Справа №463/5182/25
Провадження №3/463/1109/25
30 жовтня 2025 року суддя Личаківського районного суду м. Львова - Нор Н.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛКП «Муніципальна варта» Львівської міської ради про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 , -
за ч.1 ст. 160 КУпАП, -
в провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебувають матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 160 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, громадянин ОСОБА_1 21.05.2025р. близько 09 год. 25 хв., знаходячись по вул. Левицького, 16 у м. Львові, здійснював торгівлю з рук продуктами харчування (сир, зелень) у невстановленому місці.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з'явилась, була належним чином повідомлена, про причини неявки не повідомила.
Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст. 268 КУпАП.
До вказаних висновків суд дійшов з таких підстав.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.160 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявив жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу. Також йому було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Личаківському районному суді м. Львова.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться в матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. ч.1 ст.160 КУпАП доведена, враховуючи наступне.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-1 виражається у відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП підтверджується, протоколом про адміністративне правопорушення серії МВ № 8648 від 21.05.2025 року та іншими доказами наявними у матеріалах справи.
На підставі викладеного, з урахуванням особи правопорушника, характеру вчинених правопорушень, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 160 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення (в редакції закону чинній на момент вчинення адміністративного правопорушення).
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що подія мала місце 21.05.2025 року. Таким чином, станом на момент ухвалення постанови строк накладення адміністративного стягнення сплив.
З врахуванням того, що для закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення, необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також, що повноваження суду на з'ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, передбачені ст. 280 КУпАП, суд приходить до висновку, що є достатні правові підстави для встановлення вини особи при закритті провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Отже, беручи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді минули строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне визнати останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, а провадження по справі закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 247 п.7, 283, 284, 294 КУпАП, -
провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.160 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду адміністративної справи строку накладення адміністративного стягнення. На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через місцевий суд.
Суддя Нор Н.В.