Справа № 489/7800/25
Провадження № 3/489/1977/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
30 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Рибіцька К.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який проходить військову службу на посаді стрільця 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у військовому званні «молодший сержант»,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 10.09.2025 №2, вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , 10.09.2025 о 16:00 год, виконуючи обов'язки військової служби, діючи умисно, протиправно, в умовах особливого періоду, всупереч інтересам служби, в порушення вимог чинного законодавства України, перебував на території Миколаївського обласного центру мобілізації, виконував службові обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з'явилася двічі, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася шляхом направлення судової повістки, яка отримана 21.10.2025 та оголошенням на сайті судової влади. За номером телефону, вказаним у протоколі, ОСОБА_1 не відповідає, повідомлення у додаток Viber не отримує.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, відомо, що на розгляді Інгульського районного суду міста Миколаєва знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно неї. У зв'язку з цим, особа, відносно якої складено протокол, яка обізнана про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї перебуває на розгляді в суді, виходячи із практики ЄСПЛ, зобов'язана вживати заходів для того, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, зокрема отримати судову повістку та з'явитися до суду для розгляду вказаної справи.
Згідно зі ст. 6 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.
Отже, оскільки від особи не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та остання мала достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, тому суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, суд виходить з того, що якщо особисто особа не з'явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Також суд враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов'язковою.
Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.
Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол по адміністративне правопорушення; висновок №1286 від 10.09.2025 КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я», згідно з яким ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (1,10 проміле); копію військового квитка ОСОБА_1 ), суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.172-20 КУпАП, відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП встановлено відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).
Відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцями є особи, які проходять військову службу.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється громадянами України як у добровільному порядку (за контрактом), так і за призовом.
Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан, дію якого, Указами Президента України було продовжено, та який діє по теперішній час.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно перебувала на території Миколаївського обласного центру мобілізації під час виконання службових обов'язків у нетверезому стані, в умовах особливого періоду, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
Керуючись статтями 252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами:Отримувач коштів: УК у м. Миколаїв/Інгульський р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA448999980313070106000014482, код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К.О. Рибіцька