нп 2-а/490/118/2025 Справа № 490/4487/25
Центральний районний суд м. Миколаєва
23 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Гуденко О.А.,
при секретарі - Вознюк Д.І., без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
09.06.2025 позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, винесену 24.05.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальности , передбаченої ч.1 ст. 126 КУпАП.
В обґрунтування позову посилається на наступне. 24.05.2025 року в 14 год. 20 хв. прибув в село Баловне (вул.Садова, 20) для ремонту розстріляного автомобіля . Залишивши автомобіль на ремонт, позивач на власному мотоциклі ЯВА- 350-634,3909 НИМ добирався до дому в м.Миколаїв, однак, на півдороги, мотоцикл зупинився, позивач був змушений залишити його в полі. Побіг пішки до м.Миколаєва за евакуатором або вантажівкою, щоб забрати мотоцикл . Зазначає, що знайомих вдома не було, йому прийшлось самому повертатись до мотоциклу та пхати його до м.Миколаєва. З ним була його дитина, яку він взяв з собою. На вулиці Фермерська, 14 У, біля території якось підприємства, його було зупинено охоронцем. На його безпідставну вимогу надати йому свої документи, позивач відповів відмовою. Тоді охоронець влаштував скандал та викликав по телефону поліцію. Таким чином, представники полиції з'явилися в той час, як позивач стояв біля мотоциклу, який не рухався, і не міг самостійно рухатись, при цьому знаховися не на проїзній частині, тобто не керував транспортним засобом. На вимогу представників поліції, позивач повідомив, що всі його документи в додатку Дія, також подзвонив дружині, яка привезла документи та документи на Т/З. Однак, представники відповідача несподівано склали постанову про притягнення позивача до відповідальності за керування Т/З без посвідчення водія. Вважає, що зазначена постанова підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, разомм з тим при складанні постанови були допущені чисельні процесуальні порушення, обставини справи, викладені в постанові - не відповідаютб фактичним обставинам.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 11.06.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження за адміністративним позовом.
26.06.2025 року на адресу суду від Палієнко Д.Т., яка діє в інтересах Департаменту Патрульної Поліції, надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено , що під час несення служби 24.05.2025 екіпажем поліції у складі інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 лейтенанта поліції ОСОБА_3 , на службовий технічний пристрій (планшет) надійшло повідомлення, що по вул. Фермерська (Колгоспна), 14-У, м. Миколаїв (мікрорайон Матвіївка), на території учбового центру стрілецького батальйону, затримали чоловіка на мотоциклі. Просять направити наряд поліції. Після прибуття на місце події співробітники поліції підійшовши до водія, представились, повідомили, що ведеться відеофіксація та попросили пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України, а саме посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу. Було встановлено особу водія, ним виявився гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки документів було встановлено, що водій керуючи транспортним засобом (мотоциклом) JAWA 350-634 з державним номерним знаком НОМЕР_1 не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу. Вищевказану особу було встановлено за допомогою військового квитка та через Інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП). Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 2.1 а) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) прийнято рішення про складання постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та як результат, накладення стягнення на правопорушника в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн, відповідно до санкції статті. Крім того, прошу звернути увагу, що Позивач в позовній заяві і сам не заперечує факт його безпосереднього керування транспортним засобом, зокрема: «Залишивши автомобіль на ремонт, я на власному мотоциклі ЯВА-350-634, НОМЕР_1 добирався додому в м. Миколаїв. Однак на півдороги, мотоцикл зупинився, я змушений був залишити його в полі. Побіг пішки до м. Миколаєва за евакуатором або вантажівкою, щоб забрати мотоцикл додому», а також в змісті пояснень наданих ним патрульним поліцейським: «24.05.2025 близько 21 год. 20 хв., я, ОСОБА_1 опинився по адресу Фермерська, 14-У, у зв'язку з тим, що в мене закінчився бензин на мотоциклі ЯВА 3909 о 14 год. дня залишив мотоцикл в полі». В подальшому було виявлено, що вказаний водій не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу, тому було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Процедуру розгляду справи було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор № 474057. У зв'язку з даними обставинами, просять суд відмовити у адміністративному позові.
06.10.2025 року на адресу суду від від Палієнко Д.Т., яка діє в інтересах Департаменту Патрульної Поліції, заперечення на клопотання позивача.
Від представника позивача надійшла заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить наступного висновку.
Згідно з копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4810495 від 24 травня 2025 року, вбачається, що 24 травня 2025 року о 21:20 у місті Миколаєві, по вул. Фермерській, 14, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України. У зв'язку з цим старшим лейтенантом поліції Рекою В.В. було винесено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Судом досліджено письмові пояснення від 24 травня 2025 року, надані ОСОБА_1 , з яких убачається, що останній опинився за адресою: м. Миколаїв, вул. Фермерська, 14/У, у зв'язку з тим, що в його мотоциклі марки «Ява-350-634», державний номерний знак НОМЕР_2 , закінчився бензин. Зі слів ОСОБА_1 , він залишив мотоцикл у полі та повернувся додому, очікуючи допомоги для вирішення ситуації. Оскільки допомоги не отримав, він разом із донькою вирушив до місця, де залишив транспортний засіб. Прямувавши скороченим шляхом додому, зустрів військовослужбовця, при собі документів не мав, після чого останній викликав наряд поліції.
Відеозапис, що долучений працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення не містить даних щодо керування ОСОБА_1 24.05.2025 року о 21:20 год. транспортним засобом «Ява-350-634», номерний знак НОМЕР_1 , а також зупинки працівниками поліції вказаного транспортного засобу - це відеозапис лише спілкування працівників поліції з позивачем, який в той час перебуває на закритій території з , мотоцикл стоїть на цій же території. при цьому з відеозапису вбачається, що військовослужбовець повідомляє поліцейському, що бачив як ОСОБА_1 , керував мотоциклом ще і в стані алкогольного сп'яніння, при цьому зазначив- "що це має бути записано на камеру зовнішнього спостереження".
Натомість з відеозапису вбачається, що відеофіксація починається з моменту як працівники поліції прибули на виклик охоронців, які повідомили, що виявили на закритій території невідомого чоловіка, який здійснює хаотичний рух транспортного засобу - мотоцикла. Вказаний охоронцями чоловік не мав при собі документів, що посвідчують його особу, тому вони викликали працівників поліції, про що один із охоронців ( ОСОБА_4 ) надав письмові пояснення, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
При цьому, ОСОБА_1 , який перебував біля транспортного засобу у непорушному стані, протягом тривалого часу послідовно стверджував працівникам поліції про те, що мотоциклом він не керував, а лише "пхав, штовхав" його у напрямку свого дому з технічних причин.
Ці твердження ОСОБА_1 належними доказами не спростовано. Суду докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом суду не надані.
Належних та допустимих доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом - мотоциклом «Ява-350-634», номерний знак НОМЕР_1 , 24.05.025 року в м. Миколаєві по вул. Фермерскій № 14 матеріали справи не містять.
Відеохапис з камери спостереження, про який свідком повідомлено працінику поліції - суду не надано.
Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапис, проведений працівниками поліції не узгоджуються між собою щодо фактичних обставин, зокрема щодо зафіксованого та доведеного факту керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом.
Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв'язку з незгодою позивача з рішенням суб'єкта владних повноважень щодо порушення останнім Правил дорожнього руху та накладення, у зв'язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Так, частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 126 КУпАП, відповідальність настає в разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пп. «а» п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
З аналізу положення статті 247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частиною 2 статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною першою статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VIII) закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Судом, на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, встановлено, що з наданого відеозапису вбачається лише факт спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 за викликом громадянина ОСОБА_4 , під час якого останній перебував не за кермом транспортного засобу, а поруч із ним та вживав напій із кружки.
У ході спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом, пояснюючи, що він лише штовхав перед собою мотоцикл марки «ЯВА». Така позиція ним неодноразово підтверджувалась, у тому числі в поданому адміністративному позові та письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи.
Факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, обґрунтовується виключно письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , який зазначив, що нібито бачив, як ОСОБА_1 хаотично керував мотоциклом то вліво, то вправо. Зупинений був охоронцями, сокільк особа перебувала на заритій території учбового центру, виявлилося, що він був без документів, що посвідчують особу. Водночас сам свідок при спілкуванні з працівниками поліції посилався на наявність відеозапису з камери спостереження біля підприємства чи військової частини, де він працював. Однак вказане відео працівниками поліції до матеріалів справи не було долучено, що позбавляє суд можливості об'єктивно перевірити достовірність наведених у поясненнях свідка обставин.
При цьому ОСОБА_1 і не заперчеував , що заблукав, що хаотично рухався , шукаючи дорогу, але вів мотоцикл в руках, а не їхав на мотоциклі.
Таким чином, представник поліції, як уповноважена особа на складання постанови про адміністративне правопорушення, самостійно не пересвідчився у факті вчинення правопорушення. При винесенні постанови він поклався виключно на письмові пояснення свідка, який, у свою чергу, посилався на існування відеозапису події. Однак зазначене відео до матеріалів справи долучено не було, що унеможливлює перевірку достовірності наведених свідком обставин.
Отже, працівником поліції не було безпосередньо встановлено фактичних обставин можливого керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а тому надані докази не можуть вважатися належними та допустимими для підтвердження складу адміністративного правопорушення.
Суд зазначає, що за відсутності належних, допустимих та, у своїй сукупності, достатніх доказів вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення обставини, викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення, породжують обґрунтовані сумніви у їх достовірності та набувають форми припущень, на яких не може ґрунтуватися процесуальне рішення (постанова).
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП та не спростовано позицію позивача.
Беручи до уваги викладене, суд доходить переконання, що позов про скасування оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення складеної стосовно позивача підлягає задоволенню.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач за подання адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 605,20 грн
Враховуючи часткове задоволення позовної заяви, суд зазначає, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,20 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 72-74, 77, 90, 242-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EНА №4810495 від 24.05.2025 - визнати протиправною та скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч 1 ст. 126 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Гуденко О.А.