Справа № 595/828/25
Провадження № 2/595/362/2025
28.10.2025 місто Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Созанської Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,
представника позивачів, адвоката Оринник Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Оринник Надія Сергіївна, до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Оринник Н.С., звернулися в суд із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,78 га (без кадастрового номера), згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 697689, та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2633 га (кад. номер 6121287800:02:001:0215), згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 759731. За життя ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів сину ОСОБА_3 . Із заповіту вбачається неточність у інформації про заповідача, а саме, що ОСОБА_4 ... народився 25 (лютого) січня 1946 року, що ставить під сумнів його належність як документу. Згідно довідки старости Стінківського старостинського округу № 409 від 07 квітня 2025 року на час смерті ОСОБА_4 крім осіб, які разом з ним перебували на реєстраційному, значиться також син ОСОБА_3 , який не проживає за місцем реєстрації з 2002 року, останнє відоме місце проживання - Росія. ОСОБА_2 протягом тривалого часу не проживав за місцем реєстрації, не доглядав батька, не надавав жодної допомоги. Спадкоємець за заповітом протягом тривалого часу взагалі не підтримує зв'язок із сім'єю, тому позивачі вважають, що за таких обставин він не прийняв спадщину і належні померлому земельні ділянки можуть спадкуватись між позивачами, як спадкоємцями першої черги за законом. Станом на даний час земельні ділянки перебувають у користуванні позивачів, а наявність заповіту на особу, яка близько 20 років не перебуває в Україні, порушує право позивачів на мирне володіння майном. Звернувшись до нотаріуса, позивачі отримали відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки наявний чинний і не скасований заповіт на іншу особу. Відмова у вчиненні нотаріальної дії підтверджується довідкою нотаріуса Бучацької державної нотаріальної контори № 91/01-24 від 14 травня 2025 року. У зв'язку із невизнанням права позивачі змушені звертатись із позовом до суду. Відповідач ОСОБА_2 не прийняв спадщину після смерті батька, оскільки фактично не проживав з ним на час смерті, а лише був зареєстрований в одному будинку. З 2013 року не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини чи із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що свідчить про відсутність інтересу до свого права, а також про небажання спадкувати земельні ділянки батька. Так як до спадкового майна відносяться дві окремі земельні ділянки, тому позивачі дійшли згоди поділу кожному з них по земельній ділянці, оскільки не доцільно ділити кожну з них по половині кожному з позивачів.
З урахуванням викладеного, позивачі просять суд:
- визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,78 га, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 697689, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 батьку ОСОБА_4 ;
- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2633 га, кадастровий номер 6121287800:02:001:0215, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіку ОСОБА_4 .
Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 червня 2025 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Витребувано із Бучацької державної нотаріальної контори про те, чи заводилась спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Якщо така справа заводилась, то надати суду її завірену копію.
02 липня 2025 року до Бучацького районного суду Тернопільської області Бучацькою державною нотаріальною конторою, на виконання ухвали суду від 17 червня 2025 року, надано інформацію, що спадкова справа після ОСОБА_4 не заводилась.
Відповідно до ухвали суду від 29 липня 2025 року за клопотанням представника позивачів, адвоката Оринник Н.С. витребувано із Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, у строк до 18 серпня 2025 року, інформацію щодо перетину кордону України громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованим в с. Стінка Чортківського району Тернопільської області.
31 липня 2025 року до Бучацького районного суду Тернопільської області Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, на виконання ухвали суду від 29 липня 2025 року, надано запитувану інформацію.
Згідно ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 18 серпня 2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивачів, адвокат Оринник Н.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові, просила суд їх задовольнити. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечила.
Будучи належним чином повідомленим про судове засідання, зокрема і шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань від нього не надходило.
За наявності підстав, визначених ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до переконання про можливість здійснення заочного розгляду даної справи та ухвалення за наслідками її розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , яка є дочкою позивачки ОСОБА_1 , а також рідною сестрою позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_2 , суду показала, що її батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час смерті з ним проживала мати ОСОБА_1 . Брат ОСОБА_6 був зареєстрований з батьками, однак не проживав, а близько двадцяти років проживає на ОСОБА_7 , де одружився та має сім'ю. Він має українське громадянство, але і має російський паспорт. На похороні батька ОСОБА_6 не був присутній. Він приїздив дуже рідко: коли почалося АТО - приїздив рідше, а з початком війни взагалі не приїжджав. Свідок з ним спілкується шляхом надіслання повідомлень. Брат ОСОБА_6 на земельні ділянки, які залишилися після смерті батька, не претендує, він про це говорив свідку, а претендує на батьківську хату. Так вони давно домовлялися, що будинок залишається йому, а землі - брату ОСОБА_8 . Вказані земельні ділянки обробляє позивач - брат свідка ОСОБА_8 .
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показала, що з 90-х років проживає по сусідству із позивачкою. Знала чоловіка позивачки, він помер близько 2013-го року, було якесь свято, кінець літа. З ним проживали дружина ОСОБА_10 , син ОСОБА_8 та онучка. Інший син ОСОБА_6 не проживав із своїм батьком, він іноді приїздив до нього. Протягом 17-20-ти років він проживає у Росії. Земельні ділянки, які належали чоловіку позивачки, обробляли позивачка та її син ОСОБА_8 .
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , яка є сусідкою позивачки і її двоюрідною племінницею, а також троюрідною сестрою позивача ОСОБА_8 та відповідача ОСОБА_6 , суду показала, що по сусідству із позивачкою вона проживає все своє життя. З чоловіком позивачки ОСОБА_6 свідок була знайома, він помер у 2013 чи 2014 році, на його похороні був присутній лише один син ОСОБА_8 , сина ОСОБА_6 не було, оскільки з 2000-х років він проживає на ОСОБА_7 . Приїздив ОСОБА_6 до батьків рідко. Відколи розпочався Covid, а потім війна - його не було в Україні. Земельні ділянки, які належали чоловіку позивачки, обробляли позивачка та її син ОСОБА_8 .
Заслухавши пояснення представника позивачів, покази свідків, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.
Як слідує із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 17 травня 1969 року Стінківською сільською радою Бучацького району Тернопільської області, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 17 травня 1969 року одружились, про що зроблено відповідний запис за № 18. Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_13 ».
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 04 березня 1970 року Стінківською сільською радою Бучацького району Тернопільської області, у подружжя народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як слідує з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00051113287, сформованого 09 травня 2025 року Бучацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 .
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 20 серпня 2013 року Стінківською сільською радою Бучацького району Тернопільської області України.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на спадкове майно, зокрема на:
- земельну ділянку площею 0,2633 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6121287800:02:001:0215, що розташована за адресою: с. Стінка Чортківського (Бучацького) району Тернопільської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 759731, виданого 13 вересня 2010 року Стінківською сільською радою Бучацького району Тернопільської області;
- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,78 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Стінківської сільської ради Чортківського (Бучацького) району Тернопільської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 697689, виданого 05 травня 2003 року Стінківською сільською радою народних депутатів Бучацького району Тернопільської області.
За життя, 25 червня 2012 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений секретарем Стінківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області Дармограй Н.М., за реєстровим № 81, згідно якого на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: усе своє майно, що належатиме йому на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, а також все те, на що за законом він матиме право, заповів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як слідує з довідки № 409, виданої 07 квітня 2025 року старостою Стінківського старостинського округу Золотопотіцької селищної ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_4 , 1946 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав до дня смерті в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини разом із спадкодавцем проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , невістка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онуки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований, але фактично не проживає за місцем реєстрації з 2002 року, останнє відоме місце перебування - в Росії. Спадкодавцю належали земельні ділянки площею 0,2633 га та 0,78 га, які знаходяться на території с. Стінка Золотопотіцької селищної ради. За наявними відомостями від імені ОСОБА_4 посвідчувався заповіт № 81 від 25 червня 2012 року Стінківською сільською радою, який на даний час не змінено та не скасовано.
Відповідно до довідки державного нотаріуса Бучацької державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Л.Максимович № 91/01-24 від 14 травня 2025 року, оскільки від імені ОСОБА_4 було посвідчено заповіт, у якому все належне майно заповідається іншій особі, тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не є особами, визначеними у заповіті, нотаріус позбавлений видати свідоцтво про право на спадщину.
З наданої на виконання ухвали суду від 17 червня 2025 року завідувачем Бучацької державної контори інформації слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 Бучацької державною конторою не заводилась.
Як вбачається з інформації, наданої адміністрацією Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19/61692-25Вих від 30 липня 2025 року, наданої на виконання ухвали суду від 29 липня 2025 року, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перейшов за межі України 08 серпня 2020 року о 13:39 через пункт пропуску «Гоптівка».
Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 82939270, сформованої Бучацькою державною нотаріальною конторою 17 жовтня 2025 року, у Спадковому реєстрі відсутня інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 4 ЦПК України).
За змістом частини 4 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до приписів статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частиною першою статті 1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
25 червня 2012 року ОСОБА_4 складено заповіт, посвідчений секретарем Стінківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області Дармограй Н.М., за реєстровим № 81, згідно якого все своє майно спадкодавець заповів ОСОБА_2 .
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відкрилася спадщина за заповітом на належне йому на праві власності майно, а саме: земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,78 га та для особистого селянського господарства площею 0,2633га, розташовані в с. Стінка Чортківського району Тернопільської області.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Так, частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
За змістом пунктів 3.19, 3.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. Факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (у відповідності до довідки № 409 від 07 квітня 2025 року Стінківського старостинського округу Золотопотіцької селищної ради Чортківського району Тернопільської області).
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на момент смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте фактично не проживав, сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому він, як спадкоємець, не прийняв спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , а отже, не набув права на спадкове майно.
Такі висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 у справі № 471/601/17-ц (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19) та від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св210).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Тобто, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що у встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини чи відмову від її прийняття після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач ОСОБА_2 не звертався, спадкова справа заведена не була, тобто він вважається таким, що спадщини не прийняв.
Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За приписами частин першої та другої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Таким чином вказаними нормами регламентовано, що у разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини виникає право на спадкування за законом в порядку черговості.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 (дружина) та ОСОБА_2 (син) постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (у відповідності до довідки № 409, виданої 07 квітня 2025 року Стінківського старостинського округу Золотопотіцької селищної ради Чортківського району Тернопільської області), вони вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 та успадкували в порядку спадкування за законом належні йому земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,78 га та для особистого селянського господарства площею 0,2633га, розташовані в с. Стінка Чортківського району Тернопільської області.
За вказаних вище обставин, суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованими і такими, що не порушують прав інших осіб та підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому за позивачами слід визнати право власності на вказане вище майно, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 280-282, 352-355ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,78 га, яка розташована в с. Стінка Чортківського (раніше Бучацького) району Тернопільської області,згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 697689.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку для ведення особистого селянського гоасподарства площею 0,2633 га, кадастровий номер 6121287800:02:001:0215, яка розташована в с. Стінка Чортківського (раніше Бучацького) району Тернопільської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 30 жовтня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 нарадження, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. І. Созанська