Справа № 487/7881/25
Провадження № 1-кс/487/4733/25
30.10.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025152010000071 від 13.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України про арешт майна
встановив:
27.10.2025 прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42025152010000071 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт з метою забезпечення можливої конфіскації рухомого майна, а саме транспортний засіб марки «Audi» моделі «A8» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , 2005 року випуску, право власності зареєстровано за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору №6547/19/007569 від 15.11.2019 року. Заборонити будь-які дії, пов'язані з відчуженням, передачею у володіння чи користування вказаним майном до вирішення питання по суті. Розгляд вказаного клопотання проводити без участі підозрюваного на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна.
Вимоги клопотання обґрунтовано тим, що санкція статті, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання, у тому числі, у вигляді конфіскації майна, у зв'язку з чим на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України на майно підозрюваного необхідно накласти арешт.
Прокурор до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав, просив про його задоволення.
На підставі ст. 172 КПК України клопотання розглянуто без участі власника майна.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Із матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні слідчого відділу Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області перебувають матеріали досудового розслідування за №42025152010000071 від 13.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, щодо вимагання неправомірної вигоди мешканцями міста Миколаєва за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлену в ході досудового розслідування дату та час, однак не пізніше 09.10.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який має зв'язки серед посадових осіб експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, переслідуючи умисну корисливу мету, організував злочинну схему, спрямовану на незаконне отримання громадянами призовного віку групи інвалідності шляхом впливу на вищевказаних посадових осіб, які є особами, уповноваженими на виконання функцій держави у розумінні примітки 1 до ст. 364 КК України.
Так, ОСОБА_4 підшукував осіб призивного віку, які мають бажання отримати групу інвалідності та в подальшому знятись з військового обліку та виїхати за кордон, надавав вказаним особам вказівки щодо порядку дій, які необхідно зробити та здійснював вплив на посадових осіб експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи з метою надання групи інвалідності громадянам призивного віку.
09.10.2025, приблизно о 12 год 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що ОСОБА_5 , перебуває в розшуку ТЦК, за допомогою месенджера «Ватсап» зв?язався з останнім та запропонував допомогу щодо зняття з військового обліку.
09.10.2025 приблизно о 23 год 00 хв. ОСОБА_5 , за попередньою домовленістю, зустрівся із ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 в транспортному засобі марки «Mercedes-Benz» моделі «E320CDI» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Під час спілкування ОСОБА_4 пояснив ОСОБА_5 , що може допомогти безперешкодно оформити групу інвалідності через посадових осіб МСЕК (експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи), шляхом проходження фіктивного обстеження, виготовлення фіктивної історії хвороби за 2023 рік, а також два лікарняних у поточному році. Після чого ОСОБА_5 отримає групу інвалідності яка має термін 1 рік. Крім того, на підтвердження своїх слів, ОСОБА_4 продемонстрував ОСОБА_5 медичні довідки, висновки МРТ, КТ, лазерні диски, виготовлені на іншу особу.
В подальшому, 12.10.2025 ОСОБА_4 , діючи умисно, перебуваючи за адресою: м. Миколаїв, вул. Новосільська, біля буд. №33 в транспортному засобі марки «Mercedes-Benz» моделі «E320CDI», при розмові з ОСОБА_5 висунув останньому вимогу передати йому неправомірну вигоду у сумі 8 200 доларів США, що складалася з двох частин: першої - 4 200 доларів США, та другої - 4 000 доларів США, за дії щодо здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме посадових осіб експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи за надання групи інвалідності, що в подальшому дає можливість знятись з військового обліку та виїхати за кордон, на яку ОСОБА_5 погодився.
18.10.2025 приблизно о 13 год. 20 хв., ОСОБА_5 діючи під контролем правоохоронних органів, заздалегідь домовившись про зустріч з метою передачі першої частини грошових коштів, зустрівся з ОСОБА_4 біля ТРЦ «КІТ», розташованого за адресою: вул. Мала Морська, 108, м. Миколаїв.
В подальшому ОСОБА_4 наказав ОСОБА_5 сісти в його транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» моделі «E320CDI» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на що останній погодився.
Перебуваючи в транспортному засобі в ході спілкування ОСОБА_4 завірив ОСОБА_5 , про необхідність надання 4200 доларів США для початку процесу фіктивного лікування з метою оформлення групи інвалідності та зняття з військового обліку. Вказав, що після передачі коштів він поїде до начальниці МСЕК, оскільки вона буде вести його справу, та повідомив, що з передачею другої частини неправомірної вигоді не слід затягувати.
В подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 приїхали до будинку де мешкає ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 та перебували в транспортному засобі марки «Mercedes-Benz» моделі «E320CDI» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Так, ОСОБА_6 , діючи під контролем правоохоронних органів, на вимогу ОСОБА_4 , передав останньому першу частину неправомірної вигоди у розмірі 4200 доларів США за вплив на посадових осіб експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи за надання групи інвалідності, що в подальшому дає можливість знятись з військового обліку та виїхати за кордон.
Безпосередньо після отримання зазначеної неправомірної вигоди, злочинні дії ОСОБА_4 було викрито та припинено співробітниками правоохоронних органів та затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19.10.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Згідно інформації з реєстраційної картки транспортного засобу марки «Audi» моделі «A8» чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , 2005 року випуску, право власності зареєстровано за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору №6547/19/007569 від 15.11.2019 року.
Враховуючи, що санкція статті, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання, у тому числі, у вигляді конфіскацією майна, в органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті зазначеного транспортного засобу, який належать на праві приватної власності підозрюваному, з метою забезпечення кримінального провадження.
Згідно із положеннями п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
У частині 5 ст. 170 КПК України вказано, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вимогами ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так прокурором доведено, що вказане у клопотанні майно належить підозрюваному, існує необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки«Audi» моделі «A8» чорнорго кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , 2005 року випуску, із забороною розпорядження та відчуження.
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити прокурору Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1