Справа № 487/9437/24
Провадження № 2/487/665/25
21.10.2025 року Заводського районного суду м. Миколаєва, в складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г.,за участі: секретаря судового засідання Марченко О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання,-
Позивач ТОВ "УКРДЕБТ ПЛЮС" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в загальному розмірі 441159,74 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.07.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №14/079/07-Z, відповідно до якого позивач надав Відповідачу кредит в сумі 79 200, 00 доларів США на строк по 19.07.2022 року зі сплатою за користування кредитними коштами 14,0-% річних, що підтверджується копією зазначеного Кредитного договору.
20.07.2007 року в забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором між. ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 (надалі за текстом - Відповідач2) було укладено договір поруки №14/079/07-Z (надалі за текстом - Договір поруки), за яким ОСОБА_2 зобов'язався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання кредитних зобов'язань Відповідачемі.
20.05.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Кредитпромбанк» було укладено договір про купівлі-продажу прав вимоги ( про заміну кредитора у зобовязанні), ідповідно до п. 2.1 якого, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх та сплатити загальну купівельну ціну.
Відповідно до Додатку до договору купівлі-продажу від 20.05.2013 року права вимоги за кредитним договором №14/079/07-Z від 20.07.2007 року з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 перейшло до ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Дельта Банк» набрало права вимагати замість первісно стягувача належного виконання боржником своїх зобовязань в межах переданого права. Поручителем за вказаним Кредитним договором, відповідно до Договору поруки є ОСОБА_2
15 листопада 2019 року між АТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 2083/К, яким Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» передало право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», в тому числі за Кредитним договором №14/079/07-Z (з усіма додатками та додатковими угодами), що укладений 20 липня 2007 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , та за Договором поруки (з усіма додатками та додатковими угодами, укладеним 20 липня 2007 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_2 в якості забезпечення виконання зобов'язань Боржника за Кредитним договором перейшли до нового кредитора, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», код ЄДРПОУ 43212924.
Відомості про заміну іпотекодержателя та обтяжувача були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2011 року по справі № 2-816/2011 за позовом ВАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором №14/079/07^ від 20.07.2007 року на загальну суму 668 082,60 гривні, а також сплачені судовий збір в сумі по 850,00 гривень з кожного та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі по 125,00 гривень з кожного.
На виконання вищезазначеного рішення суду від 18.03.2011 року, Заводським районним судом м.Миколаєва було видано виконавчі листи №2-816/2011 від 13.04.2011 року.
В подальшому виконавчі листи №2-816/2011 від 13.04.2011 року про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ВАТ «Кредитпромбанк» неоднаразово пред'являлися для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби/приватного виконавця.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2011 року по справі № 2-816/2011 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконано не було, жодних грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №14/079/07-Z від 20.07.2007 року боржником на рахунок Позивача не вносилося.
Таким чином, внаслідок невиконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошового зобов'язання, яке виникло на підставі Заводського районного суду м.Миколаєва від 18 березня 2011 року по справі №2-816/2011 про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №14/079/07-Z від 20.07.2007 року у розмірі 668082,60 грн., у Позивача виникло право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Розрахунок інфляційних втрат кредитора та 3% річних за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року, нарахованих на суму 668 082,60 грн. (сума заборгованості по тілу кредиту, процентам за користування кредитом згідно рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 18 березня 2011 року по справі №2-816/2011), відповідно до якого розмір інфляційних витрат кредитора за цей період складає 341 825,92 грн., 3% річних - 99 333,82 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився надав до суду письмову заяву, просив розглядати справу у його відсутність.
Відповідачі та представники в судове засідання не прибули, відзив на позов не надходив, заяви чи клопотання відсутні.
Дослідивши матеріали справи встановлено наступні обставини.
20.07.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №14/079/07-Z, відповідно до якого позивач надав Відповідачу кредит в сумі 79 200, 00 доларів США на строк по 19.07.2022 року зі сплатою за користування кредитними коштами 14,0-% річних, що підтверджується копією зазначеного Кредитного договору.
20.07.2007 року в забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором між. ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 (надалі за текстом - Відповідач2) було укладено договір поруки №14/079/07-Z (надалі за текстом - Договір поруки), за яким ОСОБА_2 зобов'язався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання кредитних зобов'язань Відповідачемі.
20.05.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Кредитпромбанк» було укладено договір про купівлі-продажу прав вимоги ( про заміну кредитора у зобовязанні), ідповідно до п. 2.1 якого, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх та сплатити загальну купівельну ціну.
Відповідно до Додатку до договору купівлі-продажу від 20.05.2013 року права вимоги за кредитним договором №14/079/07-Z від 20.07.2007 року з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 перейшло до ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Дельта Банк» набрало права вимагати замість первісно стягувача належного виконання боржником своїх зобовязань в межах переданого права. Поручителем за вказаним Кредитним договором, відповідно до Договору поруки є ОСОБА_2
15 листопада 2019 року між АТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 2083/К, яким Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» передало право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», в тому числі за Кредитним договором №14/079/07-Z (з усіма додатками та додатковими угодами), що укладений 20 липня 2007 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , та за Договором поруки (з усіма додатками та додатковими угодами, укладеним 20 липня 2007 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_2 в якості забезпечення виконання зобов'язань Боржника за Кредитним договором перейшли до нового кредитора, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», код ЄДРПОУ 43212924.
Відомості про заміну іпотекодержателя та обтяжувача були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відтак право вимоги за Кредитним договором, Договором поруки та Іпотечним договором повністю перейшли до ТОВ «Укрдебт Плюс».
Відповідно до пункту 1 Договору № 2083/К купівлі-продажу права вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за реєстровим № 2019, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк продає у власніть Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор приймає у власність права вимоги Банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту) та/або договорами поруки, договорами застави, договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором Відомості про заміну іпотекодержателя та обтяжувача були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов'язання за Кредитним договором у зв'язку з чим ВАТ «Кредитпромбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В провадженні Заводського районного суду м.Миколаєва перебувала справа № 2- 816/2011 за позовом ВАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2011 року по справі № 2-816/2011 за позовом ВАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором №14/079/07-Z від 20.07.2007 року на загальну суму 668 082,60 гривні, а також сплачені судовий збір в сумі по 850,00 гривень з кожного та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі по 125,00 гривень з кожного.
На виконання вищезазначеного рішення суду від 18.03.2011 року, Заводським районним судом м.Миколаєва було видано виконавчі листи №2-816/2011 від 13.04.2011 року.
В подальшому виконавчі листи №2-816/2011 від 13.04.2011 року про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ВАТ «Кредитпромбанк» неоднаразово пред'являлися для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби/приватного виконавця.
14.12.2016 року Заводським районним судом м. Миколаєва у справі №2-816/2011 було постановлено ухвалу, якою замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) ПАТ «Кредитпромбанк» його правонаступником ПАТ «Дельта Банк у виконавчому провадженні відносно боржника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з примусового виконання виконавчого листа №2-816/2011, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення на користь ПАТ «Кредитпромбанк» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №14/079/07-Z від 20.07.2007 року у розмірі 668082,60 грн., судові витрати по сплаті судового збору по 850 грн. з кожного та по 125 грн. з кожного витрати на ІТЗ.
13.05.2020 року Заводським районним судом м.Миколаєва у справі №2-816/2011 було постановлено ухвалу, якою заяву Товариства з обмеженої відповідальністю "Укрдебт Плюс" про заміну сторони виконавчого провадження задовольно та замінено стягувача - ПАТ "Дельта Банк" на його правонаступника Товариство з обмеженої відповідальністю "Укрдебт Плюс" ( код ЄДРПОУ 43212924, м.Київ пр. Степана Бандери 28-А) з виконання рішення суду у справі № 2-816/11 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №14/079/07-Z від 20.07.2007 у розмірі 668 082,60 грн., судові витрати по сплаті судового збору по 850 грн. з кожного та по 125 грн. з кожного витрати на ІТЗ.
28.05.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56488055 відносно стягнення боргу із Відповідача2 - ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк».
29.05.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. в межах виконавчого провадження №56488055 замінено стягувача ПАТ "Дельта Банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс".
21.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68293182 відносно стягнення боргу із ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС».
Виконавчі листи у справі № 2-816/11 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №14/079/07-Z від 20.07.2007 у розмірі 668082,60 грн., судові витрати по сплаті судового збору по 850 грн. з кожного та по 125 грн. з кожного витрати на ІТЗ станом на дату звернення до суду із цим позовом перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2011 року по справі № 2-816/2011 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконано не було, жодних грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №14/079/07-Z від 20.07.2007 року боржником на рахунок Позивача не вносилося.
Таким чином, внаслідок невиконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошового зобов'язання, яке виникло на підставі Заводського районного суду м.Миколаєва від 18 березня 2011 року по справі №2-816/2011 про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №14/079/07^ від 20.07.2007 року у розмірі 668082,60 грн., у Позивача виникло право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Розрахунок інфляційних втрат кредитора та 3% річних за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року, нарахованих на суму 668 082,60 грн. (сума заборгованості по тілу кредиту, процентам за користування кредитом згідно рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 18 березня 2011 року по справі №2-816/2011), відповідно до якого розмір інфляційних витрат кредитора за цей період складає 341 825,92 грн., 3% річних - 99 333,82 грн.
Вирішуючи питання по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.
Визначальним для правильного вирішення даної справи є з'ясування питання про те, чи мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання та за конкретних обставин цієї справи неналежне виконання грошового зобов'язання підтверджено рішенням суду, в якому суд захистив право позивача та визначив розмір суми що підлягала стягненню, фактично обов'язок виконати грошове зобов'язання трансформувався в обов'язок виконати рішення суду.
Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України - ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов'язання повинні бути виконанні у встановлений строк його виконання.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплаті кредиторові.
Позивач є правонаступником ПАТ «Дельта Банк» на підставі Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 13 травня 2020 року, проте позивачеві в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовлено судом.
Тож, з урахуванням такої відмови, позивачем не вчинялося жодних дії спрямованих на виконання рішення суду.
Слід зазначити, що доказів на підтвердження перебування на виконанні у відділі ДВС виконавчих листів, виданих на виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва по справі № 487/9437/24, матеріали справи також не місять, такі докази відсутні та позивачем суду не надані.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина перша статті 76 ЦПК України доказами визначає будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що грошове зобов'язання відповідачів перейшло в обов'язок останніх виконати рішення суду, однак на теперішній час відсутні докази того, що виконавчі листи у справі перебувають на виконанні, слід дійти висновку, що за умов що склалися у даній справі застосування статті 625 ЦК України нерозривно пов'язане з простроченням виконання обов'язку по виконанню рішення суду.
Окрім того, згідно усталеної судової практики визначено, що натуральним зобов'язання (obligatio naturalis) є зобов'язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, оскільки боржник заявив про застосування позовної давності і яка застосована судом, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном; задавненим зобов'язанням є зобов'язання, в якому стосовно задавненої вимоги спливла позовна давність, кредитор не пред'являє в судовому порядку позову про захист задавненої вимоги і боржник відповідно не заявив про застосування до неї позовної давності; законодавець в пункті 4 частини першої статті 602 ЦК України передбачає заборону для зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності в задавненому зобов'язанні для охорони інтересів боржника. Сплив позовної давності при пред'явленій позовній вимозі кредитором в судовому порядку про стягнення боргу, за яким сплинула позовна даність, дозволяє боржнику заявити про застосування позовної давності. Зарахування, яке є по своїй суті замінником належного виконання зобов'язання, не має створювати механізм обходу заборони передбаченої в пункті 4 частини першої статті 602 ЦК України. Така заборона стосується випадку, коли кредитор ініціює зарахування за задавненою вимогою. У такому разі кредитор за допомогою зарахування може обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору в межах пред'явленої позовної вимоги кредитором в судовому порядку про стягнення боргу, за яким сплинула позовна даність, і яка дозволяє боржнику заявити про застосування позовної давності; очевидно, що аналогічний підхід для охорони інтересів боржника при задавненому зобов'язанні має бути й стосовно 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнену вимогу в задавненому зобов'язанні. Пред'явлення кредитором, при існуванні задавненої вимоги, тільки позову про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3 % річних та інфляційних втрат, дозволяє кредитору обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору при пред'явленні позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, і яка забезпечує можливість боржнику заявити про застосування до неї позовної давності. Тобто складається доволі нерозумна ситуація: зі спливом позовної давності і неможливістю захисту задавненої вимоги кредитор зберігає можливість постійно подавати вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнену вимогу, що означає по суті виконання задавненої вимоги і без можливості боржнику заявити про застосування позовної давності до задавненої вимоги; приватне право не може допускати ситуацію за якої кредитор, при існуванні задавненої вимоги, пред'являє тільки позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3 % річних та інфляційних втрат. Оскільки це позбавляє боржника можливості заявити про застосування до задавненої вимоги позовну давність, а кредитору надає можливість обійти застосування до задавненої вимоги позовної давності. Тому кредитор, для охорони інтересів боржника, може пред'явити позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред'явленням позову про стягнення задавненої вимоги.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити в зв'язку з тим, що позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, допускається тільки разом з пред'явленням позову про стягнення задавненої вимоги.
Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Г. Нікітін