Справа № 444/2895/25
Провадження № 2/444/1614/2025
30 жовтня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Стець М.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна конторапро визнання права власності на частку спадкового майна колишнього колгоспного типу двору та частку в майні двору, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання в порядку спадкування за законом права власності на частку в майні бувшого колгоспного типу двору та частки як члена двору в житловому й будинку в АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги мотивує наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_2 , що стверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 виданим Туринківською сільською радою (акт. запис №30). Він проживав разом з померлою в АДРЕСА_1 в будинку, який станом на 30.06.1990 року та 15.04.1991 року відносився до колгоспного типу двору, головою якого значилася ОСОБА_2 , він значився членом двору, що стверджено витягом з погосподарської книги по с.Туринка Львівського району Львівської області. Право власності на майно двору зареєстровано на ім'я голови двору ОСОБА_2 , що стверджено довідкою Шептицького МБТІ № 1802 від 15.04.2025року. Згідно діючого на той час законодавства, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності і частка кожного є рівною. Згідно технічного паспорта виготовленого Шептицьким МБТІ загальна площа житлового будинку в АДРЕСА_1 становить 68.7кв.м, житлова 42.2 кв.м допоміжна 26.5 кв.м
Зазначає, що після смерті ОСОБА_2 як спадкоємець відповідно до ст. 1264 ЦК України, він звернувся про спадкування за законом до Жовківської державної нотаріальної контори де відкрито спадкову справу №77/2025, однак нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкування будинку оскільки частка померлої та членів двору невизначена. Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України, спадщину він прийняв оскільки проживав з спадкодавцем на день смерті та вели спільне господарстко. Крім того, як член бувшого колгоспного типу двору, вважає, що має право на 1/ 2 частки майна двору - будинку в АДРЕСА_1 яку він відповідно до Закону України ''Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' може зареєструвати лише за рішенням суду. Просить задоволити позов.
Позивач в судове засідання не прибув, однак звернувся із заявою, просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав на адресу суду відзив на позов, в якому не заперечив проти задоволення позовних вимог, просить розгляд справи проводити без участі представника сільської ради.
Представник третьої особи в підготовче судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності та надіслав належним чином завірену копію спадкової справи № 77/2025, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
А тому, судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності сторін по справі та на підставі поданих до суду доказів.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Так як відповідач визнав позов, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Так як відповідач визнав позов, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого судового провадження.
Ч. 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ч. 1 статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини, основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч.2 ст. Закону України ''Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону України, речові права на нерухоме майно та обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до чинного законодавства, що діяло на момент виникнення 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 в будинку, який зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 як голови двору.
З свідоцтва про смерть НОМЕР_1 виданим Туринківською сільською радою (акт. запис № 30) вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона ж значилася головою колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 , членом двору значився позивач ОСОБА_1 , що підтверджено виписками з погосподарської книги по с. Туринка (в минулому Туринківська сільська рада). Право власності на майно двору зареєстровано на ім'я голови двору ОСОБА_2 , що стверджено довідкою Шептицького МБТІ № 1802 від 15.04.2025року.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" положення статей 17, 18 Закону "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно із ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Отже всі члени двору в АДРЕСА_1 мати рівне право на частку в майні двору, а саме по 1/2 частині кожний.
Діючою на той час постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затв.Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року за № 112/5 Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, було передбачено порядок реєстрації будинків в сільських населених пунктах.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні з 1979 року.Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки,що знаходяться на праві власності у громадян. Отже право власності на будинок вважалося зареєстрованим згідно вимог діючого на той час законодавства на голову двору,право на частку в майні двору мали і члени двору.
Згідно технічного паспорта виготовленого Шептицьким МБТІ загальна площа житлового будинку в АДРЕСА_1 становить 68.7кв.м, житлова 42.2 кв.м допоміжна 26.5 кв.м
З спадкової справи №77/2025 надісланої Жовківською державною нотаріальною конторою вбачається, що така відкрита за заявою ОСОБА_1 за законом, в порядку ст. 1264 ЦК України як такого, що проживав зі спадкодавцем на день смерті і вели спільне господарство понад п'ять років, що встановленого рішенням Жовківського райсуду Львівської області від 12.03.2013 року, однак нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкування будинку оскільки частка померлої та членів двору невизначена, про що постановлено постанову.
Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України, спадщину позивач прийняв оскільки проживав з спадкодавцем на день смерті.
Крім того, позивач , як член бувшого колгоспного типу двору має право на частки майна двору -будинку в АДРЕСА_1 яку він, відповідно до Закону України ''Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' можу зареєструвати за рішенням суду.
Оскільки померла ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 значилися в дворі станом на 30.06.1990 року та на 15.04.1991 року, а тому мають право на рівні частки в майні двору, яка становить по 1/2 частині кожний.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983 року із змінами, внесеними згідно постанови ПВС України №13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.1998 року передбачено, що правила ст. 563 (в ред. 1963 року) про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 р. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 р. спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Отже після смерті голови двору ОСОБА_2 , позивач як член двору, проживав разом з померлою, вели спільне господарство, отже є таким що, відповідно до положень ст. 1268 ЦК України, прийняв спадщину.
З постанови №151/01-16 від 10.02.2025 року вбачається що Жовківською державною нотаріальною конторою відмовлено у видачі свідоцтва про право на падщину частки членів колгоспного типу двору в житлового будинку в АДРЕСА_2 із-за відсутності правовстановлюючого документу на ім'я ОСОБА_3 та інших членів двору.
Отже на день смерті ОСОБА_2 на 1/2 частки в майні двору в АДРЕСА_1 .
Таким чином, позивач як спадкоємець після смерті ОСОБА_2 має право на спадкування 1/2 часток будинку колишнього колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 .
Крім того позивач ОСОБА_1 , як член колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 , має право на 1/2 частки двору.
Згідно до ст. ст. 1216 - 1218 ЦК України (в ред. 2003 року) до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Крім того, позивач, як член бувшого колгоспного типу двору має право на частки майна двору - будинку в АДРЕСА_1 яку він, відповідно до Закону України ''Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' може зареєструвати лише за рішенням суду.
Відповідно до ст. ст. 1216 - 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 392 ЦК України (в ред. 2003 року) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно,якщо янше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку що право позивачів підлягає захисту в судовому порядку. Зібрані по справі докази та оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності ,встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ч. 1 ст. 5, ч. 3 ст. 12, ст. 23, ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 131, ст. 141, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 280, 354, 355 ЦПК України, ст. 526, ч. 3 ст. 551, статтями 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов задоволити.
Визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинок в АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 68,7 кв.м, житлова 42.2 кв.м., допоміжна- 26.5 кв.м., з господарськими будівлями, з яких 1/2 частки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/2 частки як члена колгоспного типу двору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його винесення безпосередньо Львівському апеляційному суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (1962 р.н., ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 ).
Відповідач: Жовківська міська рада (80300, м. Жовква, вул. Львівська 40, Львівського району, Львівської області, ел. пошта: info@remove-htis.zhovkva-rada.gov, тел. 0325221264).
Третя особа: Жовківська державна нотаріальна контора (ЄДРПОУ 02899469, 80300, м. Жовква, вул. Воїнів УПА 1, ел.пошта: info@.lv.notary.gov.ua).
Повний текст рішення виготовлено 30.10.2025 року.
Суддя: Ясиновський Р. Б.