30.10.2025 Справа №607/18833/25 Провадження №2-а/607/720/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Бойко О.В.
представника позивача Черніцького І.Р.
представника відповідача Лобач М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -
Адвокат Черніцький І.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_2 ) 11.09.2025 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (надалі УПП в Тернопільській області ДПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, у якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5663884 від 06 вересня 2025 (надалі спірна постанова), згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., а провадження у справі закрити.
Аргументуючи свої позовні вимоги, позивач вказав, що 06.09.2025 о 23 год.45 хв. поліцейський Тернопільського УПП в Тернопільській області ДПП виніс спірну постанову згідно якої вказав, що 06.09.2025 о 23 год.25 хв. в м.Тернополі по вул..Збаразька, 3, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, який переобладнаний з порушенням вимог ДСТУ 3649:2010, а саме змінено колір показчиків повороту автомобіля із автожовтого на авточервоний, чим порушила вимоги п.31.1 ПДР України. Однак, позивач не визнає своєї винуватості у вчиненому та вважає спірну постанову протиправною. Так, вказав, що транспортний засіб марки «Mercedes Benz С250» на якому керувала позивач був ввезений на територію України із США та зареєстрований в Україні вперше 02.04.2021 у сервісному центрі, що підтверджено свідоцтвом про його реєстрацію. На момент проведення державної реєстрації зазначений транспортний засіб відповідав та відповідає вимогам державних стандартів. Зазначив, що червоний колір задніх показчиків повороту є заводською конструкцією, а не результатом переобладнання його позивачем та відповідає правилам ЄЕК ООН №48, які допускають червоний колір для них. Вважає, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що позивач провів переобладнання даного автомобіля, який при реєстрації мав сертифікат відповідності його українським стандартам, включаючи колір показчиків повороту. За таких умов вважає, що у діях позивача відсутній склад даного адміністративного правопорушення, що у свою чергу виключає притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України.
29.09.2025 судом зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача, згідно якого відповідач позов не визнав. Зазначає, що як вбачається із спірної постанови, позивач 06.09.2025 о 23 год. 25 хв. керуючи автомобілем марки «Mercedes Benz С250» д.н.з. НОМЕР_1 , який був переобладнаний із порушенням вимог ДСТУ 3649:2010, а саме змінено колір показчика повороту авто із автожовтого на авточервоний, чим порушила вимоги пункту 31.1. ПДР України. Відеозаписом із автомобільного відеореєстратора службового автомобіля зафіксовано факт вчинення позивачем правопорушення. Також, звертає увагу суду, що транспортний засіб, яким керувала позивач було зареєстровано 02.04.2021, а спірну постанову винесено 06.09.2025, у якій інкримінується позивачу порушення вимог пункту 31.1 ПДР України, а не порушення які могли бути на момент його реєстрації. Згідно із п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні трансопртні засоби» обов'язковою є наявність двох задніх світлових показчиків повороту автожовтого кольору на всіх автомобілях та автобусах. В силу вимог пункту 31.4 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно законодаством за наявності таких технічних несправностей і невідповідностей таким вимогам, зокрема передбаченим у п.п. «а» п.31.4.3 ПДР України: зовнішні світлові прилади: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають конструкції транспортного засобу. При спілкуванні із працівником поліції ОСОБА_1 не заперечувала того, що показчики повороту на автомобілі, яким керувала остання були червоного кольору. Вважає, що відповідачем належним чином задукоментвано та доведено належними та допустимими доказами факт порушення позивачем ПДР України, що дає підстави, на його думку, для висновку про скоєння позивачем адміністративного проавопорушення, а тому у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. Також зазначив, що позивач, на думку відповідача, не навів доказів, що вказаний транспортний засіб при виготовленні заводом був обладнаний сигналами повороту задньої його частини червоного кольору, а не був переобладнаний, а також те, що автомобіль був зареєстрований на території України саме у такому вигляді. Відтак, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник позивача адвокат Черніцький І.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити з підстав наведених у позові.
Представник відповідача Лобач М.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає їх безпідставними та у їх задоволенні просить відмовити з підстав наведених у відзиві на позов.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази встановив.
Згідно спірної постанови серії ЕНА №5663884 від 06.09.2025 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 06.09.2025 о 23 год. 25 хв. у місті Тернополі по вул..Збаразька,3 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Mercedes Benz C250» д.н.з. НОМЕР_1 , який переобладнаний з порушенням вимог ДСТУ 3649:2010, а саме змінено колір показчиків повороту з автожовтого на авточервоний, чим порушила вимоги пункту 31.1. ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів.
Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Як вбачається із спірної постанови, вона містить інформацію про те, що до неї у якості доказів винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності додаються відео з нагрудних камер працівників поліції №473056 та 473001 та відео з реєстратора службового транспортного засобу 5257.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 31 Закону України «Про дорожній рух» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Правовідносини, що стосуються дорожнього руху врегульовані Правилами дорожнього руху України, затверджені постановою КМ України «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 року №1306.
За змістом п.1.1. зазначеної постанови, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Розділу 19 Правил дорожнього руху до зовнішніх світлових приладів належать: фари ближнього (дальнього) світла, габаритні ліхтарі, протитуманні фари, задні протитуманні ліхтарі тощо.
Пункт 31 Правил дорожнього руху передбачає вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.
Відповідно до п. 31.4.3Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам щодо зовнішніх світлових приладів: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
У п.6.5.1 ДСТУ 3649:2010 встановлено, що показчики поворотників в автомобілі повинні бути автожовтого кольору.
Суд зазначає, що диспозиція статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, зокрема, зовнішніх світлових приладів, до яких належать фари ближнього (дальнього) світла.
Відповідно до Розділу 9 Правил дорожнього руху, попереджувальними сигналами є, зокрема, сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою.
Відтак, суд вважає, що покажчики повороту, згідно із Правилами дорожнього руху, не відносяться до зовнішніх світлових приладів.
Отже, спірне порушення як керування транспортним засобом з червоними покажчиками поворотів, що не відповідають вимогам ДСТУ, не може бути кваліфіковане за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Обставини про які зазначено відповідачем у спірній постанові у повній мірі відповідають приписам частини 2 ст. 122 КУпАП, якою, в контексті даних правовідносин, встановлено відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.
Відповідно до ч. 1ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду).
Відповідно до п. 10 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, перша державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України з метою вільного обігу, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин на обладнання», сертифікат відповідності видається: виробником або його уповноваженим представником - резидентом України на кожний транспортний засіб, тип якого відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу; уповноваженими органами або визначеними Міністерством інфраструктури України органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, на кожний новий транспортний засіб, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу, а також на той, що був у користуванні.
Пунктом 1.2 наказу Мінінфраструктури «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання» від 17.08.2012 №521передбачено, що на кожен колісний транспортний засіб або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.
Підпунктом «б» підпункту 1.4 розділу 1 вказаного Порядку визначено, що індивідуальному затвердженню підлягає кожен КТЗ що був у користуванні і підлягає першій державній реєстрації в Україні.
За визначенням, наведеним у п.п. 1.10 цього Порядку, індивідуальне затвердження сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що конкретний окремо взятий КТЗ, партія обладнання відповідають усім вимогам та технічним приписам, визначеним цим Порядком.
Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «Mercedes Benz C250» д.н.з. НОМЕР_1 з 14.08.2025. Крім цього, у вказаному свідоцтві наявні дані про те, що такий автомобіль уже був зареєстрований вперше у встановленому чинним законодавством порядку на території України 02.04.2021. Відтак, даний транспортний засіб при першій реєстрації пройшов усі необхідні процедури, в тому числі перевірку на технічну відповідність державним нормам та стандартам України, а також процедуру сертифікації, оскільки сертифікат відповідності є невід'ємним документом для такої реєстрації та для експлуатації автомобіля на території України.
Суд також зазначає, що об'єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок реєстрації та експлуатації транспортних засобів.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у експлуатації транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені (формальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний - водій транспортного засобу.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
За загальним правилом частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма - частина 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Ця норма права про своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов'язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано твердження сторони позивача про те, що ОСОБА_1 не здійснювала переобладнання транспортного засобу після його першої державної реєстрації, умисно змінивши колір показчиків поворотів а автожовтого на авточервоний автомобіля, який пройшов відповідну сертифікацію під час такої реєстрації 02.04.2021 в сервісному центрі ТСЦ №3243 РСЦ ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях. При цьому, матеріали справи не містять акту перевірки технічного стану автомобіля, які б доводили, що автомобіль, яким керувала позивач переобладнувався нею із моменту його першої реєстрації на території України та початку його експлуатації. При цьому, суд вважає, що такі докази повинні надаватись стороною відповідача, яка доводить правомірність винесення спірної постанови.
Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд, оцінивши та дослідивши докази надані суду, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до УПП в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справіслід задовольнити, спірну постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу скасувати, а адміністративну справу відносно неї провадженням закрити.
Також, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат судом береться до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Тернопільській області ДПП суму сплаченого позивачем судового збору.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА№5663884 від 06 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративне правопорушення, скасувати, а адміністративну справу відносно неї, провадженням закрити.
Стягнути із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань зазначеної установи суму судового збору, що становить 605(шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду складено 30 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнахордження: місто Тернопіль, вул.Котляревського,24.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан