Справа №442/7642/25
Провадження №2-а/442/89/2025
27 жовтня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді Грицай М.М.,
секретар судового засідання Антоненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом.
Позов мотивує тим, що постановою у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Зазначив, що постанову №1929 від 09.09.2024 винесено на підставі протоколу від 06.09.2024 про адміністративне правопорушення, складеного працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 26.09.2025 при виконанні платіжних операцій через застосунок "Приват 24" йому стало відомо про те, що на картці обмеження на видаткові операції через рішення виконавчої служби. 29.09.2025 він звернувся до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що були відкриті відносно нього, оскільки жодних постанов про відкриття виконавчого провадження ним не отримано. 30.09.2025 на вказану в заяві адресу електронної пошти скеровано постанову про відкриття виконавчого провадження №79088254 з примусового виконання згадної постанови про стягнення з нього на користь держави 34000 грн адмінштрафу та постанову №1929 від 09.09.2024. Зі змістом вказаної постанови позивач ознайомився в день надання відповіді на заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, оскільки до цього часу йому не було відомо про факт існування оскаржуваної постанови. З постановою №1929 від 09.09.2024, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , не погоджується, вважає її незаконною та винесеною з порушенням норм чинного законодавства України з огляду на таке.
06.09.2024 його ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення, що складений ОСОБА_2 . У даному протоколі вказано про те, що він, будучи військовозобов'язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив правила військового обліку, визначені в Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, а саме, в порушення вимог пп.4 п.1 Правил військового обліку не пройшов медичне обстеження (відмовився від його проходження) у закладі охорони здоров'я у строки, визначені «Положенням про військову лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008. Також цим протоколом його повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год 09.09.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що жодних направлень на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду він не отримував, тому не порушував правила військового обліку, визначених в Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, а саме, в порушення вимог пп.4 п.1 Правил військового обліку не пройшов медичне обстеження (відмовився від його проходження) у закладі охорони здоров'я у строки, визначені «Положенням про військову лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008. Всупереч нормам КУпАП, Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів про адміністративне правопорушення, затвердженої наказом Мінстерства оборони України за №3 від 01.01.2024, зареєстрованої в Мінстерстві юстиції України 05.01.2024 за №36/41381 протокол від 06.09.2024 складений невідомою особою, відомості про її посаду не зазначені. Окрім того, протоколом не встановлено, коли саме ним вчинене правопорушення (відповідна дата у протоколі відсутня). Також дата правопорушення не встановлена в оскаржуваній постанові. Крім того, зміст статті 63 Конституції України та роз'яснення прав і обов'язків, передбачених статтею 268 КУпАП, йому ніхто не роз'яснював. У даному протоколі факт вчинення правопорушення підтверджують невідомі свідки, відомості про яких в протоколі відсутні, а також їх підписи. Будь-які додатки до протоколу відсутні, натомість ним представлено копію витягу з медичної карти №10767 від 03.09.2024, яким засвідчено, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні КНП «ДМЛ №1» ДМР з 26.08.2024 по 03.09.2024. 09.09.2024 він у заяві до відповідача повідомив, що з 09.09.2024 перебуває па лікарняному, тому не зможе прибути 09.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06.09.2024. Факт перебування на лікарняному з 09.09.2024 по 20.09.2024, що унеможливлювало його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду справи про адміністративне правопорушення, підтверджується медичними висновками від 09.09.2024, 13.09.2024. Окрім цього, 13.09.2024 захисник позивача скерував запит відповідачу щодо розгляду справи, в якому просив повідомити про те, чи задоволено клопотання про відкладення розгляду справи щодо ОСОБА_1 і якщо так, то повідомити наступну дату розгляду справи, а у випадку відмови у задоволенні клопотання надіслати копію рішення, прийнятого за результатами розгляду справи щодо ОСОБА_1 . Проте, жодної відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав. Незважаючи на вищенаведене, відповідач виніс постанову 09.09.2024, зазначивши, що ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, хоча належним був повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотань чи заяв про перенесення справи не надходило, хоча це спростовує факт отримання відповідачем заяви 09.09.2024. Вважає, що такими діями відповідач порушив права позивача як особи, відносно якої вирішуються питання притягнення її до адміністративної відповідальності, та порушив сам порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зважаючи на вказане, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження у даній справі.
У судове засідання сторони не з'явилися. Представник позивача - адвокат Рісна Ю.Б. подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП за №1929 від 09.09.2024, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, у зв'язку з тим, що він, будучи військовозобов'язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив правила військового обліку, визначені в Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2016, а саме в порушення пп.4 п.1 Правил, відмовився від проходження медичного обстеження у строки, визначені «Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого Наказом МОУ №402 від 14.08.2008, згідно направлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також зазначається, що, зважаючи на вказані обставини та той факт, що в Україні діє особливий період, в діях військовозобов'язаного ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст. 210 КУпАП, Вина правопорушника у вчиненні даного порушення доводиться протоколом від 06.09.2024 року про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, направленням, актами відмови, письмовим попередженням та іншими матеріалами справи. ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Клопотань чи заяв про перенесення розгляду справи не надходило. Особі, відносно якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення від 06.09.2024 зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 09.09.2024 об 11 год.
Відповідно до скріншоту із застосунку АТ КБ "Приватбанк" від 26.09.2025, наданого позивачем, на банківській картці встановлені обмеження на видаткові операції, причина: заблоковано за рішенням виконавчої служби.
З наданих матеріалів також встановлено, що 29.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області ЗМУ МЮ із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.09.2025, ВП №79088254, відкрито виконавче провадження з виконання постанови №1929, виданої 09.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 34000 грн адмінштрафу.
З витягу з медичної карти №10767 вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікування в терапевтичному відділенні КНП "ДМЛ №1" ДМР з 26.08.2024 по 03.09.2024.
Згідно з заявою ОСОБА_1 від 09.09.2024, начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про те, що ОСОБА_1 з 09.09.204 перебуває на лікарняному, тому не зможе прибути згідно протоколу від 06.09.2024. На заяві залишена відмітка "отримано, підпис, 09.09.2024".
З інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров'я вбачається, що ОСОБА_1 з 09.09.2024 по 20.09.2024 перебував на лікарняному.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Рісна Ю.Б. скерувала відповідачу запит щодо розгляду справи від 13.09.2024 з проханням повідомити його результат.
Як вбачається з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.10.2024 за №11157, розглянувши заяву адвоката Рісної Ю.Б. від 13.09.2024, яка поступила до ІНФОРМАЦІЯ_2 30.09.2024, повторно повідомлено про те, що письмове звернення не підписане її автором визнається анонімним та розгляду не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, представником ОСОБА_1 - адвокатом Рісною Ю.Б. на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано адвокатський запит від 29.01.2025, зокрема, з проханням повідомити про те, чи задоволено клопотання про відкладення розгляду справи щодо ОСОБА_1 від 09.09.2024, у випадку відмови у задоволенні клопотання просила надіслати копію рішення, прийнятого за результатами розгляду справи. Зі змісту запиту вбачається, що вже двічі направлявся адвокатський запит про надання згаданої інформації.
Відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.02.2025 за №1449, розглянувши адвокатський запит ОСОБА_3 від 29.01.2025, повідомлено, що всупереч підпунктам 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів україни від 17.12.2012 №36 в наданому ордері про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 №1306010 від 12.09.2024 не зазначено конкретного органу, в якому надається правова допомога адвокатом.
З адвокатського запиту представника ОСОБА_1 - адвоката Рісноюї Ю.Б. від 12.02.2025 вбачається, що остання вчетверте просить надати вищезгадану інформацію. У запиті також зазначено, що 30.01.2025 адвокатом Рісною Ю.Б. подано до відповідача запит наручно. У відповіді вих.№1449 від 05.02.2025, яка отримана 12.02.2025, адвокату повідомлено про те, що в ордері адвоката не вказано конкретного органу, в якому надається правова допомога адвокатом. З огляду на це, адвокатом оформлено ордер із зазначенням повного найменування одержувача адвокатського запиту (замість скороченої назви).
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.03.2025 за №2904 адвоката Рісну Ю.Б. повідомлено, що розглянувши її адвокатський запит, поданий в інтересах ОСОБА_1 , від 12.02.2025, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів останній заброньований до 10.02.2026.
Як вбачається з вищевказаних адвокатських запитів, відповідачем не надано будь-якої відповіді щодо запитуваної інформації щодо відкладення розгляду адміністративної справи чи прийнятого рішення.
Відповідач стверджує, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме: відмовився від проходження медичного огляду у визначені строки, однак, належних доказів про вчинення адімінстративного правопорушення не надав, зокрема, направлення, акт відмови, письмові попередження тощо.
Також у матеріалах справи відсутні докази надіслання позивачу копії постанови №1929 від 09.09.2024.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, що затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час розгляду даної справи судом.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. Організація безпосередньої реалізації заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації на відповідній території чи сприяння їх виконанню здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У частині 3 ст.210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Як вбачається з п.п. 4 п. 1 Правил військового обліку, визначені в Додатку 2 порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Мінстрів України №1487 від 30.12.2016 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме, Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Відповідно до п.6.2 розділу VI Положення (в редакції, що діяла на час прийняття постанови) на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання.
Згідно із підпунктів 3.1, 3.2 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом МОУ №402 від 14.08.2008, (в редакції, що діяла на час прийняття постанови) медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП. Повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.
Проте, процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560.
Однак, матеріали справи не містять повістки про виклик для проходження медичного огляду, а також не містять направлення на військово-лікарську комісію.
Таким чином, для здійснення медичного огляду позивач до РТЦК не викликався, відповідні документи суду надано не було, а тому, суд не вбачає правових підстав для тверджень, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження військово-лікарської комісії у визначені строки.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Натомість, відповідач не довів, що встановив усі обставини, які мають значення для справи, на підставі яких прийшов до висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 1статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 зазначено про те, що обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України, обов'язок відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.ч. 2, 3 ст. 90 КАС України).
Отже, слід зазначити, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем. У матеріалах справи такі докази відсутні, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності, що не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП є недоведеним.
Даний висновок суду кореспондує з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у справі №463/1352/16-а від 08.07.2020.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, враховуючи те, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не спростовано доводи позивача, суд дійшов висновку, що постанова за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210 КУпАП за №1929 від 09.09.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно останнього за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягає закриттю.
Згідно ч.1ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем у справі сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 605,60 грн, який підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 229, 241-246, 251, 251, 255, 257, 268, 286, 293, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.
Скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210 КУпАП за №1929 від 09.09.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ки за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот пёять гривень 60 копійок).
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Грицай