Справа № 489/7926/25
Провадження № 3/489/2002/25
іменем України
29 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
ОСОБА_1 20.09.2025 о 15 год 45 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, з перевагою сили вчинила сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , під час якої словесно ображала її, принижувала, чим спричинила емоційні страждання та завдала шкоди психічному здоров'ю, таким чином вчинила домашнє насильство психологічного характеру.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як домашнє насильство, тобто умисне вчинення діянь (дій) психологічного характеру (образи), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток за вказаною в протоколі адресою місця проживання, розміщенням оголошення на сайті судової влади. Також вказану особу додатково повідомлено на вказаний в протоколі номер телефону шляхом направлення СМС повідомлення.
Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. При цьому, до суду повернулись не врученими повістки суду про виклик ОСОБА_1 на 13.10.2025 та 29.10.2025, надіслані за вказаною в протоколі адресою місця проживання останньої з відміткою пошти "адресат відсутній".
Матеріали справи не містять клопотання про відкладення розгляду справи із зазначення поважних причин неможливості явки у судове засідання ОСОБА_3 .
З огляду на викладене, вважаю за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_3 .
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», далі - Закон).
У п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону наведено визначення психологічного насильства - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вивчивши всі обставини справи, вважаю, що наявність події і винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується зібраною, дослідженою у суді сукупністю доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №724747 від 20.09.2025, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, а саме: місце дата та час вчинення (20.09.2025 о 15 год 45 хв), спосіб (образи, приниження), наслідки (шкода психічному здоров'ю потерпілої);
- рапортом інспектора чергового відділення ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 20.09.2025, в якому зазначено, що 20.09.2025 о 15:43 надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 20.09.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , дочка в стані алкогольного сп'яніння поводиться агресивно, заважає заявниці надавати інформацію;
- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.09.2025, у якому зазначено про прийняття усної заяви від ОСОБА_2 про те, що 20.09.2025 о 15:45 год її донька ОСОБА_1 ображала її, принижувала та погрожувала фізичною розправою;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 20.09.2025, у яких вона зазначила, що за вказаною адресою проживає разом зі своєю родиною. 20.09.2025 о 15:45 год її донька ОСОБА_1 прийшла до дому в стані алкогольного сп'яніння та почала її ображати, принижувати;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 20.09.2025 ОСОБА_1 , згідно якої визначено її рівень небезпеки як середній, також зазначено, що кривдник раніше вчиняв фізичне насильство щодо постраждалої особи та що кривдник має алкогольну залежність або зловживає алкогольними напоями;
- копією термінового заборонного припису серії АА №608904 від 20.09.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з вчиненням домашнього насильства встановлено заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою ОСОБА_2 в період з 16:30 год 20.09.2025 до 16:30 год 23.09.2025.
- випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №901 від 20.09.2025 виданої КМП "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я", згідно якої ОСОБА_1 20.09.2025 о 17:00 год перебувала в стані гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю.
Оцінюючи досліджені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає, оскільки останні вказують на наявність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи особу винної, ступінь її вини, вчинення правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, направленого на виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП) необхідним та достатнім для її виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
За змістом п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону програма для кривдника - це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 24 вказаного Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству віднесено й направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно ч. 6 ст. 28 Закону, кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Зважуючи на середній рівень небезпеки відповідно до форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, суддя дійшов висновку про необхідність направити ОСОБА_1 для проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 місяці.
Крім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню судовий збір, який становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 173-2, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. (триста сорок гривень) 00 коп. (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Миколаїв /Інгульський р-н/ 21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, рахунок отримувача: UА448999980313070106000014482).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.) (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Направити ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради для проходження програми для кривдників, передбаченої Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк 3 (три) місяці.
Попередити ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за ст.390-1 КК України за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Копію постанови у триденний строк з дня набрання нею законної сили направити до Миколаївської міської ради для забезпечення виконання програми для кривдників.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.
Суддя Г.Ю. Валігурський