Справа № 446/1875/25
29.10.2025 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Костюк У. І.
секретаря судових засідань Луківської Л.Б.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову,
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу.
Ухвалою судді від 25.08.2025 відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
06.10.2025 представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області з зустрічною позовною заявою до ТОВ «Газороподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про визнання дій незаконними, відновлення газопостачання та стягнення моральної шкоди та матеріальних збитків, в якій просив визнати дії ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо відключення газопостачання за адресою АДРЕСА_1 незаконними, зобов'язати ТОВ «Газороподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» відновити газопостачання в зазначеному житловому приміщенні, стягнути з ТОВ «Газороподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000, 00 грн. та матеріальні збитки в розмірі 16 780, 00 грн.
28.10.2025 позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення зустрічного позову, в якій просить суд застосувати заходи забезпечення зустрічного позову та зобов'язати ТОВ «Газороподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», тимчасово відновити газопостачання до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 до ухвалення судом рішення по суті справи.
В обґрунтування заяви про забезпечення зустрічного позову вказує, на те що 03.07.2025 відповідач ТОВ «Газороподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» припинив газопостачання, без попереднього повідомлення та без складання акту у присутності споживача, що порушує права позивачки та членів її сім'ї. Зазначає, що така ситуація створює реальну загрозу життю та здоров'ю позивачки та членів її сім'ї, оскільки у холодний період року вони залишаються без опалення та гарячої води. Крім цього, малолітній син позивачки отримав перелом руки та перебуває у гіпсі, а відсутність газопостачання неминуче призводить до переохолодження приміщення, що може ускладнити загоєння травми, а також негативно вплинути на здоров'я всіх дітей, створюючи непоправну шкоду. Вказує, що за відсутності газопостачання неможливо забезпечити нормані житлові умови, що порушить ефективність майбутнього судового рішення, а тому звертається з даною заявою до суду.
Одночасно з подачею заяви про забезпечення зустрічного позову, позивачкою подано заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій остання просить звільнити її від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення зустрічного позову в справі №446/1875/25, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
З урахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Ознайомившись із доводами заяви про забезпечення зустрічного позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої статті 150 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" N 9 від 22.12.2006 року, згідно яких, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/ припинення природного газу, у таких випадках, зокрема, несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу.
Процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист. При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Судом встановлено, що між сторонами дійсно існує спір, позивачка вважає дії відповідача щодо припинення газопостачання незаконними.
З матеріалів зустрічної позовної заяви видно, що предметом спору є визнання дій ТОВ «Газорозподільні мережі України»в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» незаконними, зобов'язання відновити газопостачання, стягнення моральної шкоди та матеріальних збитків.
В заяві про забезпечення зустрічного позову, позивачка вказує, що 03.07.2025 відповідачем припинено газопостачання до будинку позивачки, що порушує її права та права членів її сім'ї, зокрема малолітніх та неповнолітніх дітей позивачки, оскільки вони залишаються без опалення і гарячої води в холодну пору року.
Суд враховує, що примусове припинення газопостачання до житла позивачки, може мати вкрай негативні та незворотні наслідки для життя та здоров'я її та членів її сім'ї, що не буде відповідати нагальній суспільній необхідності, і таке втручання в права позивача не буде необхідним у демократичному суспільстві (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 «Кривіцька та Кривіцькій проти України» п. 44).
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
Таким чином, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення зустрічного позову шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» тимчасово відновити газопостачання до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням суду по справі законної сили, а тому в такому випадку, на думку суду, вжиття такого виду забезпечення позову не створить негативних наслідків та не перешкоджатиме господарській діяльності відповідача, який не позбавлений права нараховувати вартість спожитого газу протягом судового розгляду і в подальшому пред'явити вимоги до позивачки по сплаті цієї вартості, а також забезпечить рівний баланс прав та обов'язків сторін у справі та буде сприяти ефективному захисту прав позивачки.
Відповідно до ч. 3 ст.136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема враховуючи майновий стан сторони.
Як видно з довідки Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивачка ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на період з 01.05.2025 по 31.10.2025.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення належного балансу між інтересами держави у стягненні судового збору та інтересами позивачки на судовий захист, суд вважає за можливе звільнити позивачку від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення зустрічного позову у справі №446/1875/25.
Керуючись ст. ст.136, 149, 150, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення зустрічного позову у справі №446/1875/25.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову - задоволити.
Вжити заходи забезпечення зустрічного позову шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» тимчасово відновити газопостачання до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням суду по справі законної сили.
Для забезпечення відповідності виконавчого документа надати наступні анкетні дані стягувача та боржника:
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальність «Газорозподільні мережі України»в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ 45204941, місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Золота, 42.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки з дати її постановлення.
Копію ухвали суду після її виконання направити всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Дата складання ухвали 29.10.2025.
Головуючий суддя У.І. Костюк