Справа №443/1736/25
Провадження №3/443/779/25
іменем України
30 жовтня 2025 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - неповнолітнього ОСОБА_1 , законного представника неповнолітнього - ОСОБА_2 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення
25 червня 2025 року о 14:36 год. в селищі Журавно, вул.Дорошенка, Стрийсього району Львівської області, неповнолітній ОСОБА_1 керував мотоциклом (скутером) без номерного знаку, без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким, без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та без мотошолома. Таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.1 «а» «ґ», п.2.3 «г», п.2.9 «в» Правил дорожнього руху.
Неповнолітній ОСОБА_1 під час розгляду справи визнав факт вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП та щиро розкаявся у вчиненому. Пояснив, що їхав на скутері, оскільки хотів допомогти матері привезти з городу буряки.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що дійсно попросила сина допомогти їй привезти з городу буряки та він керував скутером під її наглядом. Старший син проходить військову службу, а чоловік не допомагає, а тому змушена була попросити про допомогу молодшого сина, оскільки їй самій важко було перевозити городину.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Диспозиція ч.1 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Диспозиція ч.2 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Диспозиція ч.1 ст.121-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака.
Диспозиція ч.5 ст.121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено правила дорожнього руху.
Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (п.2.1 «а» «ґ» Правил дорожнього руху).
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки (п.2.3 «в»).
Нормами п.2.9 «в» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121-3, ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП доведеною повністю.
Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами:
-протоколами про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №465744 від 26.09.2025, серія ЕПР1 №465738 від 26.09.2025, серія ЕПР1 №465727 від 26.09.2025 та серія ЕПР1 №465720 від 26.09.2025;
-відеозаписом події, який міститься на одному CD-диску, які підтверджує обставини викладені в протоколах про адміністративне правопорушення;
-наданими під час розгляду справи поясненнями неповнолітнього ОСОБА_1 та його законного предстанвика.
Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.
Обставиною, що відповідно до ст.34 КУпАП пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, є щире розкаяння винного у вчиненні адміністративного правопорушення.
Обставин, що відповідно до ст.35 КУпАП, що обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, який за місцем навчання характеризується позитивно, вік та ступінь його вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, а також матеріальний стан неповнолітнього та його законного представника.
На час вчинення адміністративного правопорушення та на час розгляду справи в суді ОСОБА_1 не досяг повноліття.
Відповідно до ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Так, згідно ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2)попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121-3, ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір" у разі винесення суддею постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на момент розгляду справи становить 605,60 грн..
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.
Керуючись ст.ст. 24-1, ч.1 ст.178, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121-3, ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП, та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.І. Сливка