ЄУН справи: 336/10344/25
Номер провадження: 1-кп/336/1598/2025
Іменем України
28 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному провадженні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025087080000248 від 18 вересня 2025 відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має загальну середню освіту, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, не є інвалідом, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 06.02.2024 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання із іспитовим строком 3 роки. 03.06.2024 Запорізьким апеляційним судому, вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2024 скасовано та ухвалено новий вирок із застосуванням ст. 69 КК України, згідно якого призначено покарання у вигляді 3 років пробаційного нагляду,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (проступнку), передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,
06.02.2024 ОСОБА_2 , засуджений вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання із іспитовим строком 3 роки.
03.06.2024 ухвалою Запорізького апеляційного судому, вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2024 скасовано та ухвалено новий вирок із застосуванням ст. 69 КК України, згідно якого ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченного ч. 4 ст. 186 КК України, призначено покарання у вигляді 3 років пробаційного нагляду та на підставі ст. 59-1 КК України покладено наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватись або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутись до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Зазначені вироки Шевченківського районного суду міста Запоріжжя та Запорізького апеляційного суду 17.07.2024 надійшли до Шевченківського РВ філії ДУ «Центр пробації» на виконання.
07.08.2024 ОСОБА_2 з'явився до Шевченківського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області та під особистий підпис був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, попереджений про правові наслідки за ухилення від відбування призначеного покарання, роз'яснено положення ст. 49-1 та ст. 49-3 Кримінально-виконавчого кодексу України, згідно яких, засуджений зобов'язаний з'являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, про що був ознайомлений під підпис.
Цього ж дня, ОСОБА_2 під особистий підпис отримав постанову про встановлення днів явки для реєстрації, згідно якої засуджений був зобов'язаний з'являтись до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області для проведення реєстрації та призначені дні явки: 1-й та 3-й понеділок кожного місяця.
Не зважаючи на письмове попередження про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування призначеного покарання, 03.03.2025, 21.04.2025, 19.05.2025, 07.07.2025, 21.07.2025, 18.08.2025, 01.09.2025, 15.09.2025 ОСОБА_2 без поважних причин не з'явився на реєстрацію до Шевченківського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області, про причини неявки не повідомив.
17.12.2024 на виконання вироку Запорізького апеляційного суду від 03.06.2025, із засудженим ОСОБА_2 проведено мотиваційну бесіду щодо проходження занять за пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення». Гр-на ОСОБА_2 під підпис ознайомлено з метою програми, знаннями та навичками, які він може набути за результатами проходження програми, графіком реалізації програми та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання обов'язків, покладених на нього судом, відповідно до ст. 49-3 КВК України.
Не зважаючи на попередження про відповідальність за не проходження пробаційної програми, засуджений ОСОБА_2 без поважних причин не з'явився у призначені дні, а саме: 07.01.2025, 13.01.2025, 21.01.2025, 04.02.2025, 10.02.2025, 24.02.2025, документально підтверджених об'єктивних обставин, що фактично позбавляли його можливості з'явитись для проведення занять згідно графіку реалізації пробаційної програми не встановлено. У зв'язку із невиконанням заходів, передбачених програмою, 13.03.2025 уповноваженою особою Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області складено висновок щодо виконання заходів, передбачених пробаційною програмою, згідно якого засуджений ОСОБА_2 не виконав заходи програми.
У зв'язку із самостійним невиконанням вироку Запорізького апеляційного суду в частині працевлаштування, засудженому ОСОБА_2 17.06.2025 уповноваженою особою Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області під особистий підпис вручено направлення до Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 16-б, для реєстрації як безробітного та сприйняття працевлаштуванню. Згідно відповіді Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості, станом на 02.07.2025 ОСОБА_2 на обліку в статусі безробітного у центрах зайнятості не перебуває.
Таким чином, з 03.03.2025 по 18.09.2025 ОСОБА_2 , діючи умисно, з метою ухилитися від призначеного йому рішенням суду покарання у вигляді пробаційного нагляду та не виконання покладених судом обов'язків, без поважних причин до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області для реєстрації не з'являвся, на облік в якості безробітного у Запорізьку філію Запорізького обласного центру зайнятості не став, не виконав заходи, передбачені пробаційною програмою.
Такі дії ОСОБА_2 , набули тривалого системного характеру і полягають у невиконанні обов'язку (бездіяльність) щодо відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду та відповідно до ст. 49-1 КВК України є ухиленням від виконання покарання, оскільки сім разів без поважних причин не з'явився для реєстрації до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, маючи направлення до центру зайнятості для реєстрації як безробітного та сприйняття працевлаштуванню, не з'явився, не виконав заходи, передбачені пробаційною програмою.
Тобто, ОСОБА_2 , будучи ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, письмово попередженим про настання кримінальної відповідальності за порушення порядку та умов відбування покарання, без поважних причин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою ухилення від призначеного судом покарання у вигляді пробаційного нагляду, виконувати рішення суду не став, тим самим навмисно ухилився від відбуття призначеного судом покарання у вигляді пробаційного нагляду, порушивши встановлені законодавством порядок та умови відбуття покарання.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , отримавши копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини вчиненого ним кримінального проступку, його кваліфікацію, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченим ч.2 ст.302 КПК України, за участі захисника - адвоката ОСОБА_3 , подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.
Потерпілі в кримінальному провадженні відсутні.
Відповідно до ст. ст. 381, 382 КПК України, за клопотанням прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , суд розглядає зазначене кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, до обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Вивчивши обвинувальний акт, додану до нього заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , матеріали досудового розслідування, суд вважає, що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку за тих обставин, як вони викладені в обвинувальному акті, ці обставини жодною стороною не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, в т.ч. щодо беззаперечного визнання обвинуваченим своєї вини.
З урахуванням наведеного, вивчивши письмові матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Таким чином, дії обвинувачен ого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального проступку, особу обвинуваченого, його вік, соціальний стан, спосіб життя та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, раніше судимий, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, не є інвалідом, має зареєстроване та постійне місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При цьому, згідно з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, роль у скоєному кримінальному правопорушенні та поведінку до і після вчинення такого, суд, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 3 ст. 389 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України з врахуванням невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, а саме призначення покарання нижче від найнижчої межі передбаченої ч. 3 ст. 389 КК України чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.
Призначене судом покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Витрати на залучення експертів у справі відсутні, цивільний позов не заявлявся, речові докази не долучались.
Запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд,
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
Відповідно до вимог ст. 71 КК України суд до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком Запорізького апеляційного суду від 03.06.2024 за ч. 4 ст. 186 КК України, з застосуванням вимог ст. 72 КК України із розрахунку, що одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, та остаточно призначає до відбуття покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців обмеження волі.
Строк відбування покарання рахувати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у кримінально-виконавчій установі або з моменту його затримання для доставки до кримінально-виконавчої установи.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1