ЄУН: 336/6741/25
Провадження №: 1-кп/336/1357/2025
29 жотвня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
розглянувши в порядку дистанційного судового провадження у режимі відеоконференції у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України,
ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч.1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України, -
Прокурором до суду подано клопотання, яким він просить:
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 2119600 гривень.
У випадку внесення застави, зобов'язати ОСОБА_9 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого, а також виконувати наступні обов'язки:
1)не відлучатися за межі міста Синельникове, Дніпропетровської області без дозволу суду;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3)утримуватися від спілкування з обвинуваченими та свідками у кримінальному провадженні № 12023046390000060 від 27.03.2023;
4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5)носити електронний засіб контролю.
Прокурором до суду подано клопотання, яким він просить:
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 діб.
Визначити підозрюваному ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3028000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень.
У випадку внесення застави, зобов'язати ОСОБА_8 прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати наступні обов'язки:
1) не відлучатися за межі міста Запоріжжя, без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні № 12023046390000060 від 27.03.2023;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Вимогами ч.1 ст. 186 КПК України встановлено, що клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
У судовому засіданні прокурор підтримав власні клопотання за вказаними у них доводами.
У судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_4 , з думкою якого погодилися й обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , по суті заперечив на клопотання прокурора, вказуючи на відсутність будь-яких ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того, захисник обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_4 послався на непомірність розмірів застави, про які просить прокурор у власних клопотаннях щодо названих обвинувачених, просив встановити заставу щодо останніх в розмірі півмільйона гривень кожному.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора та перевіривши їх доводи матеріалами кримінальної справи, суд, вирішуючи клопотання про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу, виходить з наступного.
Як встановлено під час судового провадження, обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у цьому кримінальному провадженні був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При продовженні строку дії запобіжного заходу має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
При цьому, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)).
Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).
Обґрунтованість висунутої ОСОБА_8 підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, у суду не викликає сумніву, адже підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження, зокрема обвинувальним актом з пред'явленим у ньому обвинуваченням та з викладеним в акті реєстром проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень.
Обґрунтованість висунутої ОСОБА_13 підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України, у суду не викликає сумніву, адже підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження, зокрема обвинувальним актом з пред'явленим у ньому обвинуваченням та з викладеним в акті реєстром проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам за ст. 177 КПК України.
Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд зобов'язаний врахувати вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку, обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria, Заява №33977/96, від 26 липня 2001 року).
Зі змісту обвинувального акту судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні зокрема кримінального правопорушення - особливо тяжкого злочину, передбаченного а ч.3 ст. 307 КК України, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Зі змісту обвинувального акту судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні зокрема кримінального правопорушення - особливо тяжкого злочину, передбаченного а ч.3 ст. 307 КК України, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Надаючи оцінку можливості переліченим обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що такі обвинувачені з метою уникнення від покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого їм крмінальних правопорушень (позбавлення волі), можуть вдатися до відповідних дій.
Отже, у суду є підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 можуть спробувати переховуватися від суду.
Крім того, як вбачається із поданого до суду обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_13 має судимість, що не оспорювалося й самим обвинуваченим.
Отже, у суду є підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений ОСОБА_9 може спробувати вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, за клопотаннями прокурора існує ризик того, що обвинувачені ОСОБА_8 можуть вдатися й до інших протиправних дій - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.
Натомість, суду не було надано жодних доказів того, що названі обвинувачені дійсно вчиняли, спробували вчинити чи вчинюють дії, спрямовані на продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються, або вчиняли, спробували вчинити чи вчинюють дії, спрямовані на вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, за клопотаннями прокурора існує ризик того, що обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 можуть вдатися й до інших протиправних дій - незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
Натомість, суду не було надано жодних доказів того, що названі обвинувачені дійсно вчиняли, спробували вчинити чи вчинюють дії, спрямовані на незаконний вплив на свідків, експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та те, що обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 повідомлено про підозру за положеннями ст. 255 КК України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує перерахованим обвинуваченим, в разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, дані про особи таких обвинувачених, зокрема ОСОБА_13 засуджено вироком Вільнянського районного суду м. Запорізької області від 26.03.2024 із застосуванням положень ст. 75 КК України, суд вважає, що застосування відносно названих обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, тому суд продовжує строк обраного їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів кожному.
З вказаних підстав в названій частині клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Крім цього, суд вважає за необхідне через застосування застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_8 , ОСОБА_9 наступні обов'язки:
- не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає відповідний обвинувачений, без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи залежно від стадії кримінального провадження;
- утримуватись від спілкування з обвинуваченими і свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України.
Згідно ч.4 ст.182 КПК розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд зважає на передбачені вказаною нормою кримінального процесуального закону положення щодо врахування під час визначення розміру заставу судом інших обставин, серед яких існування передбачених ст.177 КПК ризиків відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у їх співвідношенні з наявними в матеріалах провадження відомостями про характер численних кримінальних правопорушень, вчинення яких інкримінується обом обвинуваченим, а також про вид співучасті у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
При цьому, суд акцентує увагу, що згідно ч.5 ст.182 КПК у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відтак наразі, суд з урахуванням наведеного вважає, що існують об'єктивні підстави, що обумовлюють необхідність збільшення обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розміру застави як альтернативного запобіжного заходу з покладенням процесуальних відповідних обов'язків, що буде дієвим запобіжником від реалізації обвинуваченими встановлених ризиків та у випадку порушення ними покладених процесуальних обов'язків.
При цьому суд також бере до уваги, що у власних поясненнях суду захисник лише обмежився посиланням на матеріальну неспроможність обох обвинувачених внести розмір застави, про який просить проккурор.
Тому суд дійшов переконання, що визначений у клопотаннях прокурора розмір застави відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 натепер узгоджується із наведеними конкретними обставинами кримінального провадження.
Прокурором до суду подано клопотання, яким він просить: продовжити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці, а саме:
- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи залежно від стадії кримінального провадження;
- утримуватися від спілкування з обвинуваченими та свідками у кримінальному провадженні № 12023046390000060 від 27.03.2023;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю;
У судовому засіданні прокурор підтримав власні клопотання за вказаними у них доводами.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 не заперечував по суті клопотання, його думку підтримав й захисник.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора та перевіривши їх доводи матеріалами кримінальної справи, суд, вирішуючи клопотання, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Обґрунтованість висунутої обвинуваченому підозри у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень у суду не викликає сумніву, адже підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження, зокрема обвинувальним актом з пред'явленим у ньому обвинуваченням та з викладеним в акті реєстром проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень.
Вирішуючи питання про продовження строку виконання покладених обов'язків на обвинуваченого, судом враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення від покарання (позбавлення волі), передбаченого за вчинення інкримінованих йому злочинів, може вдатися до відповідних дій.
Отже, наразі ризики, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, як і тяжкість злочинів, що інкримінуються обвинуваченому та загроза призначення суворого покарання за них.
Суд, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу обвинуваченого, його процесуальну поведінку, приходить до висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків.
Керуючись ст. 29, 33 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196, 205, 309, 314, 32, 34, 55, 61, 62, 181, 197, 199, п.4 ч.3, ст. ст. 314, 331, 392, КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до 27.12.2025 включно.
Встановити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заставу у розмірі 1000 (тисяча) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп., яка може бути внесена протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, Код банку отримувача (МФО)- 820172; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26316700, Рахунок отримувача: UA928201720355289002015001205, Призначення платежу: вид платежу (застава); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи залежно від стадії кримінального провадження;
- утримуватись від спілкування з обвинуваченими і свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27.12.2025 року включно.
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до 27.12.2025 включно.
Встановити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заставу у розмірі 700 (сімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 119 600 (два мільйони сто дев'ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена япротягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, Код банку отримувача (МФО)- 820172; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26316700, Рахунок отримувача: UA928201720355289002015001205, Призначення платежу: вид платежу (застава); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися з м. Синельникове Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи залежно від стадії кримінального провадження;
- утримуватись від спілкування з обвинуваченими і свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27.12.2025 року включно.
Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строк дії покладених на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які діють під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, строком на два місця, до 28.12.2025 включно, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи залежно від стадії кримінального провадження;
- утримуватися від спілкування з обвинуваченими та свідками у кримінальному провадженні № 12023046390000060 від 27.03.2023;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю;
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Покласти на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.
Ця ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Визначення часу та дати оголошення повного тексту ухвали - 15-00 год. 29.10.2025.
Суддя ОСОБА_1