Справа №442/8304/24
Провадження №2/442/299/2025
іменем України
30 жовтня 2025 року місто Дрогобич Львівської області
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Коваля Р.Г.,
з участю секретаря судового засідання Чолавін Н.П.,
представника позивача адвоката Тунського А.Р.,
представника відповідача адвоката Слотила Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом адвоката Тунського Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу,
07.10.2024 на адресу суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Тунського А.Р. до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої ДТП. Зменшивши розмір позовних вимог, у заяві від 15.08.2025, просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки 88692,92 грн. шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу, з яких 68695,92 грн - матеріальна шкода та 20000 грн моральна шкода, а також судові витрати у розмірі 16225,72 грн, з яких 1225,72 грн судового збору та 5000 грн витрат за проведення оцінки автомобіля.
В обґрунтування первинних позовних вимог зазначає, що 25.06.2024 о 13 год 30 хв в м.Дрогобич вул.П.Орлика,18а, на перехресті нерівнозначних доріг вул..П.Орлика - В.Великого, керуючи автомобілем Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, відповідач у справі не надала дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення з ТЗ Peugeot 3008 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Дрогобицького міськрайонного суду від 25.07.2025 у справі 442/5319/24 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КПАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивачки заподіяно матеріальний збиток, який відповідно до звіту про оцінку автомобіля Peugeot становить 380 232,87 грн.
За результатами розгляду заяви позивача до страхової компанії ТДВ «СК Гардіан», у якій була застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Аudi A6, позивачці було повідомлено, що ТДВ «СК Гардіан» заплановано до 02.10.2024 здійснити страхове відшкодування у сумі 160000 грн, тобто у межах граничної суми відшкодування.
Враховуючи вартість відновлювального ремонту, страхове відшкодування та ринкову вартість пошкодженого автомобіля, позивач просила стягнути з відповідача різницю.
Після проведення судової експертизи за клопотанням представника відповідачки, представник позивачки уточнив свої вимоги. Так, згідно висновку експерта №СЕ-19/114-25/8822-АВ від 14.07.2025, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки «Peugeot 300», НОМЕР_3 становить 379846,64 грн, ринкова вартість автомобіля з урахуванням наявних аварійних пошкоджень отриманих у результаті ДТП становить 151150,72 грн. Відтак, сума яка підлягає до відшкодування позивачці, з врахуванням страхового відшкодування становить 68695,92 грн.
Крім того, враховуючи отримані та триваючі досі моральні страждання у зв'язку із порушенням права власності через вщент пошкоджений автомобіль, представник позивачки просить стягнути на її користь моральну шкоду. Вказує, що вона та її сім'я змушені користуватись громадським транспортом або послугами таксі, це порушило нормальний стан її життя і змушує відчувати моральні страждання.
Ухвалою суду від 19.11.2024 справу призначено до розгляду в порядку зального позовного провадження.
Відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Згідно вказано відзиву, відповідачка заперечує щодо заявлених вимог. Зазначає, що звіт про оцінку автомобіля зроблений в супереч методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а оцінка проведена не уповноваженою особою. Також вважає, що розмір моральних збитків нічим не підтверджений, в позові не звернено уваги на моральні страждання та збитки, які зазнала ОСОБА_1 . Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відповідачка зазначає, що в розрахунку, який надав адвокат Тунський А.Р. немає калькуляції вартості годин його послуг і не представлено квитанції, яка підтверджує витрати на цю допомогу.
У відповіді на відзив адвокат Тунський А.Р. звернув увагу, що оцінку виконано ТзОВ АК «Експерт-сервіс», який є суб'єктом оціночної діяльності, оцінювач Войтик Т.М. є уповноваженою особою, а відповідач не вправі вдаватись до оцінки правильності застосування Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Наголошує, що матеріали справи містять підтвердження понесення витрат на правову допомогу. Щодо необхідності стягнення моральної шкоди посилається на практику Європейського Суду, який звертає увагу, що деякі форми моральної шкоди не завжди можуть бути підтверджені.
У підготовчому судовому засіданні відповідачкою подано клопотання про призначення судової авто товарознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 20.03.2025 по справі призначено судово авто-товарознавчу експертизу та зупинено провадження по справі.
Ухвалою суду від 31.07.2025 відновлено провадження по справі.
В судовому засідання представник позивачки, адвокат Тунський А.Р., просив суд задовольнити позовну заяву з підстав викладених в позові та уточнених позовних вимогах. Крім того зазначив, що на час розгляду справи позивачка продала свій пошкоджений транспортний засіб за 100 000 грн. Моральна шкода була їй спричинена як за фактом самого ДТП, так і в зв'язку з тим, що вона тривалий час була позбавлена можливості користуватись автомобілем, що викликало незручності.
Представник відповідача, адвокат Слотило Р.В., у судовому засіданні позовні вимоги частково визнав, а саме 68695,92 грн матеріальної шкоди. Просив відмовити у стягненні моральної шкоди, яка нічим не підтверджена, а також у витратах на правову допомогу і витрати на оцінку автомобіля.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.07.2024 (справа №442/5319/24) ОСОБА_2 , 25.06.2024 о 13 год.30 хв. в м.Дрогобич, вул..П.Орлика,18а, на перехресті нерівнозначних доріг вул..П.Орлика-В.Великого, керуючи автомобілем Ауді А6 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не надала дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення з ТЗ Пежо 3008 д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, відповідальність за ст.124 КУпАП.
Цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована в ТДВ «СК «Гардіан», поліс № СА-1803570 від 03.01.2024, страхова сума за шкоду заподіяну майну становить 160000 грн, франшиза з договором страхування становить 0 грн. Згідно з листа директора департаменту з врегулювання страхових випадків «СК «Гардіан» у відповідповідь на запит ОСОБА_1 щодо надання розрахунку виплати страхового відшкодування за подіє, яка сталась 25.06.2024 за участю ТЗ Аudi А6 НОМЕР_1 та ТЗ Peugeot 3008 НОМЕР_3 , ТДВ «СК «Гардіан» запропоновано здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 160000 грн.
Відповідно до ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми, за загальним правилом: шкода підлягає відшкодуванню, по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведене, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Як встановлено судом та сторонами не заперечується, транспортному засобу, яким керувала ОСОБА_1 - Peugeot 3008 відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів СА-1803570 було виплачено страхове відшкодування ТзОВ «Страхова компанія «Гардіан», як страховиком особи, відповідальної за завдану шкоду внаслідок ДТП ОСОБА_2 , в межах встановленого ліміту в сумі 160000,00 грн.
Інша частина матеріального збитку власнику автомобіля Peugeot 3008 не відшкодована.
Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та сторонами не заперечуються.
Відповідачка не погодилась із розміром шкоди, визначеним №2429/14 від 16.09.2024, виконаного ТзОВ АК «Експерт-Сервіс» на підставі договору та заяви ОСОБА_1 , яким вартість відновлювального ремонту автомобіля Peugeot 3008, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу, склала 380232,87 грн; ринкова вартість у непошкодженому стані автомобіля Peugeot 3008 становить 380232,87 грн; ринкова вартість пошкодженого автомобіля Peugeot 3008 - 117660,54 грн. За клопотанням представника відповідача судом було призначено судову автотоварознавчу експертизу.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/114-25/8822-АВ від 14.07.2025, зробленого на підставі ухвали судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.03.2025 у справі №442/8304/24, вартість матеріального збитку завданого власникові автомобіля марки Peugeot 3008, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження в ДТП, що мала місце 25.06.2024 становить 379846,64 грн; ринкова вартість транспортного засобу марки Peugeot 3008, 2010 року випуску, у непошкодженому стані до дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце 25.06.2024 становить - 379846,64 грн; ринкова вартість автомобіля марки Peugeot 3008, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з урахуванням наявних аварійних пошкоджень отриманих в результаті ДТП, що мала місце 25.06.2024 становить - 151150,72 грн.
Відповідно до вимог ст. 110, 112, 113 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта має бути мотивоване в судовому рішенні. Якщо висновок експерта буде визнано неповним або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Клопотань від представників сторін про визнання вище вказаного висновку експертизи неповним або таким, що суперечить матеріалам справи до суду не надходило, підстав, що викликають сумнів у його правильності суд не вбачає.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження 14-176це 18) зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Враховуючи, що виплати страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, то з Відповідача, як особи, яка завдала шкоду, підлягає стягнення на користь Позивача різниця між завданим розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
Отже, судом встановлено, що позивачці, згідно висновку експерта було завдано матеріального збитку на суму 379846,64 грн, ринкова вартість транспортного засобу марки Peugeot 3008, 2010 року випуску, у непошкодженому стані до дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце 25.06.2024 становить - 379846,64 грн, ринкова вартість автомобіля марки Peugeot 3008, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з урахуванням наявних аварійних пошкоджень отриманих в результаті ДТП, що мала місце 25.06.2024 становить - 151150,72 грн.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки вартість майнового збитку, завданого Позивачу внаслідок ДТП, яка сталася з вини Відповідача, перевищує виплачений розмір страхового відшкодування, то із Відповідача, як винної особи, на користь Позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.
Верховний суд у Постанові від 14 квітня 2022 року у справі 205/7747/18 зазначив, що Поведінка позивача щодо залишення собі залишків автомобіля і їхня реалізація, а також вимога про відшкодування йому повної вартості вказаного автомобіля за ціною станом на час ДТП не є добросовісними.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що з відповідачки ОСОБА_2 необхідно стягнути різницю між вартістю матеріального збитку, що відповідає вартості автомобіля до моменту пошкодження, та ринковою вартістю автомобіля після пошкоджень внаслідок ДТП, та сумою страхового відшкодування.
Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладено у постановах Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 357/12491/18, від 17.02.2021 у справі №753/11069/16.
Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_3 дорівнює ринковій вартості автомобіля до ДТП, транспортний засіб позивачки вважається таким, що є фізично знищеним, з відповідачки на користь позивачки слід стягнути 68695,92 грн матеріальної шкоди.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
На підставі ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних страждання, яких фізична особа зазнала у зв'язку з пошкодженням чи знищенням майна.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
В ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2016 року по справі № 607/18544/14-ц шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела, а завдана ним моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
На підставі положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Судом встановлено, що позивачці, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, була заподіяна моральна шкода, яка полягала у певних душевних стражданнях через пошкодження автомобіля, порушенні звичайного способу життя, докладенні зусиль для його відновлення, а тому, з урахуванням обставин справи, суті позовних вимог, негативних наслідків, що настали в результаті дій відповідача, вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідачки моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, у розмірі 10000 грн.
Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно д ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір, у розмірі 1225,72 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №694А-2РХ6-К4Р7-7849 від 24.09.2024, витрати на проведення дослідження транспортного засобу у розмірі 5000 грн, що підтверджується Актом №2429/24 від 17.09.2024 та платіжною інструкцією №ТЕНС-0ХЕЕ-РА02ВТ від 17.09.2024, а також було понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №49С8-8НЕТ-Р5ХА-КНМЗ від 24.09.2024, договором про надання правової допомоги №25 від 17.09.2024 Всього позивачем понесено судових витрат на загальну суму 16225,72 грн.
Щодо доводів відповідачки про необґрунтованість витрат позивачки на професійну правову допомогу, суд дійшов висновку, що такі спростовуються наявними доказами у справі.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Дані критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У дані справі при визначенні суми відшкодування, суд враховує, що цивільне провадження проводилось за правилами загального позовного, а тому адвокат брав участь у судових засіданнях, а витрати на оплату правової допомоги підтверджені платіжною інструкцією №49С8-8НЕТ-Р5ХА-КНМЗ від 24.09.2024, призначення платежу: за надання правової допомоги згідно договору №25 від 17.09.2024.
Щодо стягнення з відповідачки витрат на проведення дослідження транспортного засобу у розмірі 5000 грн, суд виходив з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим. Враховуючи, що для визначення вартості пошкодженого автомобіля, ОСОБА_1 була змушена провести оцінку свого автомобіля - понесені нею витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2 у зазначеній у позові сумі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги адвоката Тунського Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 78695,92 грн (сімдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто п'ять тисяч 92 копійки) шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу, з яких 68695,92 грн (шістдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто п'ять тисяч 92 копійки) відшкодування майнової шкоди та 10000 грн (десять тисяч) відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати у розмірі 16225,72 грн, яких: 1225,72 грн судового збору, 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 5000 грн витрат за проведення оцінки автомобіля.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2
Дата складення повного тексту судового рішення 30.10.2025.
Суддя Роман КОВАЛЬ