Справа №449/1355/25
27.10.2025 м. Перемишляни
Суддя Перемишлянського районного суду Львівської області Борняк Р.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.122 та ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 12.08.2025 року о 18.40 год. в м. Перемишляни, вул. Шкільна, 15 Львівського району Львівської області, керував скутером Aprillia, б.н., не маючи права керування даним транспортним засобом.
Крім цього, ОСОБА_1 12.08.2025 року о 18.40 год. в м. Перемишляни, вул. Шкільна, 15 Львівського району Львівської області, керуваючи скутером Aprillia, б.н., не вімкнув покажчик повороту.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив..
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс протии Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процессу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, отримала повістку, була обізнана про складання щодо неї протоколів про адміністративне правопорушення, був повідомлений про дату та місце розгляду справи, то суд розцінює таку поведінку ОСОБА_1 як затягування розгляду справи з метою відкладення судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 та ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням правопорушника в матеріалах справи, ін. матеріалами справи.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 та ч.2 ст. 126 КУпАП, вони підлягають відповідальності на загальних підставах.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122 та ч.2 ст.126 КУпАП, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення, рапортами, відеозаписом а також іншими матеріалами справи.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з правопорушника судовий збір.
Керуючись ст.ст. 24, 40-1, ч.1 ст. 173-2, 221, 283-285, 287,289, КпАП України, -
Справу №449/1355/25 (3/449/544/25), про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 125 КУпАП та справу №449/1356/25 (3/449/545/25), про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП об'єднати в одне провадження та присвоїти справі - №449/1355/25 (3/449/544/25).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3400,00 грн.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та обрати йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 510,00 грн.
У відповідності до ст. 36 КпАП України остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3400,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу - 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Борняк Роман Орестович