ЄУН: 336/7399/25
Провадження №: 2/336/3774/2025
28.10.25
іменем України
28 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участі секретаря судового засідання Степіливої Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,
05.08.2025 до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ТОВ «Діджи Фінанс», в інтересах якого діє адвокат Міньковська А.В. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просить стягнути солідарно з відповідачів в рахунок погашення заборгованості 192 952,36 грн., яка складається з:56 297,20 грн - 3% річних та 136 655, 16 грн - інфляційних втрат, а також судового збору та витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 09.07.2008 між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» укладено кредитний договір №124-0111005/ФКВ-08, поручителем в якому виступає ОСОБА_2 . Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.03.2012 задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за вказаним договором на суму 624 953,76 грн. В подальшому, між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги №2303/К/2 за яким право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс». Представник позивача зазначає, що відповідачами належним чином не виконувались обов'язки щодо повернення кредиту, у зв'язку із чим позивач скористався своїм правом на нарахування 3% річних та інфляційних втрат, передбачених ст. 625ЦК України та звернувся до суду з вимогою про їх стягнення.
Посилаючись на викладені обставини, представник позивача просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Приходько В.А. від 07.08.2025 відкрито провадження у справі, на адресу відповідачів направлені позовні заяви з додатками до них.
25.08.2025 на підставі розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, у зв'язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Приходько В.А., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 справу передано головуючому судді Коваленко П.Л.
Ухвалою судді від 01.09.2025 справу прийнято у провадження, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, за змістом позовної заяви просив справу розглядати без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою їх проживання. Клопотань про перенесення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутності відповідачі не подавали. Відзиву на позовну заяву не надходило.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Умови проведення заочного розгляду справи визначені ст. 280 ЦПК України, де передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В даному випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ст. 1054 ч. 1 ЦК України.
Судом встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.03.2012 у цивільній справі №0827/2-126/12 ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №124-0111005/ФКВ-08 від 09.07.2008 на загальну суму 624 953,76 грн, судовий збір в сумі 2 823,00 грн. Зазначене встановлено ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 09.02.2022 у справі №0827/126/2012, якою також замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Діджи Фінанс» у виконавчому листі, виданому на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.03.2012 №0827/2-126/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором. Ухвала набрала законної сили 25.02.2022.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з інформацією з АСВП відсутні відкритті виконавчі провадження на користь ТОВ «Діджи фінанс» щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..
Рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.03.2012 у справі №0827/2-126/12 не виконується відповідачами з 2012 року, таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Розрахунок наданий ТОВ «Діджи Фінанс» за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року, відповідно до якого сума 3% річних становить 56 297,20 грн, сума інфляційних нарахувань становить 136 655,16 грн., які нараховані на заборгованість за невиконане судове рішення в сумі 624 953,76 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частина друга статті 11 ЦК України визначає, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Тобто відповідно до положень статті 11 ЦК України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, за наявності прямої вказівки про це в законі.
За загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, що існували до його ухвалення, але не породжує таке зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства передбачають виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду.
Наявність судового рішення про стягнення заборгованості свідчить про настання строку виконання зобов'язання за тією вимогою, яку задоволено судом, та наявність обов'язку боржника сплатити відповідну заборгованість.
Проте судове рішення про стягнення заборгованості не змінює змісту відповідного зобов'язання, оскільки характер та обсяг прав і обов'язків сторін залишаються незмінними, а додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання та безспірності боргу. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов'язання після ухвалення судового рішення з інших підстав відповідне зобов'язання продовжує існувати.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц зазначено, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
За правилом ст. 18 ч. 1 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Враховуючи, що рішення суду є обов'язковим, зокрема для відповідачів, і з огляду на те, що відповідачі порушили грошове зобов'язання з виплати суми заборгованості, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» в рахунок погашення заборгованості 192 952,36 грн., яка складається з: 56 297,20 грн - 3% річних та 136 655, 16 грн - інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при подачі позову сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовну заяву задоволено в повному обсязі, судовий збір в розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в рівних частинах з кожного відповідача.
Крім того, позивачем в прохальній частині позову заявлено вимогу про стягнення з відповідачів на його користь витрат на правничу допомогу, однак не зазначено в якому саме розмірі, як і не надано жодних доказів понесення таких витрат, у зв'язку із чим суд позбавлений можливості вирішити питання щодо стягнення таких витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 275, 278-279, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість у сумі 192 952 (сто дев'яносто дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 36 копійок, яка складається з: 3% річних - 56 297,20 грн, інфляційних втрат - 136 655,16 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати з оплати судового збору в рівних частинах по 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок з кожного.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.
Відповідач 1: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.Л. Коваленко