20.10.2025 Справа №607/17241/25 Провадження №2/607/4923/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , який 18.12.2009 було розірвано. В шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час досягла повноліття, однак, продовжує навчання на денній формі навчання у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. Добровільно матеріальної допомоги на навчання дочки відповідач не надає, хоча має таку можливість, так як є працездатною особою, може працювати та отримувати дохід. А відтак, вважає що відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої дочки, яка навчається та потребує матеріальної допомоги. З цих підстав, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 26.08.2025 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю та просила суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений, шляхом направлення рекомендованого повідомлення за адресою місця реєстрації. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про відкладення та відзив на позов не подавав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки заперечень проти заочного розгляду справи позивач не висловлювала.
Заслухавши позивачку, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Шлюб між сторонами спору було розірвано 18.12.2009, про що в Книзі реєстрацій розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №736, про що свідчить Свідоцтво про розірвання шлюбу видане 25.12.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.
В шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 виданим 11.02.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.
Згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.10.2009 ухвалено стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), однак не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 жовтня 2009 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до Витягу з наказу №621 від 11.08.2025 Про зарахування на навчання, ОСОБА_3 зараховано студенткою першого курсу, форма навчання - денна, основа навчання - платне, спеціальність - Дизайн одягу та текстилю.
Зареєстрованим постійним місцем проживання ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Витягу з реєстру територіальної громади від 01.08.2025. Позивачка зареєстрована та проживає за тією ж самою адресою, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади №2025/011755971 від 18.08.2025.
Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.
Відповідно до вимог ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі №748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки/сина, які продовжують навчання, є одним із способів захисту інтересів повнолітніх дочки/сина, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
Згідно зі статтею 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
З аналізу вимог чинного законодавства вбачається, що при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Статтею 201 Сімейного кодексу України передбачено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла повноліття, продовжує навчання на денній формі навчання, у зв'язку з чим не може працювати та утримувати себе, а тому потребує матеріальної допомоги.
Відповідач маючи обов'язок у змагальному процесі доводити свої твердження, не надав доказів, які б свідчили про його скрутне матеріальне становище, що унеможливлює утримання ним своєї повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, враховуючи матеріальний стан позивача та відповідача, повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3 23 річного віку.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 слід стягнути в користь держави судовий збір за позовні вимоги про стягнення аліментів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, 285, 288, 289, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи із 21 серпня 2025 року і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцятитрьохрічного віку.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич