якого позивачка була звільнена.
Керуючись статтями 259, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн., щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, які підлягають індексації, починаючи з 12.06.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 28.10.2025.
Суддя М.І. Клімченко