604/982/25
1-кп/604/170/25
про призначення судового розгляду
29 жовтня 2025 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі :
головуючого ОСОБА_1
за участі :
секретаря судового засідання ОСОБА_2
державного обвинувача - прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4
представника потерпілих ОСОБА_5
ОСОБА_6 ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_8 ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_10
потерпілого ОСОБА_8
провівши у відкритому судовому засіданні у сел. Підволочиську Тернопільської області підготовче судове засідання по кримінальному провадженні за № 62024140149999266 від 21.09.2024 року відносно ОСОБА_10 обвинуваченого органами досудового слідства у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
До Підволочиського районного суду Тернопільської області від Державного бюро розслідувань Територіального управління Державного бюро розслідувань (м. Львів) направлено кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_10 обвинуваченого органами досудового слідства у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2025 року призначено проведення відкритого підготовчого судового засідання в залі судових засідань Підволочиського районного суду Тернопільської області.
Як убачається із обвинувального акта та витягу з реєстру досудових розслідувань, наданих стороною обвинувачення, кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_10 обвинуваченого органами досудового слідства у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підсудне Підволочиському районному суду, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для обрання, зміни запобіжного заходу чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому п.4-8 ч.1 ст. 284 КПК України судом не встановлено
Крім того, захисник обвинуваченого заявив клопотання у якому просить зобов'язати орган пробації враховуючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення скласти досудову доповідь на обвинуваченого по справі.
.
Згідно вимог ч.2 ст. 314-1 КК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченого у вчиненні не тяжкого, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. За вказаних обставин, суд, ознайомившись із обвинувальним актом та витягом з реєстру досудових розслідувань, заслухавши думку сторони обвинувачення, обвинуваченого, потерпілих та представників, вважає, що наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду, а також зобов'язати уповноважений орган з питань пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого відповідно до вимог ч.3 ст. 314-1 КПК України.
Разом із тим представник потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про скасування арешту на майно, посилаючись на те, що 23 вересня 2024 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду накладено арешт, зокрема на автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT B7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , коричневого кольору, який відповідно до свідоцтва про право власності належить ОСОБА_11 . Арешт вказаного майна було застосовано слідчим суддею як захід забезпечення кримінального провадження, зокрема збереження речових доказів. Разом із тим, відповідно до договору комісії № 5186/24/1/003054 від 20 вересня 2024 року укладеного між ПП ВКФ «ДАН-АВТО (комісіонером) і ОСОБА_11 (комітентом) вказаний автомобіль реалізований потерпілому ОСОБА_12 . Даний факт підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу, інформаційною карткою транспортного засобу, актом огляду реалізованого транспортного засобу та актом технічного стану транспортного засобу. Станом на сьогодні усі необхідні слідчі дії з вказаним автомобілем проведено, зокрема його огляд, фіксацію пошкоджень та експертні дослідження. Подальше зберігання автомобіля на майданчику створює ризик його псування та безпідставно обмежує право власності ОСОБА_13 , гарантоване ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. З огляду на завершення необхідних експертиз, відсутність ризику знищення чи відчуження автомобіля, а також невідповідність арешту меті забезпечення кримінального провадження, подальше його збереження є недоцільним та непропорційним втручанням у право власності.
В судовому засіданні представник потерпілого клопотання підтримав та просить його задоволити, крім того показав, що автомобіль він продавати не буде, а надасть його для огляду страховій компанії для визначення оцінки збитків, збереження автомобіля гарантує. Клопотання просить задоволити.
Обвинувачений та його захисник, а також потерпілий ОСОБА_8 та його представник проти задоволення клопотання заперечили та пояснили, що воно є передчасне, автомобіль являється речовим доказом у даному кримінальному провадженні, а тому може підлягати огляду під час розгляду справи судом, крім того не виключає, що може будуть звертатись до суду із клопотаннями про призначення різних видів експертиз, що стосується даного транспортного засобу, а тому у задоволенні клопотання просить відмовити.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечив, пояснив, що незважаючи на те, що усі необхідні процесуальні дії, а також експертизи із вказаним транспортним засобом проведені, однак вважає, що клопотання підлягає до задоволення в частині скасування володіння і користування майна як одних із складових елементів арешту майна, а в частині заборони відчуження залишити без змін.
Суд ознайомившись із поданим клопотанням, оглянувши матеріали кримінального провадження, встановив наступні обставини :
Згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2024 року накладено арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на майно, зокрема і автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT B7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , коричневого кольору, який відповідно до свідоцтва про право власності належить ОСОБА_11 .
Підставою накладення арешту на майно слугувало те, що автомобілі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення і іншим шляхом не можливо отримати доступ до вказаних транспортних засобів та речей для проведення усіх необхідних експертиз, інших слідчих дій, що може негативно вплинути на дослідження усіх обставин дорожньо-транспортної пригоди
Згідно договору купівлі-продажу № 5186/24/003114 від 21 вересня 2024 вбачається, що ОСОБА_14 придбав автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT B7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , коричневого кольору.
Разом із тим, відповідно до акту огляду реалізованого транспортного засобу № 5186/24/003114 від 21 вересня 2024 року покупцем автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT B7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , коричневого кольору, який відповідно до свідоцтва про право власності належить ОСОБА_11 являється ОСОБА_15 .
Відповідно до статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; норми Конституції України є нормами прямої дії; суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до абз.2 ч. 1ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160- 166, 170-174 цього Кодексу. Також, згідно з ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
З часу внесення відомостей до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (в рамках якого застосовано захід забезпечення кримінального провадження) минуло понад рік часу. Усі необхідні у справі експертизи з даним автомобілем проведені, зокрема його огляд, фіксацію пошкоджень та експертні дослідження.
Тривале втручання у право власності особи, без підтвердження для цього відповідних та обґрунтованих підстав є порушенням принципу співмірності та пропорційності, а відтак є свавільним.
Під час вирішення питання про наявність підстав для продовження існування арешту майна, зокрема позбавлення права на розпорядження та користування як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення вдію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також, суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти через вжиття заходу для позбавлення особи її власності.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.
З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про скасування арешту на майно, в порядку ст. 174 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, суд повинен з'ясувати мету, правову підставу для накладення арешту на майно.
Вказана норма узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону. У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу І полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Позбавлення власності дозволяється лише на умовах передбачених законом.
Таким чином на даний час в кримінальному провадженні відсутні данні, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння належним потерпілому ОСОБА_16 , а відповідно до свідоцтва про право власності ОСОБА_11 автомобілем на підставі зазначених обставин, а потреба в подальшому застосуванні арешту шляхом позбавлення права на розпорядження та користування відсутні, оскільки подальше зберігання автомобіля на майданчику створює ризик його псування, неможливість огляду та визначення суми збитків страховою компанією та безпідставно обмежує його право власності.
За вказаних обставин, враховуючи те, що на час розгляду справи відпала потреба у подальшому накладенні арешту на транспортний засіб, зокрема позбавлення права на розпорядження та користування ним, суд вважає, що клопотання є підставним та підлягає до часткового задоволення, шляхом скасування арешту на автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT B7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , коричневого кольору, який відповідно до свідоцтва про право власності належить ОСОБА_11 , що накладений ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 23 вересня 2024 року в частині позбавлення права на розпорядження та користування ним.
Разом із тим, з метою об'єктивності розгляду справи та можливого дослідження вказаного транспортного засобу як речового доказу під час розгляду справи у суді, зокрема його додаткового огляду спеціалістами, експертами, проведення додаткових експертиз зі сторони захисту, суд вважає, що такий захід забезпечення кримінального провадження як позбавлення права на відчуження даного транспортного засобу слід залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.. 131, 174, 315-316,374, 539 КПК України, -
Кримінальне провадження за № 62024140149999266 від 21.09.2024 року відносно ОСОБА_10 обвинуваченого органами досудового слідства у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у приміщенні Підволочиського районного суду Тернопільської області на 25 листопада 2025 року 10:00 год
Зобов'язати Радехівський районний сектор філії Державна установа «Центр пробації у Львівській області (м. Радехів, Львівської області вул. Л. Українки, 33) уповноважений орган з питань пробації скласти досудову доповідь по відношенні до обвинуваченого ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Криве, Радехівського району Львівської області, українця, із середньою освітою, командира відділення підвозу 1 мінометного взводу мінометної батареї (120 мм) 2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, жителя АДРЕСА_1 у строк до 25.11.2025 року.
Клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Скасувати застосований ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 23 вересня 2024 року арешт майна на автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT B7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , коричневого кольору, який відповідно до свідоцтва про право власності належить ОСОБА_11 , в частині позбавлення права на розпорядження та користування ним.
В задоволенні клопотання про скасування арешту на автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT B7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , коричневого кольору, що застосований на підставі ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 23 вересня 2024 року, шляхом позбавлення права на відчуження- відмовити.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Забезпечити право на ознайомлення учасників судового провадження із матеріалами справи, що знаходяться в сторони обвинувачення.
Про день час та місце розгляду справи повідомити сторону обвинувачення, обвинуваченого, захисника, потерпілих, представників.
Ухвала суду в частині вирішення клопотання про скасування арешту майна може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя Підволочиського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_1