27.08.2025 Справа №607/6261/25 Провадження №2/607/2557/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 , просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №AN3TCT155101135716 від 04.06.2021 у розмірі 145 646,11 грн станом на 26.03.2025, яка складається з: 83 942,17 грн - заборгованість за кредитом; 61 703,94 грн - заборгованість по відсотках.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
04.06.2021 будучи клієнтом банку, позичальник уклала з банком кредитний договір №AN3TCT155101135716, щодо надання останній кредиту в розмірі 100 000,00 грн строком на 39 місяців, тобто до 03.09.2024 зі сплатою процентів у розмірі 50,00 щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.
Станом на 26.03.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним договором становить 145 646,11 грн, з яких: 83 942,17 грн - заборгованість за кредитом; 61 703,94 грн - заборгованість по відсотках.
За вказаних вище обставин, АТ «А-Банк» просить суд позов задовольнити.
Ухвалою судді від 14.04.2025 позовну заяву акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без руху.
На виконання ухвали суду від 14.04.2025 представником позивача АТ «А-Банк» 21.04.2025 через підсистему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою судді від 22.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача АТ «А-Банк» не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, відзиву на позовну заяву не надала суду.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.12.2013 ОСОБА_2 шляхом підписання анкети-заяви приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК».
04.06.2021 ОСОБА_1 електронним підписом підписала заяву про надання послуги «Швидка готівка» №AN3TCT155101135716, паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, та отримала строковий кредит у сумі 100 000,00 грн на строк 36 місяців по 04.06.2024, процентна ставка (фіксована) - 50%, платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5375235210581599.
Згідно п. 10 Заяви, загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить 196 443,93 грн.
Відповідно до п. 20 Заяви, відповідач підтверджує та погоджується, що до укладення цієї угоди ознайомилася з актуальними умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, та до укладання цієї угоди ознайомлена з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об'ємі відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг». Ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, паспортом банківського продукту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір. Отримала їх примірники, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
З меморіального ордеру № TR.17957263.26713.69247 від 04.06.2021 вбачається, що позивачем на рахунок відповідача було перераховано кошти в сумі 100 000,00 грн; призначення платежу: видача кредиту згідно договору №AN3TCT155101135716 від 04.06.2021.
З розрахунку заборгованості за кредитним №AN3TCT155101135716 від 04.06.2021 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за спірним договором станом на 26.03.2025 становить 145 646,11 грн, яка складається з наступного: 83 942,17 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 61 703,94 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.
Як слідує з банківської виписки по кредиту в АТ «А-Банк», за період 04.06.2021 -25.03.2025, відображено нарахування відсотків, простроченої заборгованості та періодів за які вони були нараховані.
Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Цією ж правовою нормою визначено зміст вказаної інформації (умови кредиту: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета та спосіб отримання, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, види забезпечення за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо), порядок ознайомлення з нею споживача, форму надання такої інформації (паспорт споживчого кредиту) та термін її актуальності. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту (ч.2 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).
Термін «паспорт споживчого кредиту» вживається у Законі України «Про споживче кредитування» лише в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (ч.2 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» , чинного на момент виникнення спірних правовідносин). З огляду на ці норми закону паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов'язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України «Про споживче кредитування» включає до форми договору про споживчий кредит (стаття 13).
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 в повному обсязі не повернула кредитні кошти, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №AN3TCT155101135716 від 04.06.2021 в розмірі 145 646,11 грн, яка складається з: 83 942,17 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 61 703,94 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.
Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №AN3TCT155101135716 від 04.06.2021, станом на 26.03.2025, в розмірі 145 646 (Сто сорок п'ять тисяч шістсот сорок шість) гривень 11 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2 422 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. сплаченого судового збору.
Копію рішення суду направити сторонам у справі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», адреса місця знаходження: вул.Батумська, 11, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич