Справа № 489/8494/25
Провадження № 3/489/2111/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
30 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Рибіцька К.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 06.10.2025 серії ВАБ №201900, 26.09.2025 о 21:00 год ОСОБА_1 , знаходячись за місцем мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , здійснила умисні дії відносно своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виражалась нецензурною лайкою, погрожувала розправою, штовхала, внаслідок чого завдала дитині психологічних та фізичних страждань, чим вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06.10.2025 серії ВАБ №661778, 26.09.2025 о 21:00 год ОСОБА_1 , знаходячись за місцем мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , здійснила умисні дії психологічного характеру відносно свого сина ОСОБА_3 , а саме: надіслала відео на мобільний телефон, на якому виражалась на його адресу нецензурною лайкою, чим завдала психологічних страждань, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.
Оскільки особа притягується до адміністративної відповідальності за кілька адміністративних правопорушень, справи про які перебувають на розгляді одного судді, тому з метою своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин правопорушень є доцільним провести одночасний розгляд вказаних справ, об'єднавши їх в одне провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала частково, фізичних страждань дітям не завдавала, не торкалася доньки ОСОБА_4 . Висновки для себе зробила. Надала свою характеристику з роботи та характеристику ОСОБА_4 з дитячого садочка. Підтвердила свої письмові пояснення, наявні в матеріалах справи.
Потерпілий ОСОБА_3 у присутності законного представника пояснив, що відео, яке надіслала мама, його не засмутило, знав, що це неправда.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали, що знаходяться у справі (протоколи про адміністративне правопорушення; заяви та письмові пояснення ОСОБА_5 ; письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; подання Миколаївської гімназії №11; відеозапис на диску), суд дійшов таких висновків.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина перша ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За частиною другою вказаної статті відповідальність наступає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
З матеріалів справи судом встановлено, що в.о. директора Миколаївської гімназії №11 звернувся до Управління патрульної поліції з поданням про вжиття заходів до ОСОБА_1 , яка чинила психологічне насильство до свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, ОСОБА_1 зняла відео, в якому чинить тиск психологічного характеру на свою малолітню доньку. У відео мати шантажувала фізичною розправою щодо своєї доньки, якщо ОСОБА_6 не виконає її вимоги, погрожувала йому та нецензурно висловлювалася в сторону сина. Аналогічні обставини зазначені у письмових поясненнях соціального педагога Миколаївської гімназії №11 ОСОБА_5 .
Потерпілий ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях підтвердив факт записаного відео, на якому була його молодша сестра ОСОБА_4 , де мати змушувала сина зайти додому з грошима, які він зняв з банківської картки матері.
У свою чергу, ОСОБА_1 у письмових поясненнях посилається на наявність конфлікту її сина з іншим хлопцем зі школи №50 щодо ноутбуку. Відео, зняте за участю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 називає «постановочним», зазначаючи, що шрам на шиї дитини залишився від ігор на дитячому майданчику, дитина плакала з іншої причини, після перегляду відео з іграшкою, яку вона хотіла собі мати. ОСОБА_7 , присутні на відео, були не справжніми, а після зняття відео мати заспокоїла доньку, пообіцявши придбати бажану іграшку. Таке відео ОСОБА_1 зняла для впливу на сина, якого шантажував інший хлопець, не повертаючи ноутбук і вимагаючи за нього гроші. Таким чином ОСОБА_1 хотіла вплинути на сина, щоб він повернув гроші, які зняв з її картки. В подальшому мати хлопця зі школи №50 почала шантажувати ОСОБА_1 цим відео.
На переконання суду, такі дії матері, які відображені на відео, по відношенню до малолітньої ОСОБА_2 очевидно свідчать про завдану шкоду психічному здоров'ю малолітньої потерпілої. Безвідносно до причин, які спонукали ОСОБА_1 зняти таке відео, та її емоційного стану від втрати грошей, належними доказами підтверджено висловлювання нецензурними словами на адресу дитини, погрози її життю, штовхання. Сприйняття зазначеної ситуації дорослою людиною та шестирічною дитиною вочевидь різне. Те, що в подальшому мати заспокоїла доньку не впливає на факт вчинення домашнього насильства.
Надсилання відео з нецензурною лайкою ОСОБА_3 , з погрозами в його бік та погрозами його молодшій сестрі також свідчать про завдану психічному здоров'ю малолітнього ОСОБА_3 шкоду.
Умисність дій ОСОБА_1 щодо вчинення домашнього насильства до своїх дітей не потребує доведення, оскільки вона повинна була розуміти, що такими діями завдає шкоди дітям. Такий вчинок матері, найближчої для дітей людини, яка має психологічну перевагу сил над дітьми, також свідчить про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, дійсно вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно малолітніх осіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованих їй діянь та своїми діями вона вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки ОСОБА_1 вчинила однакові за тяжкістю адміністративні правопорушення, враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (вперше притягується), обставини вчинення адміністративних правопорушень, суд призначає остаточне покарання в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Відповідно до положення ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Згідно з ч.6 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч.ч.1, 2 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, ураховуючи, що ОСОБА_1 раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, висновки для себе зробила та разкаялася, має позитивну характеристику з місця роботи, за формою оцінки ризиків рівень небезпеки кривдника визначено як низький, суд не вбачає підстав для її направлення в порядку ст.39-1 КУпАП для проходження програми «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
Керуючись статтями 247,252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя
постановила:
Справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, згідно з протоколами про адміністративне правопорушення від 06.10.2025 серії ВАБ №201900 (справа №489/8494/25, провадження №3/489/2111/25) та від 06.10.2025 серії ВАБ №661778 (справа №489/8496/25, провадження №3/489/2112/25) - об'єднати в одне провадження, присвоївши єдиний номер 489/8494/25 (провадження №3/489/2111/25).
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Миколаїв /Інгульський р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, рахунок отримувача: UА448999980313070106000014482).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К.О. Рибіцька