Справа №485/2023/25
Провадження № 1-кс/485/366/25
про застосування запобіжного заходу
29 жовтня 2025 року м. Снігурівка
Слідчий суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області майор поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Снігурівка Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовозобов'язаного, офіційно не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025152310000354 від 27 жовтня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
встановив:
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він в період часу з лютого 2022 року по 27.10.2025, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, перебуваючи в м. Снігурівка Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області, більш точне місце досудовим розслідування не встановлено, виявив: вибуховий пристрій, а саме корпус ручної гранати типу Ф1 та підривач типу УЗРГМ-2, які перебували в розібраному стані, а також три 40-мм гранатометні постріли типу ВОГ-25. В цей час у ОСОБА_4 , який достовірно знаючи, що виявлені предмети є вибуховими пристроями, виник протиправний умисел, направлений на незаконне поводження з вибуховими пристроями.
В зазначений період часу, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання зазначених вище вибухових пристроїв, а також їх подальше зберігання, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, що затверджене постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 року №576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, ОСОБА_4 перебуваючи в м. Снігурівка Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області, більш точне місце досудовим розслідування не встановлено, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи умисно та незаконно, не маючи передбаченого законом дозволу, виявлені ним вибухові пристрої, а саме корпус ручної гранатою типу Ф1 і підривач типу УЗРГМ-2, та три 40-мм гранатометні постріли типу ВОГ-25 привласнив собі, тим самим незаконно придбав вибухові пристрої.
У послідуючому, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання вибухових пристроїв, в період часу з лютого 2022 року по 27.10.2025, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, корпус ручної гранати типу Ф1 з підривачем типу УЗРГМ-2, три 40-мм гранатометні постріли типу ВОГ-25 упакував до полімерного пакету та запаковані вказаним чином вибухові пристрої неодноразово перевозив з собою до домоволодінь в яких тимчасового проживав, останнім з яких є домоволодіння співмешканки ОСОБА_9 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав без передбаченого дозволу в приміщенні гаражу.
27.10.2025 близько 00 год. 11 хв. ОСОБА_4 посварившись з своєю співмешканкою ОСОБА_9 та дізнавшись, що співмешканка викликає працівників поліції забравши з приміщення гаражу корпус ручної гранати типу Ф1 з підривачем типу УЗРГМ-2, три 40-мм гранатометні постріли типу ВОГ-25 в полімерному пакеті переніс їх до автомобіля марки ВАЗ 21061, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , який перебуває у його фактичному користуванні та помістив під заднє пасажирське сидіння в салоні автомобіля, де в подальшому незаконно зберігав, для власних цілей без передбаченого законом дозволу до 27.10.2025, до моменту вилучення їх у ході проведення санкціонованого обшуку.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
За підозрою у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_4 27.10.2025 о 23 год. 15 хв. фактично затримано в порядку ст.208 КПК України. Про підозру ОСОБА_4 повідомлено 28.10.2025 року.
29.10.2025 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання спробам з боку підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаних ризиків слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, що у сукупності з тим, що він не працює, не має стійких соціальних зв'язків, не має власного житла та постійного місця проживання, переховується від військового призову, усвідомлює те, що вчинив тяжкий злочин, свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, на думку слідчого, ОСОБА_4 може незаконно впливати на співмешканку ОСОБА_9 , яка є свідком по справі, шляхом застосування фізичного насильства, оскільки на теперішній час у провадженні органів досудового розслідування перебуває кримінальне провадження №12025153310000097 від 27.10.2025, за фактом спричинення 26.10.2025 ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень своїй співмешканці, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, ОСОБА_4 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно співмешканки ОСОБА_9 , а також вчиняв дії щодо спричинення фізичного насильства колишній дружині ОСОБА_10 , що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.4 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Вказані обставини, з урахуванням даних, які характеризують особу підозрюваного, у тому числі тих, що ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями та вчиняє домашнє насильство, дають органу досудового розслідування достатньо підстав вважати, що обрання іншого, менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не забезпечить належної поведінки підозрюваного щодо виконання ним своїх процесуальних обов'язків та не дасть можливості запобігти вищезазначеним ризикам.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, стверджував про наявність зазначених у клопотанні ризиків та недостатність застосування інших запобіжних заходів для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти клопотання слідчого заперечили. ОСОБА_4 просив про застосування домашнього арешту за адресою зареєстрованого місця проживання у будинку, де він проживав з кошиньою дружиною та з якою підтримує соціальні відносини за наявності спільної дитини. Захисник вважав недоведеними заявлені ризики та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, вважав, що за встановлених обставин, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту належним чином забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по ним, заслухавши думку сторони обвинувачення та сторони захисту, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В ході кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, на момент її повідомлення.
Підставами для підозри є протокол перегляду матеріалів аудіо-запису від 27.10.2025, відповідно до якого встановлено, що співмешканка підозрюваного ОСОБА_11 27.10.2025 по лінії "102" повідомила про те, що її співмешканець в стані алкогольного сп'яніння поводиться агресивно по відношенню до заявниці та який також зберігає незареєстровану зброю автомат АК (зброя з місць проведення бойових дій); протокол обшуку від 27.10.2025, відповідно до якого в автомобілі марки ВАЗ 21061 з державним номером НОМЕР_1 , який перебуває у володіння ОСОБА_4 виявлено та вилучено до ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, предмети, що зовні схожі на корпус гранати типу Ф-1, підривач типу УЗРГМ-2 до ручних гранат; пістолет типу "Револьвер", 3 (три) предмети, що зовні схожі на 40-мм гранатометні постріли типу ВОГ-25, предмет, що зовні схожий на підствольний гранатомет з маркуванням "17 7375", 119 предметів, що зовні схожі на набої калібру 5,45 мм, предмет, що зовні схожий на автомат АК-74, 1988 р.в.; покази свідка ОСОБА_9 , яка підтвердила факт зберігання підозрюваним зброї у домоволодінні за місцем їх спільного проживання.
В ході розгляду даного клопотання з приводу підозри ОСОБА_4 зазначив, що вину визнає.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що він має вік 45 років, за місцем проживання та реєстрації характеризується посередньо, непрацевлаштований офіційно, підробляв тимчасовими заробітками, не одружений, проживав із співмешканкою ОСОБА_9 у її житлі, яка повідомила про факт застосування до неї ОСОБА_4 фізичного насильства, за тим пояснила, що проживати з ним більше не бажає, не має міцних соціальних зв'язків, з ріднею стосунків не підтримує, власного житла немає, має на утриманні доньку, 2012 р.н., яка проживає з матір'ю, раніше притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності за насильницькі правопорушення, судимості погашені.
Зважаючи на характер та тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , обставини його вчинення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі засудження, та даних про його особу, наявним є ризик, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, він може незаконно впливати на свідка ОСОБА_9 , яка є його колишньою співмешканкою, з метою зміни нею наданих слідству свідчень у суді.
Проте, ОСОБА_4 раніше не судимий, даних про перешкодження ним кримінальному провадженню будь-яким чином у матеріалах справи немає, підозри у вчиненні інших кримінальних правопорушень йому не пред'явлені, а тому недоведеними є ризики, передбачені п.4 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Таким чином, прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Однак, не є доведеним що до підозрюваного неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід для запобігання наявним ризикам.
У відповідності до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Допитана за клопотанням сторони захисту свідком ОСОБА_10 суду показала, що є колишньою дружиною підозрюваного та підтримує з ним нормальні відносини. У шлюбі перебували з 2011 по 2022 рік. За час шлюбу придбали будинок за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на який зареєстроване за нею. ОСОБА_4 без його відома зняла з реєстрації за даною адресою з метою отримання допомог. Не заперечує щодо проживання ОСОБА_4 у вказаному домоволодіння.
Відповідно до ч.2 ст.233 КПК України під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення.
Враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що обвинувачений, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, характеризується посередньо, джерелом доходу мав тимчасові підробітки, його колишня дружина не заперечує щодо його проживання у зареєстрованому за нею житлі, тобто підозрюваний має тимчасове місце проживання, суд вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби задля забезпечення матеріальними джерелами для існування із покладенням обов'язків, який на думку суму у повній мірі забезпечить його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-179,182,183,184,186-187,193-194,196,205,395 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати з 29 жовтня 2025 року до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком до 27 грудня 2025 року (включно) запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши з 21.00 години вечора по 06.00 годину ранку залишати житловий будинок, що є його тимчасовим місцем проживання та розташований за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком випадків слідування до місця укриття та перебування в укритті під час повітряної тривоги в умовах воєнного стану.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатися за межі Баштанського району Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи.
- утриматися від спілкування із свідком ОСОБА_9 у цьому кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти негайно та роз'яснити, що він зобов'язаний невідкладно (але не пізніше 21.00 год. 29.10. 2025 року) прибути за адресою: АДРЕСА_2 .
Строк дії ухвали до 27.12.2025 року (включно).
Роз'яснити підозрюваному, що порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1